1. Охарактеризуйте вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень.

Виробничі приміщення відповідно до вимог чинних нормативів мають бути забезпечені достатнім природним освітленням. Обав'язковим є являється також улаштування ефективної за екологічними і санітарно-гігієнічними показниками вентиляції.Висота виробничих приміщень повинна бути не менше 3,2 м, а об'єм і площа - 15 м³ та 4,5 м² відповідно на кожного працівника (для користувачів комп'ютерів згідно ДСанПіН 3.3.2-007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з визуальними дисплейними терминалами електронно-обчислювальних машин» на одного працю­ючого повинно бути не менше: площі - 6 м² і об'єму - 20 м³). Підлога на робочих місцях має бути рівною, теплою, щільною та стійкою до ударів, мати неслизьку та зручну для очистки поверхню; бути стійкою до дії хімічних речовин і не вбирати їх.

Стіни виробничих та побутових приміщень мають відповідати вимогам шумо- і теплозахисту; легкому піддаватись прибиранню та миттю

Висота допоміжних приміщень, що розміщені у виробничих будівлях, має бути не меншою 2,4 м. Площа допоміжних приміщень має бути не меншою ніж 4 м² на одне робо­че місце у кімнаті управлінь і 6 м² - у конструкторських бюро; 0,9 м² на одне місце в залі нарад; 0,27 м² на одного співробітника у вестибулях та гардеробних.

2. . Дайте характеристику первинним засобам пожежогасіння.

Частіше використовують такі види первинних засобів пожежогасіння:

вогнегасники;пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полот­на, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати);пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

Первинні засоби пожежогасіння розміщують на пожежних щита

Серед первинних засобів пожежогасіння найважливішу роль відіграють вогнегасники різних типів: водяні, водо-пінні, порошкові, вуглекислотні, газові. Ящики для піску повинні мати місткість 0,5; 1,0 або 3.0 м3 та бути укомплектованими совковою лопатою. Бочки з водою встановлюються у виробничих, складських та інших приміщеннях, спорудах у разі відсутності внутрішнього протипожежного водопроводу та за наявності горючих матеріалів

Покривала з негорючих матеріалів повинні мати розмір не менш як 1x1 м. Вони призначені для гасіння невеликих осередків пожеж у разі зай­мання речовин, горіння яких не може відбуватися без доступу повітря.

Б.14

2. Дія електричного струму на організм людини та електротравматизм.

Протікання струму через тіло людини супроводжуєтсья терміч­ним, електролітичним та біологічним ефектами.

Термічна дія струму полягає в нагріванні тканин, випаровуванні вологи тощо, що викликає опіки, обвуглювання тканин та їх розриви парою.

Електролітична дія струму проявляється в розкладі органічної речовини (її електролізі), в тому числі і крові, що приводить до зміни їх фізико-хімічних і біохімічних властивостей. Останнє, в свою чергу, призводить до порушення біохімічних процесів в тканинах і органах, які є основою забезпечення життєдіяльності організму.

Біологічна дія струму проявляється у подразненні і збуренні живих тканин організму, в тому числі і на клітинному рівні. Збурення, спричинене подразнюючою дією струму, може проявлятися у вигляді мимовільного непередбачуваного скорочення м'язів.

Електротравми відбуваються при попаданні людини під напругу в результаті доторкання до елементів електроустановки з різними потенціалами чи потенціал яких відрізняється від потенціалу землі, в результаті утворення електричної дуги між елементами електроуста­новки безпосередньо або між останніми і людиною, яка має контакт з землею, а також в результаті дії напруги кроку.

електро- травматизму характерні наступні особливості:

• людина не в змозі дистанційно, без спеціальних приладів, визначати наявленість напруги, а тому дія струму, зазвичай, є раптовою і захисна реак­ція організму проявляється тількі після попадання під напругу;

• струм, що протікає через тіло людини, діє на тканини і органи не тільки в місцях контакту зі струмовідними частинами і на шляху протікання, але рефлекторно, як надзвичайно сильний подразник, впливає на весь організм, що може призвести до порушення функціонування життєво важливих систем організму — нервової, дихання, сердцево-судинної тощо;

• електротравми можливі без дотику людини до струмовідних частин - внаслідок утворення електричної дуги при пробої повітряного проміжку між струмовідними частинами або між струмовідними частинами і людиною чи землею;

• розслідуванню, обліку і аналізу, в основному, доступні тяжкі електро- травми та електротравми із смертельними наслідками, що негативно впливає на профілактику електротравм.

Б.15

2. Індивідуальні засоби захисту від виробничих шкідливостей

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) призначені для убезпечення од-ного працюючого і можуть стосуватися як галузі техніки безпеки (напри-клад, спеціальний одяг, взуття, шоломи, бронежилети, які захищають від травм), так і до галузі виробничої санітарії (респіратори, протигази, спеці-альні окуляри, маски, що захищають від шкідливих виробничих факторів).

асоби індивідуального захисту поділяються на основні та допомі-жні. До основних засобів індивідуального захисту належать:

1)         засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори). Про-тигази за принципом дії поділяються на фільтруючі (ГП-4, ГП-7, ЕО-16) та ізолюючі (ИП-4, ИП-5, КИП-8, АСВ-2). Фільтруючі протигази забезпечують захист в умовах обмеженого вмісту шкідливих речовин. Їх не застосовують у випадку наявності у повітрі малої концентрації кис-ню. Ізолюючі протигази застосовують під час аварії та великих викидів шкідливих речовин в атмосферу. Респіратори застосовують для захисту організму від пилу, парів, аерозолів, шкідливих газів. Вони поділяються на протипилові (ШБ-1 «Лепесток»), протигазові (РПГ-67) та універса-льні (РУ-60);

2)         засоби захисту слуху від інтенсивного шуму – навушники та за-глушки. Навушники знижують високочастотний шум на 40 дБ, а вушні заглушки, вкладиші – на 25 дБ;

3)         засоби захисту очей – захищають очі від твердих частинок, бри-зок лугів і кислот, іскор, різних видів випромінювання. Для цього засто-совують спеціальні окуляри, вибір яких залежить від виду робіт;

4)         засоби захисту голови і обличчя (маски, щитки, капелюхи, кас-ки, шоломи) – захищають від падаючих предметів, стружки, інших фі-зичних і хімічних факторів. Маски, щитки і капелюхи використовують-ся при ремонтних цілях, каски – на завантажувально-розвантажувальних роботах загального призначення, а шоломи і сфери – на роботах спеціального призначення;

5)         засоби захисту шкірного покриву (спеціальний одяг) – вида-ються працівникам для захисту тіла від забруднення, механічних впли-вів, води, кислот, лугів, підвищених або понижених температур, радіо-активних речовин, нафти, жирів, для захисту від біологічних факторів. Спеціальний одяг обирається відповідно до класифікації його захисних можливостей. Це можуть бути захисні костюми, куртки (бронежилети),

 

комбінезони, халати, фартухи, плащі тощо;

6)         засоби захисту ніг – спеціальне взуття, призначене для захисту від дії вібрації, іонізуючого випромінювання, статичної електрики тощо. Обирається залежно від його захисних можливостей. Для зовнішніх ро-біт під час холодного та перехідного періоду року використовується ва-ляне взуття, а для робіт з використанням кислот, лугів – гумові чоботи. Під час роботи у вогких, холодних умовах одягають утеплені гумові чо-боти. До спецвзуття відносять також шкіряні та кирзові чоботи, напів-чоботи (напівчеревики), бахіли тощо;

7)         засоби захисту рук від механічних пошкоджень, опіків, холоду та інших небезпечних і шкідливих факторів (рукавиці, рукавички, напа-льники, дерматологічні засоби (мазі, креми)). Залежно від виду робіт матеріалом, з якого виготовлюють засоби захисту, може бути вовна, льон, шкіра, шкіряний замінник, гума тощо;

8)         засоби запобігання враженню електричним струмом : діелект-ричні рукавички, боти, чоботи, калоші, виготовлені зі спеціальної діеле-ктричної гуми.

Допоміжні захисні засоби призначенні для захисту персоналу від падіння з висоти (запобіжні пояси та страхові канати), для безпечного піднімання на висоту (драбини, кігті).

Б.16