20. Розслідування та ведення обліку нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві.

Порядок розслідування проводиться відповідно до Постанови КМУ №1232 від 30.11.2011р.

Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку (обмежена в часі подія) чи професійного захворювання (вплив шкідливих факторів), які призвели до ушкодження здоров»я працівника та втрати працездатності, а також настання смерті працівника під час виконання трудових обов»язків.

При настанні нещасного випадку:

1. Потерпілий або свідки обов»язково повідомляють роботодавця;

2. Зберігається, по можливості, місце де стався випадок у такому стані , яке воно було на момент травми;

3. Роботодавець організовує надання невідкладної допомоги і доставляє потерпілого в лікарню;

4. Роботодавець повідомляє про нещасний випадок до доби (на паперових носіях) і протягом години (засобами зв»язку):

• Фонд від нещасних випадків

• Територіальний орган Держгірпромнагляд

• Керівника профспілки

• Сан-епідем службу, якщо профзахворювання.

Роботодавець створює комісію по розлідуванню нещасного випадку чи професійного захворювання.

За результатами розслідування оформляється акт форми Н-5 та акт форми Н-1, а також акт форми П-5 у разі виявлення гострого ПЗ отруєння.

Головою комісії є спеціаліст з ОП, в склад комісії обов»зково входить інспектор фонду від нещасних випадків.

21. Класифікація причин виробничого травматизму.

Існують такі причини виробничого травматизму:

• Технічні причини – невідповідність вимогам безпечності конструкцій технологічного обладнання; відсутність чи недосконалість запобіжних технічних засобів безпеки; неправильний вибір обладнання; відсутність чи недостатня механізація важких чи небезпечних операцій; порушення технологічного процесу; несприятливі метеорологічні умови; підвищена концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони; наявність шкідливих опромінень; незадовільна освітленість; великий рівень шуму і вібрацій.

• Організаційні – відсутність чи неякісне проведення інструктажа і навчання; відсутність проекту робіт, інструкцій з техніки безпеки; неправильна організація робочого місця; порушення умов праці та відпочинку.

• Психофізіологічні – невідповідність анатомо-фізіологічних і психологічних особливостей організму людини умовам праці; незадоволеність роботою і незастосування засобів індивідуального захисту; алкогольне чи наркотичне сп»яніння; токсичне отруєння ; низька нервова психічна стійкість; травмування внаслідок протиправних дій інших осіб; незадовільні фізичні дані або стан здоров»я.

22. Техічні та психофізіологічні причини виробничого травматизму

Технічні причини – невідповідність вимогам безпечності конструкцій технологічного обладнання; відсутність чи недосконалість запобіжних технічних засобів безпеки; неправильний вибір обладнання; відсутність чи недостатня механізація важких чи небезпечних операцій; порушення технологічного процесу; несприятливі метеорологічні умови; підвищена концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони; наявність шкідливих опромінень; незадовільна освітленість; великий рівень шуму і вібрацій.

Психофізіологічні – невідповідність анатомо-фізіологічних і психологічних особливостей організму людини умовам праці; незадоволеність роботою і незастосування засобів індивідуального захисту; алкогольне чи наркотичне сп»яніння; токсичне отруєння ; низька нервова психічна стійкість; травмування внаслідок протиправних дій інших осіб; незадовільні фізичні дані або стан здоров»я.