Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори регионалка оригинал.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
660.48 Кб
Скачать
  1. Хто започаткував теорію розміщення промисловості? у чому її сутність?

Головне відкриття німецького вченого В. Лаунхардта в 1882 р, метод за яким знаходять пункт оптимального розміщення окремого промислового підприємства відносно джерел сировини і ринків збу­ту продукції.

Ваговий трикутник В. Лаунхардта — одна з перших в еконо­мічній науці фізичних моделей, використовуваних для розв'я­зання теоретичних і практичних завдань.

Своєрідним апогеєм німецької школи регіоналістів стала тео­рія розміщення промисловості, що була висунута в 1909 р. А. Вебером у книзі «Про розміщення промисловості: чиста теорія штандорта». Він увів у науковий обіг нове поняття «штандорт» ( місцезнаходження, розміщення), яке описувало не реальне, а передбачуване оптимальне розмі­щення виробництва в «господарсько-відокремленій територіаль­ній області», тобто в абстрактних умовах.

За теорією А. Вебера, розміщення промисловості визначається трьома «орієнтаціями»:

♦ транспортною (будівництво підприємств здійснюється там, де витрати на транспорт мінімальні);

♦ робітничою, або трудоресурсною (будівництво підприємств здійснюється у пунктах з найбільш дешевою робочою силою);

♦ агломераційною (підприємства розміщуються в центрах скупчення інших промислових підприємств, що веде до скоро­чення витрат на створення транспортних сполучень енергетично­го господарства, комунальних об'єктів, тобто всього того, що на­зивається виробничою інфраструктурою).

І хоча теорія Вебера була побудована на ізольованій, абстракт­ній моделі регіону, все-таки вона дозволила йому сформулювати два важливі принципи розміщення промисловості на території:

1) на основі мікроекономічного підходу можна побудувати методологічну схему вибору оптимального рішення щодо розмі­щення окремих підприємств;

2) мінімізація витрат окремого підприємства є головним кри­терієм його розміщення.

А. Веберу першому вдалося виробити багатофакторну теорію розміщення промислового підприємства, яка опирається на методи кількісного аналізу (математичного моделювання)

  1. Розкрийте особливості теорії розміщення виробництв Льоша.

Головна праця німецького вченою Л. Льоша (Л. ШюЬ) «Нрос-торова організація господарства»1 вийшла за часів Другої світової війни (1940), тому світове визнання вона отримала трохи пізніше.

Л. Л і,і)ііі значно розширює склад чинників та умов, які розгля­даються в процесі розміщення підприємств та їх поєднань (подат­ки, збори, ефекти монополій і олігополій тощо), наслідуючи тео­рію розміщення всією різноманітністю інструментів мікроеконо-міки. Він аналізує ситуацію розміщення фірм в умовах конкурен­ції, коли вибір місцезнаходження визначається не тільки праг­ненням кожної фірми до максимуму прибутку, а й збільшенням кількості фірм, що заповнюють увесь ринковий простір. Відпові­дно у просторовому ціноутворенні окремі фірми повинні коригу­вати ціни з метою захисту свого ринку від проникнення інших фірм. А. Льош доводив оптимальність гексагонального розміщення фірм (у вершинах правильних шестикутників).

А. Льош розглядає економічний регіон як ринок із межами, {умовленими міжрегіональною конкуренцією. Ідеальна форма регіону — правильний шестикутник. Він аналізує кілька типів (рівнів) регіонів, включаючи ринкові зони, що визначаються ра- діусами конкурентоспроможного збуту відповідних типів продук­ції, та економічний ландшафт — вищий тип регіону, що об'єднує ринкові зони.

Найбільшим науковим досягненням А. Льоша, що підносить його над усіма теоретиками просторової економіки XX ст., є роз­робка принципових засад теорії просторової економічної рівно­ваги. Він дав детальний математичний опис ринкового функціо­нування системи виробників і споживачів, де кожна змінна при­в'язана до певної точки простору. Основними елементами рів­нянь моделі рівноваги є функції попиту і витрат. Стан рівноваги, за А. Льошем, характеризується такими умовами: 1) місцезнахо­дження кожної фірми має максимально можливі переваги для ви­робників і споживачів; 2) фірми розміщуються так, що територія повністю використовується; 3) існує рівність цін і витрат (немає надлишкового доходу); 4) усі ринкові зони мають мінімальний розмір (у формі шестикутника); 5) межі ринкових арен проходять по лініях байдужості (ізолініях), що, на думку А. Льоша, забезпе­чує стійкість знайденої рівноваги.

Досягнення А. Льоша полягає в тому, що він яскраво проде­монстрував логіку і операціоналізм абстрактного мислення, від­кривши тим самим своїм послідовникам прямий шлях для ство­рення загальної теорії просторової економіки.