
- •У чому полягає сутність теорії розміщення виробництва й. Тюнера? Накресліть модель територіальної структури сільського господарства за й. Тюнером.
- •Хто започаткував теорію розміщення промисловості? у чому її сутність?
- •Розкрийте особливості теорії розміщення виробництв Льоша.
- •3. (Повторно)
- •У чому сутність концепції територіальних обмежень та її модифікацій?
- •2.2.1. Влияние территориального разделения труда на структуру хозяйства
- •Охарактеризуйте економічні методи обґрунтування розміщення продуктивних сил: системний аналіз; балансовий; нормативний; картографічний; економіко-математичний.
- •Визначте критерії оцінки продуктивних сил. Дайте характеристику оцінки ефективності розміщення підприємств і галузей народного господарства.
- •2.1. Экономическое обоснование размещения производства
- •2.1.1. Анализ эффективности размещения производства
- •“Система шестиугольников” Кристаллера - Леша
- •Розкрийте сучасну концепцію розміщення продуктивних сил. Що таке індекс рівня районної спеціалізації? Яка методика його обчислення?
- •1.2.1. Закономерности размещения производительных сил
- •1.2.2. Факторы размещения производительных сил
- •1.2.3. Основные принципы региональной политики в Украине
- •1.2.4. Экономическое районирование территории Украины
- •Дайте визначення “природні ресурси” й “природні умови”.
- •Hаведіть характеристику відомих вам природних ресурсів.
- •10. Дайте характеристику економічних методів оцінки природних ресурсів і природних умов.
- •Наведіть характеристику мінеральним ресурсам.
- •Дайте визначення ресурсному потенціалу і приведіть методи оцінки.
- •Визначить показники розвитку економічної ситуації в Україні.
- •Назвіть заходи по раціональному використанню природо-ресурсного потенціалу України.
- •Приведіть основні напрямки ресурсозабезпечення.
- •Охарактеризуйте чисельність населення України, його динаміку і віково-статеву структуру.
- •Дайте визначення “трудового потенціалу”, назвіть його кількісні і якісні показники.
- •Безробіття в Україні, проблеми й перспективи. Центри зайнятості населення та їх призначення.
- •Структура балансу трудових ресурсів та його аналіз.
- •Визначте роль паливно-енергетичного комплексу в народному господарстві.
- •Охарактеризуйте структуру паливно-енергетичного комплексу.
- •Визначте галузі паливно-енергетичного комплексу як фактор районування та їх вплив на розвиток і територіальну організацію народного господарства.
- •Вкажіть вплив науково-технічного прогресу на розвиток і розміщення паливно-енергетичного комплексу України.
- •Назвіть енергетичні програми.
- •Охарактеризуйте розміщення галузей паливної промисловості.
- •Дайте характеристику паливного балансу та його структури.
- •Покажіть оптимізацію паливного балансу на сучасному етапі та у довгостроковій перспективі.
- •Визначте джерела надходження в Україну енергоносіїв. Покажіть зв’язки України з державами снд та іншими країнами.
- •32. Охарактеризуйте перспективи розвитку вугільної промисловості.
- •34. Розкрийте потребу у нафтопродуктах і забезпеченість власною нафтою економічних районів країни.
- •36. Охарактеризуйте проблеми й перспективи розвитку нафтової та нафтопереробної промисловості і забезпечення країни нафтопродуктами.
- •37. Визначте місце газової промисловості у паливному балансі країни.
- •38. Вкажіть особливості розміщення газових ресурсів і забезпеченість ними економічних районів.
- •Назвіть основні газовидобувні райони. Які основні напрями транспортування газу? Розкажіть про підземні газосховища.
- •Визначте проблеми та перспективи розвитку газової промисловості, екологізацію галузі.
- •Охарактеризуйте роль електроенергетики у розвитку народного господарства.
- •Розкрийте умови, фактори і наукові основи розміщення об’єктів електроенергетики. Створення єдиної енергетичної системи.
- •Вкажіть основні райони концентрації теплових, атомних і гідравлічних станцій.
- •Визначте сучасний стан електроенергетики. Назвіть обсяги виробництва електроенергії та електробаланс країни.
- •Охарактеризуйте проблеми енергопостачання і шляхи їх вирішення. Які перспективи розвитку електроенергетики?
- •Визначте значення будівельного комплексу в народному господарстві.
- •Охарактеризуйте структуру будівельного комплексу.
- •Розкрийте вплив науково-технічного прогресу на розвиток і розміщення будівельного комплексу.
- •Охарактеризуйте промисловість будівельних матеріалів. Значення і структура галузі.
- •Розкрийте умови і чинники розміщення цементної промисловості, промисловості залізобетонних виробів і конструкцій, стінових, покрівельних та інших матеріалів.
- •Дайте кількісну та якісну характеристику капітального будівництва.
- •Охарактеризуйте підрядний та господарський спосіб ведення капітального будівництва.
- •Визначте проблеми та перспективи розвитку капітального будівництва в умовах ринкової економіки.
- •Охарактеризуйте значення галузей, що виробляють предмети споживання непродовольчого характеру.
- •Розкрийте пріоритетність розвитку виробництва та підвищення якості непродовольчих товарів і насичення ними ринку країни. Галузева структура комплексу. Умови і чинники розміщення.
- •Визначте галузеву структуру легкої промисловості.
- •Дайте екологічну оцінку сировинної бази. Вкажіть райони та центри розміщення легкої промисловості.
- •Визначте обсяги виробництва окремих видів продукції і забезпеченість ними населення країни.
- •Охарактеризуйте міжгалузеві зв’язки легкої промисловості. Які основні проблеми та перспективи розвитку і розміщення цих галузей?
Охарактеризуйте значення галузей, що виробляють предмети споживання непродовольчого характеру.
Розкрийте пріоритетність розвитку виробництва та підвищення якості непродовольчих товарів і насичення ними ринку країни. Галузева структура комплексу. Умови і чинники розміщення.
Визначте галузеву структуру легкої промисловості.
Серед галузей промисловості, які забезпечують виробництво товарів народного споживання, провідне місце посідає легка промисловість.
Легка промисловість - - галузь промисловості, підприємства якої виробляють головним чином предмети масового народного споживання. Крім товарів народного споживання (тканин, трикотажних і швейних виробів, взуття, шкіргалантерейних виробів тощо), легка промисловість виробляє засоби виробництва: бавов-ну-волокно, льоноволокно, шовк-сирець, шкіру та іншу сировину. Підприємства легкої промисловості виробляють продукцію з рослинної (бавовна, льон, коноплі, кенаф), тваринної (вовна й шкіра), хімічної (хімічне або штучне волокно, штучна шкіра тощо) сировини. Товари, які виробляє легка промисловість, належать до непродовольчих товарів народного споживання.
Згідно з новою Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) галузева структура легкої промисловості України має такий вигляд (табл. 3.103).
Таблиця 3.103
ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ПРОДУКЦІЇ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ у 2001 р.
Види економічної діяльності (галузі) |
Код (підсекція, розділ, група) |
Частка в загальному виробництві, % |
Легка промисловість |
DB+DC |
100,0 |
Текстильна промисловість та пошиття одягу |
DB |
71,8 |
Текстильна промисловість |
17(1-7) |
31,6 |
Виробництво готового одягу та хутра |
18(1-3) |
40,2 |
Виробництво шкіри, галантерейних виробів із шкіри та дорожніх виробів і взуття |
DC 19(1-3) |
28,2 |
Тривалий час провідне місце серед підгалузей легкої промисловості належало текстильній, але за останні 2 роки вона втратила свої позиції. До складу текстильної промисловості входять: первинна обробка текстильної сировини, шовкомотальна, бавовняна, лляна, вовняна, шовкова, виробництво нетканих матеріалів, конопледжутова, сітков'язальна, виробництво текстильної галантереї, трикотажна та валяльно-повстяна. Підприємства текстильної промисловості розташовані в усіх областях України. На них зосереджено третина всіх працюючих у галузі, виробляється 26,4 % всієї продукції, вони мають найбільш вагому виробничо-гехнічну базу — майже 64 % галузевих промислово-виробничих фондів. Продукція, яку виробляють текстильні підприємства, найбільш фондомістка порівняно з продукцією інших підгалузей.
Бавовняна промисловість виробляє 55,6 % усіх вироблених тканин. Бавовняна промисловість складається з прядильного, крутильно-ниткового, ткацького та фарбувальнообробного виробництв. Підприємства бавовняної промисловості розташовані в 19 з 25 областей. Бавовняна промисловість орієнтована переважно на імпортну сировину.
Вовняна промисловість виробляє 9,8 % всіх тканин країни Вона складається з первинної обробки вовни, виробництва пряжі та тканин. Вовняна сировина використовується в суміші з бавовною та хімічними волокнами під час виробництва пряжі, тканин, трикотажних виробів, килимів та килимових виробів. На виробництво вовняних тканин із застосуванням хімічних волокон припадає 80,6 % усіх вовняних тканин. Вовняна промисловість розміщена в 14 областях України.
На шовкову промисловість припадає 2,4 % усіх вироблених тканин України. Шовкова промисловість — це виробництво ниток шовку-ситцю та тканин.
Підприємства шовкової промисловості розташовані в шести областях та Києві.
Первинна обробка льону — це промисловість, яка повністю забезпечується вітчизняною сировиною. Наявність природних умов для розвитку льонарства сприяє збільшенню льоноволокна в сировинному балансі. Котонізація льоноволокна1 відкриває широкі можливості для використання цієї сировини в суміші з бавовною, вовною та хімічними волокнами у виробництві пряжі, тканин та трикотажних виробів. Обсяг виробництва лляного волокна становив у 2000 р. порівняно з попереднім роком 47,7 %, з 1995 р. — 7,0, з 1990 р. —4,3%.
Підприємства з первинної обробки льону наближені до районів вирощування сировини та розташовані у 8 областях України.
Лляна промисловість повністю орієнтується на вітчизняну сировину та складається з виробництва лляної пряжі та тканин. Вона виготовляє 5 % усіх тканин України. За 1991—2000 рр. лляна промисловість зазнала значного спаду обсягів виробництва, хоча для неї є достатня сировинна база. У 2000 р. обсяг виробництва від рівня попереднього року становив: лляної пряжі — 61,2%, лляних тканин — 62,3 %; від рівня 1995 р.: лляної пряжі — 11,9 %, лляних тканин — 16,3 %. Від рівня 1990 р. вироблено лише 6,9 % лляної пряжі та 5,4 % лляних тканин.
На виробництво нетканих матеріалів припадає 19,4% усіх вироблених тканин країни. В процесі виробництва нетканих матеріалів використовують різну сировину — бавовняну, вовняш лляну та хімічні волокна. У 2000 р. спостерігалося зростання виробництва нетканих матеріалів типу тканин на 62,7 % порівняно з попереднім роком, порівняно з 1995 р. їх обсяг становив 59 %, і з 1990 р. —4,9%.
Конотеджутова промисловість орієнтується як на імпорт (джут), так і на вітчизняну сировину (конопляне волокно). В про цесі виробництві використовують також лляне волокно та бавовняну пряжу. Починаючи з 1999 р., конопледжутові тканини в Україні не вироблялися.
Трикотажна промисловість випускає товари народного споживання переважно у вигляді готових виробів. Це такі товари, як панчішно-шкарпеткові вироби, білизняний та верхній трикотаж, рукавичкові трикотажні вироби. Для розміщення трикотажної промисловості характерне наближення виробництва до споживачів В 2000 р. панчішно-шкарпеткових виробів було вироблено на 9,1 % більше, ніж в попередньому році, але за 1991—2000 рр. Виробництво скоротилося в 11 разів.
Швейна промисловість у сучасній галузевій структурі легкої промисловості посідає домінуюче місце — 38,3 % всієї продукції галузі. Вона виробляє пальта та напівпальта, плащі, костюми, сукні, брюки, спідниці, блузки, куртки, сорочки та інші вироби. Це найбільш трудомістка підгалузь легкої промисловості. Швейне виробництво орієнтується на споживача. Обсяг виробництва швейних виробів у грошовому вимірі в 2000 р. порівняно з попереднім збільшився на 36 %, від рівня 1995 р. становив 73,7 %, порівняно з 1990 р. виробництво скоротилося майже в 5 разів. Багато підприємств працюють на давальницькій сировині.
Підприємства швейної промисловості розміщені по всій території країни та переважно у великих населених пунктах.
Шкіряно-хутрово-взуттєва промисловість — це одна з найважливіших підгалузей легкої промисловості. До неї належить виробництво натуральних шкір, штучних шкір і плівок, штучного хутра, шкіряно-галантерейна, хутрова, взуттєва, щетинно-щіткова промисловості. Підприємства цієї підгалузі розміщені в усіх областях Україні. Частка продукції, яка ними виробляється, становить 34,6 % від загального обсягу виробництва легкої промисловості.
Шкіряна промисловість цілком орієнтується на вітчизняну сировину. Основною сировиною для неї є натуральні шкіри (домашніх, диких та морських тварин). Проте останнім часом широкого використання у виробництві набули штучні та синтетичні шкіри. Зі шкіри виготовляють взуття, одяг, різні галантерейні вироби, деталі для машин та станків. Підприємства шкіряної промисловості виробляють жорсткі, юхтові, хромові шкіртовари та штучні м'які шкіри. У 2000 р. порівняно з попереднім роком виробництво жорстких та хромових шкіртоварів зросло на 9,3 % та 3,6 % відповідно, але порівняно з 1995 р. та 1990 р. обсяг їх виробництва скоротився в декілька разів. Значного скорочення зазнали юхтові шкіртовари. Рівень виробництва 2000 р. порівняно з попереднім становив 71,0 %, з 1995 р. — 29,7 %, з 1990 р. — 4,9 %. За 1991—2000 рр. обсяг виробництва штучних м'яких шкір скоротився в 33,8 раза.
Взуттєва промисловість орієнтована на споживача. Вона випускає валяне, фетрове, гумове взуття, з верхом із натуральної шкіри чи текстилю, штучної шкіри та інше взуття різних видів та призначення. У 2000 р. було вироблено 13,5 млн пар взуття, що становило лише 6,1% від рівня 1990 р. та 65,5% від рівня 1995 р., але більше рівня попереднього року на 13,4 %.
Підприємства з виробництва взуття розміщені в кожній області України.
Хутряна промисловість складається з виробництва натурального та штучного хутра, а також виробництва хутряних виробів. Вона обробляє хутро лисиці, видри, норки, кроля, ховраха та нутрії, овечі шкури. У 2000 рр. обсяг виробництва натурального хутра та хутряних виробів з нього скоротився і порівняно з попереднім роком становив 93,4 %, з 1995 р. — 43,3, з 1990 р. — 22,7 %. За 1991—2000 р. в хутряній промисловості набуло поширення трикотажне штучне хутро, яке імітує натуральне хутро норки, ондатри, куниці, єнота, ягнят каракулевої породи, овець тощо. Підприємства хутряної промисловості розташовані в усіх областях України, крім Луганської та Сумської.