- •Сутність маркетингу як науки. Основні робочі поняття, історичні етапи і концепція розвитку маркетингу.
- •Якість і конкурентоспроможність. Петля якості.
- •Система маркетингу і характеристика її складових елементів.
- •Основні проблеми розвитку маркетингу на підприємствах України. Порівняльна характеристика збутових і маркетингових підприємств.
- •Комплекс маркетингу та управління маркетинговими можливостями.
- •Маркетингова товарна політика.
- •Маркетингова цінова політика.
- •Маркетингова політика розподілу
- •Маркетингова політика комунікацій
- •Характеристика маркетингового середовища, методи і етапи його аналізу
- •Основні принципи, функції і задачі маркетингу
- •Маркетингова інформаційна система
- •Маркетингові стратегії вибору цільового сегменту:
- •Фактори мікро та макросередовища існування фірми на ринку.
- •Контроль маркетингової діяльності.
- •Моніторинг конкурентного середовища. Дослідження конкурентів і конкуренції.
- •Методи оцінки конкурентоспроможності продукції.
- •Теорія кристалізації ринку. Основні етапи та доцільність використання.
- •Маркетингові стратегії сегментації та вибору цільового ринку.
- •Порівняльна характеристика альтернативних стратегій охоплення ринку
- •Маркетингові стратегії росту.
- •Маркетингове управління портфелем бізнесу фірми.
- •Маркетингові стратегії диференціації і позиціонування.
- •Маркетингові конкурентні стратегії.
- •Методи просування товарів на ринку. Формування бюджету на просування.
- •Життєвий цикл товару і задачі маркетологів на його стадіях. Види жцт.
- •Види посередників та доцільність їх використання в маркетинговій політиці розподілу.
- •Позиціонування та репозиціонування. Підходи щодо їх здійснення.
- •Задачі маркетингу в ххі столітті. Сучасні види і течії маркетингу.
Маркетингова політика розподілу
Маркетингова політика розподілу —діяльність підприємства з організації, планування, реалізації і контролю за фізичним переміщенням виробленої продукції від місць її виробництва до місць споживання з метою задоволення потреб споживачів і досягнення власних цілей. Корисність політики розподілу полягає в забезпеченні: своєчасного пропонування товару, надходження товарів до місць попиту, змін форми і вигляду товарів з метою досягнення їх більшої привабливості для споживачів, можливості придбання товарів. Ключовий момент політики розподілу — конструювання каналів розподілу. Канали розподілу — маршрути, за якими продукція переміщується від місць виробництва до місць споживання, зупиняючись у певних пунктах, переходячи від одного власника до іншого, це сукупність фірм або окремих осіб, які беруть на себе обов’язок чи допомагають передати комусь іншому право власності на товари на їхньому шляху від виробника до споживача.
2 базисні типи каналів розподілу: прямі (без посередників) канали використовують підприємства, які бажають контролювати всю маркетингову програму, підтримувати тісний контакт зі споживачами, мають обмежену кількість цільових ринків, достатні засоби і досвід для організації збуту. Опосередковані (з посередниками) канали використовують для розширення ринків збуту, ширшого їх охоплення, нарощування обсягів продажу товарів.
Характеристики каналів: довжина — кількість наявних у ньому проміжних рівнів. Рівень каналу розподілу — будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу для наближення товарів і права власності на них до кінцевого споживача. Довжина каналу, в якому виробника і споживача зв’язують оптовик і роздрібний торговець, дорівнює 2. Канал нульового рівня - канал, який зв’язує товаровиробника і споживача безпосередньо.Ширина каналу чи його напруженість — кількість посередників на кожному рівні каналу. Якщо продукція на першому етапі її розподілу надходить до 3 оптовиків, на другому — до 15 роздрібних торговців, то ширина каналу розподілу дорівнюватиме 3 і 15.
Існують 3 типи щільності розподілу товарів: інтенсивний — товари розміщуються скрізь, де можливо (масові товари повсякденного попиту); селективний (вибірковий) — товари розміщуються лише на кількох торговельних підприємствах у даному районі чи місті, причому одному з них можуть надаватись переваги чи пільги (право «першої руки»); ексклюзивний (виключний) — товари розміщуються тільки на одному торговельному підприємстві в даному районі чи місті.
Формуючи канали розподілу, визначають: характер системи розподілу (власна чи незалежна, пряма чи опосередкована); кількість каналів, довжина і ширина; форму торгівлі (оптова, роздрібна); місця складування товарів; асортимент товарів для кожного посередника; перелік сервісних функцій; рівень знижок і комісійних; форму оплати праці торгових представників; типи посередників, їх доступність;систему привілеїв для посередників; порядок розподілу функцій та відповідальності між суб’єктами цих каналів.
Поширеною формою вертикальної інтеграції є вертикальні маркетингові збутові системи, які забезпечують єдність інтересів усіх учасників каналу розподілу. Зацікавленість досягається тим, що один з учасників відіграє головну роль і таким чином контролює діяльність інших учасників. Корпоративна вертикальна система - всі учасники належать до організаційної структури одного підприємства. Виробник має у своєму складі оптові бази, власні фірмові магазини, через які здійснюється товарооборот. Адміністративна вертикальна система створюється в межах економічної влади одного з учасників. Економічна влада учасника може виявлятися через великі розміри, фінансову могутність, що дає йому змогу координувати діяльність юридично незалежних посередників з питань реклами, ціноутворення, розташування. Контрактна вертикальна система - об’єднання зусиль виробника, оптового посередника та роздрібного посередника за певними умовами. Основною формою таких систем є франчайзингова система - передбачає передачу виробником ліцензії на право продажу своєї продукції під назвою виробника іншому учаснику, часто надаються ексклюзивні права на певній території.