Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори регионалка оригинал.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
660.48 Кб
Скачать

1.2.4. Экономическое районирование территории Украины

Экономическим районом принято считать территорию имеющую:

- отличия в уровне развития и хозяйственной специализации от других территорий;

- стабильные внутренние трудовые и транспортно-экономические связи;

- единые перспективы развития.

С научной точки зрения наиболее перспективным считается выделение девяти экономических районов на территории Украины:

1. Столичный (Киевская, Житомирская и Черниговская области);

2. Центральный (Черкасская и Кировоградская области);

3. Северо-Восточный (Харьковская, Полтавская и Сумская области);

4. Донецкий (Донецкая и Луганская области);

5. Приднепровский (Днепропетровская и Запорожская области);

6. Причерноморский (Одесская, Николаевская, Херсонская и Автономная республика Крым);

7. Подольский (Винницкая, Тернопольская и Хмельницкая области);

8. Прикарпатский (Львовская, Ивано-Франковская и Черновицкая области);

9. Волынский (Волынская и Ровенская области).

  1. Дайте визначення “природні ресурси” й “природні умови”.

Природно-ресурсний потенціал — важливий фактор розміщення продуктивних сил, який включає природні ресурси і природні умови. Відповідно до найбільш поширеного трактування під природними ресурсами розуміють тіла й сили природи, які за певного рівня розвитку продуктивних сил можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства. Природні умови — це тіла й сили природи, які мають істотне зна­чення для життя і діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі у виробничій і невиробничій діяльності людей. Такий поділ є до певної міри умовним, оскільки окремі компоненти можуть виступати і як ресурси, і як умови. До основних характеристик природно-ресурсного потенціалу відносять: географічне поло­ження, кліматичні умови, особливості рельєфу та роз­міщення ресурсного потенціалу.

Розрізняють компонентну, функціональну, територіальну і організаційну структури природно-ресурсного потенціалу . Компонентна структура характеризує внутрішньо- та міжвидові співвідношення природних ресурсів (земельних, водних, лісових тощо); територіальна — різні форми просторової дислокації природно-ресурсних комплексів; організаційна — мож­ливості відтворення та ефективної експлуатації при­родних ресурсів. Функціональна структура природно-ресурсного потенціалу відображає вплив природних ресурсів на формування спеціалізації територій та певних господарських комплексів.

Природно-ресурсний потенціал є багатокомпонентним. Виділяють такі його складові: мінеральні, земельні, водні, лісові, біологічні, рекреаційні, кліматичні та космічні ресурси. За ознакою вичерпності природних ресурсів, яку нерідко називають екологіч­ною класифікацією, вони поділяються на групи: невичерпні, до яких належать сонячна радіація, енергія води, вітру тощо; вичерп­ні відновлювані: грунтовий покрив, водні ресурси, лікувальні грязі, рослинне паливо тощо; вичерпні невідновлювані: мінеральна сировина, природні будівельні матеріали.