37. Визначте місце газової промисловості у паливному балансі країни.

Природний газ для економіки України має особливо важливе значення. Його питома вага в паливному балансі досить висока. Зі спожитих паливно-енергетичних ресурсів у 2000 р. (у перера­хунку на умовне паливо) на природний газ припадає 36,4 %. Газ використовується не тільки як енергетична складова балансу, а й направляється на інші цілі.

Надмірно висока питома вага природного газу в паливному балансі (що наближається до 40 %) свідчить про неоптимальність балансу. Україна поки що не забезпечена відповідними газовими запасами і обсягами газовидобутку. Імпорт газу в великих обся­гах спричиняє енергетичну залежність, особливо через слабку диверсифікацію енергоджерел, що характерно для нашої країни.

Відповідно до Державного балансу газу природного на початок 2001 р. враховано 309 родовищ. Балансові газові запаси станов­лять: категорії А + В + Сі — близько 1100 млрд м³, категорії С2 — приблизно 370, забалансові — близько 5 млрд м³ (табл. 3.16).

Значні запаси вільного газу (включаючи газ газових шапок) категорій А + В + Сі (45 % від запасів України) і більше полови­ни його видобутку зосереджені на 19 основних родовищах, кож­не з яких має початкові запаси (категорії А + В + Сі), що переви­щують 30 млрд м³. Серед них особливо вирізняються (за залиш­ковими запасами і видобутком) Шебелинське, Яблунівське і Західно-Крестищенське .

38. Вкажіть особливості розміщення газових ресурсів і забезпеченість ними економічних районів.

Розвиток газової пр-сті в Укр розпочався наприкінці 19ст. Незначний розвиток газової пр-сті у довоєнний період пояснюється певною мірою відсутністю спеціального оснащення для газових промислів і надто обмеженою к-стю розвіданих газових родовищ. Разом з тим у 40-х роках 20ст були створені відповідні передумови для відокремлення газової пр-сті у самостійну галузь паливної індустрії. Якісно новий період у розвитку газової пр-сті настав після другої св війни, коли розпочалася інтенсивна експлуатація вже відкритих родовищ прир газу у західних областях і активізувались пошуки по всій території республіки. Завдяки зростанню обсягів геологічної розвідки та буріння свердловин у 1946-1950рр було відкрито Шебелинське, Радченківське, Більче-Волицьке газові родовища, а також нові горизонта на Опарському та Дашавському родовищах. Було введено в експлуатацію Угерське та Хідновицьке родовища. Відкриття і введення в експлуатацію в останні роки нових газових родовищ створили передумови для перебудови системи газотранспортних магістралей значної протяжності: Дашава-Київ, Дашава-Калуш-Галич-Добівці, Бендери-І-Франківськ. Важливе зн-ня для газової пр-сті та її розвитку мало введення в експлуатацію у 1956р. Шебелинського газового родовища в Харківській області. В подальшому були відкриті такі великі газові родовища, як Кегичівське, Єфремівське, Глинсько-Розбишівське, Машівське, Пролетарське та Рибальське (на сході Укр), а також Хідновицьке, Пинянське, Бітків-Бабчинське (на заході). Це привело до того, що в розміщення газової пр-сті республіки за 1950-1970рр відбулися суттєві зміни. Так, якщо раніше провідну роль відігравала західноукр-ка нафтогазоносна область, то вже в 60-х роках акцент в розміщенні сировинних ресурсів був перенесений на схід Укр (Дніпровсько-Донецька западина). За двадцятиріччя (1950-1970 рр) питома вага Східного регіону у видобутку газу зросла від нуля до 76%, тоді як доля Західного регіону зменшилась від 100% до 22,6%. Разом з тим розпочався видобуток газу і на півдні республіки. За цей період значно зросла к-сть газифікованих міст республіки, розширилась сфера застосування прир. газу.

З 261 родовища вільного газу 145 знаходяться в промисловій розробці, в тому числі 2 — на морі (шельф Чорного і Азовського морів). Серед 110 родовищ розчиненого газу 92 —у промисловій розробці. На 108 родовищах разом з газом видобувається конденсат гелій, етан, пропан, бутан. Ступінь утилізації конденсату становить приблизно 90 %. Гелій, етан, пропан, бутан у зв'язку з відсутністю відповідних виробництв не виділяються з видобутого газу. Втрачаються цінні компоненти, що негативно впливає на економіку галузі.

У групі підготованих до промислового освоєння перебуває 11 родо­вищ вільного газу балансовими запасами категорій А + В + С₁ 24 млрд м³ та категорії С₂ — 9 млрд м³. Залишок запасів категорій А + В + С₁, затверджених ДКЗ, наближається до 9 млрд м³ ( 36 %); збалансовані запаси — близько 2 млрд м³.

До групи родовищ вільного газу, що розвідуються, зараховано 94 (балансові запаси категорій А + В + Сі — 241 млрд м3 та категорії С2 — 210 млрд м³).

Група законсервованих налічує 11 родовищ вільного газу (балансові запаси категорій А + В + Сі — 22 млрд м³, категорії С2 — З млрд м³).

Початкові сумарні ресурси газу в Україні становлять 6435 млрд м³.ступінь їх розвідки — 45 %. Поточні запаси розвідані лише на 28 %. Перспективні ресурси категорії Сз враховані в обсязі 954 млрд м³.Прогнозні ресурси категорій Ді + Д2 досягли 2346 млрд м³. З початку

розробки родовищ видобуто 1694 млрд м³ вільного газу.

Розвідані газові запаси відпрацьовані на 61 %, у тому числі по ро­довищах, що розробляються, — на 68 %.

Україна — одна з найбільших у світі країн — споживачів при­родного газу. Однак обсяги власного газовидобутку недостатні.

Для газової промисловості України, як і для нафтовидобувної, характерною рисою була тенденція падіння обсягу видобутку. Знач­ною мірою це явище вдалося призупинити. Тому за період з 1995 р. обсяг газовидобутку майже не змінився, залишаючись на рівні, бли­зькому до 18 млрд м³ 3. Проте деякі чинники, що зумовили минулу тенденцію, зберег­лися. До них належать насамперед недостатній приріст газу, ви­снаження основних родовищ, складні гірничо-геологічні парамет­ри розташування продуктивних пластів, невиправдано повільне впровадження новітніх технологій (що характерно і для нафтовидо­бутку), обмеженість частини запасів щодо їх розробки внаслідок низької продуктивності пластових порід на окремих ділянках тощо.

Видобуток природного газу (як і нафти) розміщений головним чином у Східному нафтогазоносному регіоні. Питома вага цього регіону в загальних обсягах газовидобутку за 1990, 1995 і 2000 рр. становить відповідно 92,5, 89,0 і 87,1 %.

Становище із забезпеченням України природним газом багато в чому аналогічне ситуації із забезпеченням нафтою. Обсяги влас­ного газовидобутку недостатні для покриття потреби в газі — у загальному газоспоживанні вони становили в 1990, 1995 і 2000 рр. відповідно 23,7, 21,4 і 24,7 % за недостатньої диверсифікованості газоджерел.