3.3. Практичні рекомендації

Щоб уникнути комп'ютерної залежності, для початку, потрібно взяти всю відповідальність на себе. Як стверджують вчені, проблема не в іграх, а в самій людині. Будь-який метод буде безсилим, якщо людина сама не визнає, що він хворий. Це перший етап до нормального життя. Після того, як людина визнала свою хворобу, потрібно звернути увагу, на те скільки ти витрачаєш час на комп'ютерні ігри, коли останній раз виходив на вулицю. Якщо людина дізнається все негативні сторони залежності, тоді він побачить наскільки це погано, і скільки часу він витратив даремно. Непотрібно звинувачувати інших у цьому, це не допоможе. Більшість геймерів, це нормальні і тямущі люди, які витрачають невелику кількість часу на комп'ютерні ігри, і при цьому їм вдається вести здоровий спосіб життя. Якщо людина усвідомила все це, то потрібно починати обмежувати час, проведений за комп'ютером. Слід відсортувати ігри по затрачиваемому часу між збереженнями, і залишити ті ігри, які займають менше часу. Це миттєво допоможе скоротити витрачається час. Якщо у вас є свій спосіб боротьби з комп'ютерною залежністю, його написання в мережі інтернет може допомогти іншим.

6) Для профілактики комп'ютерної за­лежності у дітей батьки можуть керу­ватися психолого-педагогічними реко­мендаціями:

1.Привчайте дитину правильно стави­тися до комп'ютера: як до технічного при­строю, за допомогою якого можливо отри­мати знання і навички, а не як до засобу отримання емоцій.

2.Не дозволяйте дитині у віці 3—5 років грати у комп'ютерні ігри.

3.Розробляйте з дитиною правила робо­ти за комп'ютером: 20 хв комп'ютерної гри, ЗО хв заняття іншими видами діяльності.

4.Не дозволяйте дитині їсти і пити біля комп'ютера.

5.Не дозволяйте дитині грати в комп'ю­терні ігри перед сном.

6.Домовляйтеся з дитиною виконувати ці правила.

7.Обговорюйте з дитиною покарання у разі, якщо дитина порушить домовленість.

8.Помічайте, коли дитина дотримуєть­ся ваших вимог, обов'язково скажіть їй про

свої почуття радості та задоволення. Таким чином закріплюється бажана поведінка.

9. Не використовуйте комп'ютер як засіб для заохочення дитини. Під час хвороби і вимушеного перебування вдома комп'ютер не повинен стати компенсацією.

10. Допомагайте дитині долати нега- тивні емоції, які завжди присутні в житті кожної людини (розчарування, сум, обра- за, агресія тощо) і які можуть підштовхну- ти дитину отримати полегшення за ком- п'ютерною грою.

7) Якщо ви помітили ознаки залежної комп'ютерної поведінки у дитини, до­тримуйтесь рекомендацій:

1.Спостерігайте за поведінкою дитини під час її спілкування з друзями, якщо вони ще залишилися. Не залишайте без уваги телефонні розмови дитини, диски з ігра­ми, які вона приносить від знайомих.

2.Звертайте увагу на ігри, в які грає ваша дитина, тому що деякі з них можуть стати причиною її безсоння, роздратова­ності, агресії, специфічних страхів.

3.Обмежуйте час роботи за комп'юте­ром. Різко забороняти працювати на ком­п'ютері не можна. Якщо дитина схильна до комп'ютерної залежності, вона може про­водити за ним дві години в будні дні і три у вихідні. Обов'язково з перервами.

4.Запропонуйте інші можливості прове­дення часу. Спробуйте скласти список справ, якими можливо зайнятися у вільний час. Бажано, щоб у списку були сумісні за­ходи (походи в кіно, на природу, настільні ігри тощо).

5.Не дозволяйте дитині розважатися в комп'ютерному клубі вночі.

6.Навчайте дитину критично ставитися до комп'ютерних ігор, показуючи, що це мала частина доступних розваг, що життя різно­манітне, а гра не замінить спілкування.

7.У випадку, якщо ви не можете само­стійно вирішити цю проблему, звертайтесь до психолога і в спеціалізовані психологічні центри.

Комп'ютерний світ схожий зі світом, у якому ми живемо. Він може бути різнома­нітним: і добрим, і жорстоким. Дитині та підлітку рости в цьому світі, з комп'ютер­ним бумом. Обмежити дитину у роботі з комп'ютером означає викликати в неї не­адекватну реакцію.

Якщо батько замість спілкуватися з дру­жиною сидить перед дисплеєм комп'юте­ра, якщо матері легше поринути у пережи­вання «мильної опери», ніж поговорити з донькою або сином, то не слід очікувати від дитини іншої реакції на комп'ютер або те­левізор. Біда не в тому, що в нашому житті є електронні засоби інформації та комуні­кації. Біда в тому, що самим дорослим зруч­но замінити ними спілкування з дитиною.

Рецепт від будь-якої деструктивної залеж­ності (комп'ютер, телевізор, алкоголь або нар­котики) — повноцінне і гармонійне спілку­вання всіх членів сім'ї, їхня взаємна любов.

Висновки до Третього розділу.

Отже, кореляційний аналіз отриманих даних дав нам змогу побачити, що комп’ютерні ігри впливають на негативні особливості особистості підлітка. Вони, якби підкреслюють негативні сторони дитини, та не дають ій повність реалізуватися.

Був один виняток з Провиною по Басса-Дарки та у Альтруістичному типі міжособистісних відносин, але і там позитивне не займає головне місце. Немає нічого позитивного в тому, що підліток буде постійно відчувати себе залежним від думки інших людей, навіть якщо ця думка негативна.

Комп’терні ігри можуть бути не шкідливими дитині, якщо вона не буде постійно грати, не стане адиктом та почне спілкуватися з однолітками та грати в живі ігри.

А розвиваються в основному такі риси, як:

Егоїстичний тип міжособистісних відносин за Лірі – при сильному прояві - прагне бути над усіма, але одночасно в стороні від усіх, самозакоханий, розважливий, незалежний, себелюбному. Труднощі перекладає на оточуючих, сам ставиться до них дещо відчужено, хвалькуватий, самовдоволений, зарозумілий, при слабому – має егоїстичні риси, орієнтація на себе, схильність до суперництва.

Підозрілий тип міжособистісних відносин за Лірі – при сильному прояві - відчужений по відношенню до ворожого і злобному світу, підозрілий, образливий, схильний до сумніву в усьому, злопам'ятний, постійно на всіх скаржиться, всім незадоволений (шизоїдний тип характеру), при середньому - критичний, нетовариський, відчуває труднощі в інтерперсональних контактах через невпевненість в собі, підозрілості і боязні поганого ставлення, замкнутий, скептичний, розчарований в людях, потайний, свій негативізм проявляє у вербальній агресії, при слабому - критичний по відношенню до всіх соціальних явищ і оточуючим людям.

При Егоїстичному типі міжособистісних відносин, який має два рівні: високий - прагне бути над усіма, але одночасно в стороні від усіх, самозакоханий, розважливий, незалежний, себелюбному. Труднощі перекладає на оточуючих, сам ставиться до них дещо відчужено, хвалькуватий, самовдоволений, зарозумілий; та низький – має егоїстичні риси, орієнтація на себе, схильність до суперництва.

Покірливий тип, це такий тип, який при сильному прояві покірний, схильний до самоприниження, слабовільний, схильний поступатися всім і у всьому, завжди ставить себе на останнє місце і засуджує себе, приписує собі провину, пасивний, прагне знайти опору в комусь сильнішому, середньому - сором'язливий, лагідний, легко ніяковіє, схильний підкорятися сильнішому без урахування ситуації, а при слабкому рівні - скромний, боязкий, поступливий, емоційно стриманий, здатний підкорятися, не має власної думки, слухняно і чесно виконує свої обов'язки.

Агресія, ступінь сильної агресивності визначається, як жорсткий і ворожий по відношенню до оточуючих, різкий, жорсткий, агресивність може доходити до асоціальної поведінки, середній - вимогливий, прямолінійний, відвертий, строгий і різкий в оцінці інших, непримиренний, схильний у всьому звинувачувати оточуючих, глузливий, іронічний, дратівливий, а слабкий - впертий, завзятий, наполегливий і енергійний.

Загальні висновки до роботи.

Отже, з зробленого дослідження можна зробити висновок, що гіпотеза підтвердилась. Ігрова діяльність дійсно впливає на формування особистості підлітка.

В бакалаврській роботі досліджувалися особливості впливу комп’ютерних ігор на формування особистості підлітка.

Були проаналізовані та виявлені проблеми, пов’язані з негативним внпливом ігрової діяльності на підлітків.

Комп’терна гра може бути в деяких випадках ототожнена з алкоголізмом та наркоманією. Про те, комп’ютерна гра також може позитивно впливати на особистість, розвивати її навички,тренеру вати пам’ять, волю до перемоги. Але, щоб не підпасти до негативного впливу гри і не стати адиктом треба на сам перед усвідомлювати, що гра – це не вихід з проблем, це не реальне життя і в ній не має нас. Там лише той герой, яким ми маніпулюємо. Набагато зменшують ризик пристрасті до гри цікаве життя, знання, розуміння того, що алкоголь, наркотики та надмір ігор – це все один ланцюжок, кінцевий пункт якого – повна самоліквідація особистості. Імунітетом тут мають бути чуття міри та відповідальності.

За результатами дослідження сформульовані наступні висновки:

1) Аналіз функціональних, онтогенетичних та історичних психологічних наслідків комп'ютеризації складної розумової діяльності показує, що в їх структурі можна виділити лінійні і нелінійні перетворення психічних явищ, причому лінійні залежності можна розглядати як окремий випадок більш загальних нелінійних закономірностей, які перебувають у скороченні одних, збереженні і модифікації інших властивостей і появу нових їх типів в різних поєднаннях і співвідношеннях, що включають як чисто позитивні та негативні ефекти, так і паритетні і невизначені. Це створює багатоваріантність форм перетворень в психічному розвитку. Специфіка психологічних наслідків комп'ютеризації проявляється у своєрідності цих варіантів форм психічного розвитку у різних груп користувачів. При цьому залежно від конкретних умов вплив комп'ютеризації на перетворення в психічному розвитку може бути як більше, так і менш істотним, ніж вплив професійних і суб'єктивних умов.

2) Дуже важливим є той факт, що розглянуті відхилення в особистісних якостях і станах адиктів - результат не стільки ігрової залежності, скільки тривалого і регулярного перебування людини у віртуальному світі комп'ютерних ігор. Іншими словами, відсутність залежності не означає відсутність негативного впливу зловживання рольовими іграми на особистість людини. Особливо це відноситься до ігор, що містить насильство, вбивство, криваві сцени, зобов'язуючим віртуального героя до насильства заради виживання. Такі ігри для більшості грають є приводом до неусвідомлюваному зміни свого ставлення до світу, суспільству і собі самому, що в кінцевому підсумку призводить до посилення дезадаптації та інших негативних наслідків.

3) Під час «танення» ігрових днів в місяці така дитина стає образливою та роздратованою. Вона перестає підтримувати нормальні міжособистісні відносини в колективі, стає агресивною, щоб компенсувати нестачу емоцій, зокрема агресивних, які вона отримувала під час гри в комп’ютерні ігри, намагається прикувати до своєї проблему увагу інших людей, постійно вигравати і впадає в сильний розпач від того, що це в нього не виходить. Про те рівень Підозр по Бассу-Дарці падає – r = - 0,350, р ≤ 0,05. Це може говорити про те, що дитина, враховуючи все вище сказане, перестає вважати, що її батьки чи ті люди, що забороняють їй так часто грати на комп’ютері, намагаються їй на шкодити.

У дітей, які і так не товаришують з навколишнім світом сильніше понижується рівень дискомфорту по відношенню до світу, бо компенсувати цей дискомфорт їм нема де, і звісно дитина прагне повернути свій комфорт. Вона змушена підкорюватися тим людям, чи обставинам, що можуть допомогти дитині у вирішенні її проблеми.

При зменшенні ігрових годин у підлітка підвищується рівень конформності та рівень впевненості в собі. Він прагне задовільнити свою потребу в емоціях та стає біль агресивним по відношенню до свого оточення, при цьому ця агресія не заради якоїсь мети, а агресія заради агресії.

Підліток в такому стані буде слухатись вчителя чи батьків, лише для того, щоб йому повернули гру. В нього буде часто «перемикатися» настрій, від негативного до позитивного.

При більш низькому чи негативному ставленні до комп’ютерних ігор підліток стає більш врівноваженим, не проявляє агресії в стосунках з колективом та не компенсує свої стреси за рахунок інших, може довго виконувати складну одноманітну роботу, акуратний по відношенню до виконаної роботи. Про те підліток стає ригідним, втрачає лабільність мислення та не може займати скіль небудь лідерську позицію в будь-якій справі.

Це може говорити про девіантну поведінку підлітка. Він проявляє агресію до людей, очікує від них негативних відгуків та дій в свою сторону, але не звинувачує їх в не здійснених вчинках, тобто зберігає здатність мислити критично.

Такому підлітку властиві низька контактність, мінорний настрій, боязкість, полохливість, невпевненість в собі. Діти тривожного типу часто бояться темряви, тварин, страшаться залишатися одні. Вони цураються гучних і жвавих однолітків, не люблять надмірно галасливих ігор, переживають почуття страху і сором'язливості, важко переживають контрольні, іспити, перевірки. часто соромляться відповідати перед класом. Охоче ​​підкоряються опіки старших, нотації дорослих можуть викликати у них докори совісті, почуття провини, сльози, відчай. У них рано формується почуття обов'язку, відповідальності, високі моральні та етичні вимоги. Почуття власної неповноцінності намагаються замаскувати в самоствердженні через ті види діяльності, де вони можуть більшою мірою розкрити свої здібності.

4) Для того, щоб зрозуміти, яка кількість досліджуваних на справді грає в комп’ютерні ігри треба знати відношення досліджуваних до ігор. Це пояснюється тим, що людина, яка негативно, або нейтрально відноситься до комп’ютерних ігор не буде під час гри занурюватися в ігровий світ, бо це їй не потрібно. Звідси людина не настільки інтенсивно переживає емоції, що вводять її у стан психічної залежності від ігрового процесу, та від гри зокрема. Ці емоції досить потужні за своєю інтенсивністю: радість перемоги, розпач програшу. Також сильне занурення у віртуальну реальність гри та її інтенсивне переживання можуть призвести до стресів.

Агресивність гри дуже впливає на психіку на підсвідомість людини. Ігрові сцени з елементами насильства можуть призвести до девіантної поведінки підлітків. При соціальній адаптації підліток намагається приміряти на себе «маски» різних людей. І якщо підліткові подобається якийсь герой з агресивної гри – він буде копіювати його поведінку. Звідси так званий «синдром Героя» досить поширений серед підлітків в США, які награвшись в агресивні комп’ютерні ігри та надивившись таких самих кінофільмів травмують себе, та не рідко і інших.

Частота гри каже за коефіцієнт захоплення грою. Якщо дитина грає кожен день по декілька годин, при відлучення від гри емоційний стан дитини понижується, вона стає дратівливою та агресивною – можна говорити про психічну залежність.

5) Залежність від комп'ютерних ігор, сильно впливає на здоров'я людини, як на фізичне, так і на психологічний. А найголовніше страждає особисте життя людини. Щоб уникнути комп'ютерної залежності, для початку, потрібно взяти всю відповідальність на себе. Як стверджують вчені, проблема не в іграх, а в самій людині. Будь-який метод буде безсилим, якщо людина сама не визнає, що він хворий. Це перший етап до нормального життя. Після того, як людина визнала свою хворобу, потрібно звернути увагу, на те скільки ти витрачаєш час на комп'ютерні ігри, коли останній раз виходив на вулицю. Якщо людина дізнається все негативні сторони залежності, тоді він побачить наскільки це погано, і скільки часу він витратив даремно. Непотрібно звинувачувати інших у цьому, це не допоможе. Більшість геймерів, це нормальні і тямущі люди, які витрачають невелику кількість часу на комп'ютерні ігри, і при цьому їм вдається вести здоровий спосіб життя. Якщо людина усвідомила все це, то потрібно починати обмежувати час, проведений за комп'ютером. Слід відсортувати ігри по затрачиваемому часу між збереженнями, і залишити ті ігри, які займають менше часу. Це миттєво допоможе скоротити витрачається час. Якщо у вас є свій спосіб боротьби з комп'ютерною залежністю, його написання в мережі інтернет може допомогти іншим.

6) Комп'ютерний світ схожий зі світом, у якому ми живемо. Він може бути різнома­нітним: і добрим, і жорстоким. Дитині та підлітку рости в цьому світі, з комп'ютер­ним бумом. Обмежити дитину у роботі з комп'ютером означає викликати в неї не­адекватну реакцію.

Якщо батько замість спілкуватися з дру­жиною сидить перед дисплеєм комп'юте­ра, якщо матері легше поринути у пережи­вання «мильної опери», ніж поговорити з донькою або сином, то не слід очікувати від дитини іншої реакції на комп'ютер або те­левізор. Біда не в тому, що в нашому житті є електронні засоби інформації та комуні­кації. Біда в тому, що самим дорослим зруч­но замінити ними спілкування з дитиною.

Рецепт від будь-якої деструктивної залеж­ності (комп'ютер, телевізор, алкоголь або нар­котики) — повноцінне і гармонійне спілку­вання всіх членів сім'ї, їхня взаємна любов.

Список використаних джерел

1. Альбуханова-Славська К. А. Діяльність та психологія особистості. М., 1980. 2. Анастазі А. Психологічне тестування / Под ред. К. М. Гуревича, В. І. Дубовского.Кн. I. M., 1982. 3. Асмолов А. Г. Психологія особистості. М., 1990. 4. Белавина І. Г. Психологічні наслідки комп'ютеризації дитячої гри / / Інформатика та освіта. 1991. № 3. С. 23 - 28; № 4. С. 21 - 29. 5. Брушлинский А. В. Психологія мислення і кібернетика. М., 1970. 6. Виготський Л. С. Собр. соч. Т. 3. М., 1983. 7. Гурова Л. Л. Психологічний аналіз рішення задач. Воронеж, 1976. 8. Гур'єва Л. П. Структура розумової діяльності людини в умовах автоматизації: Автореф. канд. дис. М., 1973. 9. Гур'єва Л. П. Структура науково-дослідної діяльності та ЕОМ / / Психологічні проблеми автоматизації науково-дослідних робіт / Под ред. М. Г. Ярошевського та О. К. Тихомирова. М., 1987. С. 50 - 81. 10. Калошина І. П. Структура та механізми творчої діяльності. М., 1983. 11. Клочко В. Е. Целеобразование і динаміка оцінок при вирішенні задач: Автореф. канд. дис. М., 1978. 12. Кревневіч В. В. Соціальні наслідки комп'ютеризації. М., 1985. 13. Леонтьєв А. Н. Автоматизація та людина / / Психологічні дослідження. М., 1970.Вип. 2. С. 3 - 12. 14. Леонтьєв А. Н. Избр. психол. произв.: У 2 т. М., 1983. 15. Маліч І. В. Психологічні дослідження програмування / / Психологічно проблеми створення та використання ЕОМ Тези доповідей Всес. конф. М., 1985. С. 102 - 103. 16. Пономарьов Я. А. Психологія творчої мислення. М., 1980. 17. Принцип розвитку в психології / За ред Л. І. Анциферовой. М., 1978. 18. Психологія особистості: Тексти / За ред Ю. Б. Гіппенрейтер, А. А. Пузирея. М., 1982 19. Рубінштейн С. Л. Основи загальної психології: У 2 т. М., 1989. 20. Тихомиров О. К. Психологічні наслідки комп'ютеризації / / Людина і комп'ютер / Под ред. О. К. Тихомирова. М., 1972 С. 235 - 262. 21. Тихомиров О. К. Психологія мислення М., 1984. 22. Тихомиров О. К. Психологія комп'ютеризації. Київ, 1988. 23. Тихомиров О. К., Гур'єва Л. П. Психологічний аналіз трудової діяльності, опосередкованої комп'ютерами / / Психол. журн. 1986. Т. 7. № 5. С. 13 - 25. 24. Тихомиров О. К., Гур'єва Л. П. Досвід аналізу психологічних наслідків комп'ютеризації психодіагностичної діяльності / / Психол. журн. 1989. Т. 10. № 2. С. 33 - 45. 25. Тихомиров О. К., Гур'єва Л. П. Психологічна експертиза комп'ютеризованої психодіагностичної діяльності / / Психол. журн. 1992. Т. 13. № 1. С. 49 - 60. 26. Тихомиров О. К. та ін Аналіз етапів комп'ютеризованої психодіагностики (на прикладі MMPI) / / Зап. психол. 1990. № 2. С. 136 - 143. 27. Людина і ЕОМ / За ред. О. К. Тихомирова. М., 1972. 28. Шнейдерман Б. Людські цінності і майбутнє технології («Декларація відповідальності») / / Психол. журн. 1992. Т. 13. № 3. С. 66 - 75.

29. http://flogiston.ru/articles/netpsy/gameaddict2

30. http://teenbloog.org.ua/zalezhnist-vid-kompyuternyh-ihor/

31. http://lubchenko.blogspot.com/2009/05/blog-post_06.html

32. http://www.medicinform.net/comp/comp_psych10.htm

33. http://upsihologa.com.ua/dity-kompyuterna-zalezhnist-psyholog.html

34.http://myclass.at.ua/publ/1-1-0-66

35. http://gameover.org.ua/news/94-kak-izbezhat-zavisimosti-ot-kompyuternyh-igr

36. http://watcher.com.ua/2010/07/21/piramida-internet-potreb-za-metodykoyu-maslou/ 37. http://pidruchniki.ws/15080906/psihologiya/psihologiya_osobistosti_pidlitka

38. http://shiza.com.ua/oprosnik-leongarda/

39. http://shiza.com.ua/oprosnik-bassa-darki/

40. http://www.leary.ru/test/

Додатки

Додаток 1

4	5	7	5	3	2	1	2	3	13	2	4	2	3	1
8	2	1	5	2	4	2	10	2	3	4	2	3	1	2
4	5	2	1	2	4	5	4	2	1	2	3	2	7	4
2	3	4	1	1	1	1	2	13	2	2	1	3	2	3
4	4	6	4	4	4	2	2	2	4	2	2	2	10	2
6	9	6	3	2	1	3	1	1	2	11	4	1	2	2
5	8	6	2	1	5	5	2	1	1	1	3	2	4	1
3	2	5	2	6	3	2	3	3	9	2	3	4	2	4
6	3	3	7	3	2	4	2	4	2	2	1	2	14	2
2	5	5	2	9	6	3	11	1	2	2	5	4	1	1
3	6	2	3	6	2	3	9	3	1	1	3	2	2	2
5	2	6	3	2	7	6	3	4	5	2	6	6	2	4
7	2	3	6	2	3	3	3	6	4	4	4	3	15	2
2	6	5	1	4	5	2	3	6	4	2	3	2	14	2
3	6	3	2	2	1	3	3	4	5	5	4	1	12	3
3	1	5	2	3	1	4	3	4	3	2	3	3	12	2
5	3	3	1	3	1	4	5	3	3	3	3	2	10	1
1	1	1	2	3	1	1	6	6	6	1	2	2	9	2
3	4	3	6	1	3	5	6	10	2	2	3	5	3	5
2	1	4	2	6	5	2	4	4	3	4	4	3	1	5
5	2	4	2	2	2	9	4	3	4	5	3	7	5	5
5	2	4	1	5	2	8	6	2	5	3	3	4	13	5
2	2	2	7	1	2	4	3	6	7	3	6	10	5	5
1	12	2	4	1	5	2	3	3	11	3	3	3	3	3
5	2	4	1	2	6	4	3	5	3	1	1	1	12	2
4	2	4	2	4	1	2	13	1	5	3	3	5	6	7
1	2	4	2	2	7	2	2	4	5	5	5	2	14	1
6	2	2	3	1	2	4	1	15	4	4	4	2	4	2
8	4	4	5	2	4	2	4	5	12	6	9	9	9	9
2	5	2	2	4	4	5	12	1	2	4	4	1	2	3
4	2	4	4	2	2	2	2	3	4	10	2	2	4	5
6	2	5	1	3	2	5	1	3	2	5	1	3	15	3
8	4	1	2	5	3	2	9	13	9	9	4	2	5	3
4	1	2	4	3	5	1	8	7	7	7	6	4	14	4
2	2	8	4	1	3	4	9	9	9	12	10	2	4	4
5	5	7	5	2	3	1	7	3	3	2	4	5	7	1
7	2	4	2	3	3	1	1	2	8	3	6	8	4	2
7	2	2	4	2	3	1	1	5	8	5	3	3	6	5
5	4	7	5	4	3	3	3	3	6	5	5	2	11	2
3	2	5	3	1	3	2	2	1	2	4	4	4	13	5
2	1	4	2	2	5	5	13	5	5	5	5	4	2	6
5	8	2	5	2	3	3	8	2	2	2	4	2	4	3
1	2	4	2	3	1	2	7	1	1	1	1	1	2	2
2	2	7	3	2	4	1	2	3	5	9	2	5	2	2
2	2	2	6	3	1	1	5	2	4	2	3	5	1	1
13	5	5	4	18	2	2	8	8	5	11	2	6	5	1
15	4	5	3	15	5	6	3	9	10	3	7	4	12	1
24	3	5	2	11	2	3	12	5	2	7	9	9	10	3
12	4	5	3	6	10	5	2	6	9	9	7	5	6	3
13	4	5	2	1	12	18	4	15	12	2	5	7	4	8
10	5	5	2	10	4	2	5	17	2	6	8	5	9	2
14	3	5	4	5	2	17	6	16	3	7	8	4	9	7
25	6	5	2	2	6	2	19	7	8	0	9	7	10	9
25	6	5	4	12	12	4	6	7	18	7	3	7	3	1
25	1	5	4	6	4	6	3	4	17	3	5	2	18	4
30	2	5	3	15	5	3	4	6	7	1	3	3	4	8
30	2	5	3	3	3	6	7	3	5	6	5	3	23	1
30	5	5	2	5	3	18	5	7	3	3	6	5	7	2
30	3	5	2	3	2	19	3	8	6	5	2	7	1	3
30	6	5	2	4	5	18	4	6	9	8	7	5	6	3
30	6	5	3	2	6	15	6	8	6	4	5	4	9	6
30	6	5	3	3	2	7	3	7	5	3	5	18	4	1
30	3	5	3	1	16	3	20	2	12	2	15	2	19	5
30	3	5	2	2	14	2	10	2	5	15	20	12	2	8
30	1	5	3	15	12	17	5	4	8	6	5	14	12	1
30	2	5	2	10	12	18	16	10	2	5	2	6	8	2
30	6	4	3	3	12	19	13	2	10	2	5	7	8	4
30	3	4	3	12	2	3	5	6	3	7	9	5	15	4
30	5	5	3	6	5	1	16	5	2	4	5	6	8	2
30	1	4	4	4	6	3	15	3	3	3	5	7	6	4
30	3	5	3	12	3	5	2	5	8	5	15	6	5	6
30	6	5	3	3	18	4	2	5	15	3	13	6	5	4
23	3	4	4	11	11	12	1	6	3	7	3	7	13	2
12	1	4	3	16	8	7	6	3	15	12	14	7	3	1
11	6	4	4	12	5	2	16	18	2	6	9	5	0	7
5	3	4	5	2	7	6	7	3	4	14	7	2	4	5
6	2	4	3	3	9	7	5	2	4	4	16	8	6	5
16	4	5	3	14	3	2	6	15	3	7	9	5	0	2
17	1	5	2	1	6	4	2	18	6	4	7	6	2	2
15	5	5	5	5	3	7	5	4	4	16	4	4	5	4
25	2	5	3	2	7	6	4	24	2	2	87	6	2	5
25	3	5	3	5	6	4	7	2	4	2	9	8	20	2
25	6	5	4	8	3	7	4	4	7	6	3	5	20	4
30	5	5	4	6	6	3	5	7	17	5	3	5	6	2
30	1	5	4	4	6	3	7	14	4	2	6	7	8	8
30	2	5	4	9	2	5	3	15	2	4	4	5	5	9
30	4	5	2	10	3	8	2	2	7	2	3	18	8	5
30	3	5	3	14	6	4	4	3	9	5	2	3	0	9
15	1	5	4	5	3	7	17	6	2	12	6	7	7	2
10	6	5	3	1	1	5	6	4	4	16	6	4	4	4

Додаток 2

Характерологический опитувальник (К. Леонгарда). Цей тест призначений для виявлення акцентуацій характеру, тобто певного напряму характеру. Включає 88 питань, 10 шкал, які відповідають певним акцентуації характеру. Інструкція: «Вам будуть запропоновані твердження, що стосуються вашого характеру. Якщо ви згодні з твердженням, поряд з його номером поставте знак «+» («так»), якщо ні - знак «-» («ні»). Над питаннями довго не думайте, правильних і неправильних відповідей «ні». Якщо питання Вам здається не зрозумілим, відповідайте інтуїтивно. Вкажіть будь ласка Ваші підлогу ___ вік ____ Стаж гри ____ (років) Середній час проводиться в день за іграми (в годинах), (граю, не граю, часто іраю, рідко іграю____.Предпочітаемий жанр гри ................ 1. У вас частіше веселий і безтурботний настрій? 2. Ви чутливі до образ? 3. Чи буває так, що у вас на очі навертаються сльози в кіно, театрі, в бесіді і т. п.? 4. Зробивши щось, ви сумніваєтеся, чи все зроблено правильно, і не заспокоюється до тих пір поки не переконаєтеся ще раз в тому, що все зроблено правильно? 5. В дитинстві ви були таким же сміливим, як всі ваші однолітки? 6. Чи часто у вас різко міняється настрій від стану безмежного тріумфування до огиди до життя, до себе? 7. Чи є ви зазвичай центром уваги в суспільстві, компанії? 8. Чи буває так, що ви так перебуваєте в такому буркотливо настрої, що з вами краще не розмовляти? 9. Ви серйозна людина? 10. Чи здатні ви захоплюватися чим-небудь? 11. Заповзятливі ви? 12. Ви швидко забуваєте, якщо вас хтось образить? 13. Сердечна ви? 14. Опускаючи лист в поштову скриньку, чи перевіряєте ви, проводячи рукою по щілині ящика, що лист повністю впав в нього? 15. Чи прагнете ви завжди вважатися одним з кращих працівників (учнів, студентів, і т.д.)? 16. Чи бувало вам страшно в дитинстві під час грози або при зустрічі з незнайомою собакою? 17. Чи прагнете ви у всьому і всюди дотримуватися порядку? 18. Чи залежить ваш настрій від зовнішніх обставин? 19. Чи люблять вас ваші знайомі? 20. Чи часто у вас бувають почуття внутрішнього неспокою, відчуття можливої ​​біди, неприємності? 21. У вас часто дещо пригнічений настрій? 22. Чи бували у вас хоча б один раз істерика або нервовий зрив? 23. Чи важко вам довго всидіти на одному місці? 24. Якщо по відношенню до вас несправедливо поступили, чи енергійно ви відстоюєте свої інтереси? 25. Чи можете ви зарізати курку або вівцю? 26. Чи дратує вас, якщо вдома завісу або скатертину висять нерівно, або ви відразу ж намагаєтеся поправити їх? 27. Ви в дитинстві боялися залишатися одні в домі? 28. Чи часто у вас бувають коливання настрою? 29. Чи завжди ви прагнете бути достатньо сильним фахівцем у своїй професії або ж захоплення? 30. Чи швидко ви починаєте сердитися або впадати в гнів? 31. Чи можете ви бути абсолютно, безтурботно веселими? 32. Чи буває так, що відчуття повного щастя буквально пронизує вас? 33. Як ви думаєте, вийшов би з вас ведучий в гумористичному спектаклі? 34. Ви зазвичай висловлюєте свою думку людям достатньо відверто, прямо і недвозначно? 35. Вам важко переносити вид крові? Чи не викликає це у вас неприємних відчуттів? 36. Чи любите ви роботу з високою особистою відповідальністю? 37. Чи схильні ви виступати на захист осіб, по відношенню до яких несправедливо чинять? 38. У темний підвал вам важко, страшно спускатися? 39. Чи надаєте ви роботу такою, де діяти треба швидко, але вимоги до якості виконання невисокі? 40. Товариські ви? 41. У школі ви охоче декламували вірші? 42. Тікали ви в дитинстві з дому? 43. Чи здається вам життя важкою? 44. Чи буває так, що після конфлікту, образи Ви були до того засмучені, що йти на роботу, в школу, інститут здавалося просто нестерпним? 45. Чи можна сказати, що при невдачі ви не втрачаєте почуття гумору? 46. Зробили б ви перші кроки до примирення, якщо вас хто або образив? 47. Ви дуже любите тварин? 48. Повертаєтеся ви, щоб переконатися, що залишили будинок або робоче місце в такому стані, що там нічого не сталося? 49. Чи переслідує вас іноді неясна думка, що з вами і вашими близькими може трапитися що то страшне? 50. Чи вважаєте ви, що ваш настрій дуже мінливий? 51. Чи важко вам доповідати (виступати на сцені) перед великою кількістю людей? 52. Ви можете вдарити кривдника, якщо він вас образить? 53. У Вас дуже велика потреба в спілкуванні з іншими людьми? 54. Ви ставитеся до тих, хто при яких-небудь розчаруваннях впадає в глибокий відчай? 55. Вам подобається робота, що вимагає енергійної організаторської діяльності? 56. Наполегливо ви домагаєтеся наміченої мети, якщо на шляху до неї доводиться долати масу перешкод? 57. Чи може трагічний фільм схвилювати вас так, що на очах виступають сльози? 58. Чи часто вам буває важко заснути через те, що проблеми прожитого дня або майбутнього весь час крутяться в ваших думках? 59. У школі ви іноді підказували своїм товаришам або давали списувати? 60. Чи буде вам велике напруження волі, щоб пройти одному через кладовище 61. Ретельно ви стежите за тим, щоб кожна річ у вашій квартирі була тільки на одному і тому ж місці? 62. Чи буває так, що, будучи перед сном у хорошому настрої, ви на наступний день встаєте в пригніченому настрої, що триває кілька годин? 63. Чи легко ви звикаєте до нових ситуацій? 64. Чи бувають у вас головні болі? 65. Ви часто смієтеся? 66. Чи можете ви бути привітним навіть з тим, кого ви явно не цінуєте, не любите, не поважаєте? 67. Ви рухома людина? 68. Ви дуже переживаєте через несправедливості? 69. Ви настільки любите природу, що можете назвати її другом? 70. Йдучи з дому або лягаючи спати, чи перевіряєте ви, чи закритий газ, погашений чи світло, чи замкнуті двері? 71. Ви дуже полохливі? 72. Чи змінюється ваш настрій при прийомі алкоголю? 73.Ви охоче брали участь в гуртку художньої самодіяльності? 74. Ви розцінюєте життя декілька песимістично, без очікування радості? 75. Чи часто вас тягне подорожувати? 76. Чи можна ваш настрій змінитися так різко, що ваш стан радості раптом змінюється похмурим і пригніченим? 77. Чи легко вам вдається підняти настрій друзів в компанії? 78. Чи довго ви переживаєте образу? 79. Чи переживаєте ви довгий час прикрості інших людей? 80. Чи часто, будучи школярем, ви переписували сторінку у вашій зошити, якщо випадково залишили в ній пляму? 81. Чи ставитеся ви до людей скоріше з недовірою й обережністю, ніж із довірливістю? 82. Чи часто ви бачите страшні сни? 83. Чи буває, що ви остерігаєтеся того, що кинетеся під колеса потягу, що проходить або, стоячи біля вікна багатоповерхового будинку, остерігаєтеся того, що можете раптово випасти з вікна? 84. У веселій компанії ви зазвичай веселі? 85. Чи здатні ви відволіктися від важких проблем, що потребують вирішення? 86. Ви стаєте менш стриманим і відчуваєте себе вільніше, прийнявши алкоголь? 87. У бесіді ви мізерні на слова? 88. Якби вам необхідно було грати на сцені, ви могли б настільки увійти в роль, щоб забути про те, що це тільки гра?

Додоток 3

Опитувальник Басса-Дарки

Слово "агресія" надзвичайно часто вживається сьогодні в самому широкому контексті і тому потребує серйозного "очищенні" від цілого ряду нашарувань і окремих смислів. Різні автори у своїх дослідженнях, монографіях по-різному визначають агресію та агресивність: як вроджену реакцію людини для "захисту займаної території" (Лоренц, Ардри); як установку до панування (Моррісон); реакцію особистості на ворожу людині навколишню дійсність (Хорцев, Фромм). Дуже широке поширення одержали теорії, що пов'язують агресію і фрустрацію (Маллер, Дуб, Доллард). Баса-Дарки Під агресивністю розуміють властивість, якість особистості, що характеризується наявністю деструктивних тенденцій, в основному в області суб'єктно-суб'єктних відносин. Ймовірно, деструктивний компонент людської активності є необхідним у творчій діяльності, так як потреби індивідуального розвитку з неминучістю формують у людях здатність до усунення і руйнування перешкод, подолання того, що протидіє цьому процесу. Агресивність має якісну і кількісної характеристикою. Як і всяке властивість, вона має різний ступінь вираженості: від майже повної відсутності до її граничного розвитку. Кожна особистість повинна мати певний ступінь агресивності. Відсутність її призводить до пасивності, відомості, конформності і т.д. Надмірне розвиток її починає визначати весь вигляд особистості, яка може стати конфліктною, нездатною на свідому кооперацію і т.д. Сама по собі агресивність не робить суб'єкта свідомо небезпечним, так як, з одного боку, існуюча зв'язок між агресивністю і агресією не є жорсткою, а, з іншого, сам акт агресії може не приймати свідомо небезпечні і несхвального форми. В життєвому свідомості агресивність є синонімом "зловмисної активності". Однак саме по собі деструктивна поведінка "зловмисністю" не володіє, такою її робить мотив діяльності, ті цінності, заради досягнення і володіння якими активність розвертається. Зовнішні практичні дії можуть бути подібні, але їх мотиваційні компоненти прямо протилежні. Виходячи з цього, можна розділити прояви агресії на два основних типи: перший - мотиваційна агресія, як самоцінність, другий - інструментальна, як засіб (маючи на увазі при цьому, що і та, й інша можуть виявлятися як під контролем свідомості, так і поза ним, і пов'язані з емоційними переживаннями (гнів, ворожість). Практичних психологів більшою мірою повинна цікавити мотиваційна агресія як прямий прояв реалізації властивих особистості деструктивних тенденцій. Визначивши рівень таких деструктивних тенденцій, можна з великим ступенем ймовірності прогнозувати можливість прояву відкритої мотиваційної агресії. Однією з подібних діагностичних процедур є опитувальник Басса-Дарки. А. Басьо, сприйняв ряд положень своїх попередників, розділив поняття агресії і ворожість і визначив останню як: "... реакцію, розвиваючу негативні почуття і негативні оцінки людей і подій". Створюючи свій опитувальник, диференціює прояви агресії і ворожості, А. Басьо і А. Дарки виділили наступні види реакцій: 1. Фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої особи. 2. Непряма - агресія, обхідним шляхом направлена ​​на іншу особу або ні на кого не спрямована. 3. Роздратування - готовність до прояву негативних почуттів при найменшому порушенні (запальність, грубість). 4. Негативізм - опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти сталих звичаїв і законів. 5. Образа - заздрість і ненависть до оточуючих за дійсні і вигадані дії. 6. Підозрілість - в діапазоні від недовіри і обережності по відношенню до людей до переконання в тому, що інші люди планують і приносять шкоду. 7. Вербальна агресія - вираз негативних почуттів як через форму (крик, вереск), так і через зміст словесних відповідей (прокляття, погрози). 8. Почуття провини - висловлює можливе переконання суб'єкта в тому, що він є поганою людиною, що надходить зло, а також відчуваються їм докори сумління. Опитувальник складається з 75 тверджень, на які випробовуваний відповідає "так" чи "ні". ОПИТУВАННЯ Часом я не можу впоратися з бажанням заподіяти шкоду іншим так ні • Іноді пліткують про людей, яких не люблю так ні • Я легко дратуюся, але швидко заспокоююсь так ні • Якщо мене не попросять по-хорошому, я не виконаю так ні • Я не завжди отримую те, що мені належить так ні • Я не знаю, що люди говорять про мене за моєю спиною так ні • Якщо я не схвалюю поведінку друзів, я даю їм це відчути так ні • Коли мені траплялося обдурити кого-небудь, я відчував болісні докори сумління так ні • Мені здається, що я не здатний ударити людини так ні • Я ніколи не дратуюся настільки, щоб кидатися предметами так ні • Я завжди поблажливий до чужих недоліків так ні • Якщо мені не подобається встановлене правило, мені хочеться порушити його так ні • Інші вміють майже завжди користуватися сприятливими обставинами так ні • Я тримаюся насторожено з людьми, які ставляться до мене кілька більш дружньо, ніж я очікував так ні • Я часто буваю незгодний з людьми так ні • Іноді мені на розум приходять думки, яких я соромлюся так ні • Якщо хтось першим ударив мене, я не відповім йому так ні • Коли я дратуюся, я ляскаю дверима так ні • Я набагато більш дратівливий, ніж здається так ні • Якщо хтось уявляє себе начальником, я завжди роблю йому наперекір так ні • Мене трохи засмучує моя доля так ні • Я думаю, що багато людей не люблять мене так ні • Я не можу втриматися від суперечки, якщо люди не згодні зі мною так ні • Люди, ухиляється від роботи, повинні відчувати почуття провини так ні • Той, хто ображає мене і мою сім'ю, напрошується на бійку так ні • Я не здатний на грубі жарти так ні • Мене охоплює лють, коли наді мною насміхаються так ні • Коли люди будують із себе начальників, я роблю все, щоб вони не зазнавалися так ні • Майже кожного тижня я бачу когось, хто мені не подобається так ні • Досить багато людей заздрять мені так ні • Я вимагаю, щоб люди поважали мене так ні • Мене пригнічує те, що я мало роблю для своїх батьків так ні • Люди, які постійно переводять вас, варті того, щоб їх "клацнули по носі" так ні • Я ніколи не буваю похмурий від злості так ні • Якщо до мене ставляться гірше, ніж я того заслуговую, я не засмучуюсь так ні • Якщо хтось виводить мене з себе, я не звертаю уваги так ні • Хоча я і не показую цього, мене іноді гризе заздрість так ні • Іноді мені здається, що наді мною сміються так ні • Навіть якщо я злюся, я не вдаюся до "сильним" виразами так ні • Мені хочеться, щоб мої гріхи були прощені так ні • Я рідко даю здачі, навіть якщо хтось вдарить мене так ні • Коли виходить не по-моєму, я іноді ображаюся так ні • Іноді люди дратують мене однією своєю присутністю так ні • Немає людей, яких би я по-справжньому ненавидів так ні • Мій принцип: "Ніколи не довіряти" чужинцям "так ні • Якщо хтось дратує мене, я готовий сказати, що я про нього думаю так ні • Я роблю багато такого, про що згодом шкодую так ні • Якщо я розлючуся, я можу вдарити когось так ні • З дитинства я ніколи не виявляв спалахів гніву так ні • Я часто відчуваю себе як порохова бочка, готова вибухнути так ні • Якщо б всі знали, що я відчуваю, мене б вважали людиною, з якою нелегко працювати так ні • Я завжди думаю про те, які таємні причини примушують людей робити що-небудь приємне для мене так ні • Коли на мене кричать, я починаю кричати у відповідь так ні • Невдачі засмучують мене так ні • Я б'юся не рідше і не частіше ніж інші так ні • Я можу згадати випадки, коли я був настільки злий, що хапав ліпшу мені під руку річ і ламав її так ні • Іноді я відчуваю, що готовий першим почати бійку так ні • Іноді я відчуваю, що життя надходить зі мною несправедливо так ні • Раніше я думав, що більшість людей говорить правду, але тепер я в це не вірю так ні • Я лаюся тільки зі злості так ні • Коли я поступаю неправильно, мене мучить совість так ні • Якщо для захисту своїх прав мені потрібно застосувати фізичну силу, я застосовую її так ні • Іноді я висловлюю свій гнів тим, що стукаю кулаком по столу так ні • Я буваю грубуватий по відношенню до людей, які мені не подобаються так ні • У мене немає ворогів, які б хотіли мені нашкодити так ні • Я не вмію поставити людину на місце, навіть якщо він того заслуговує так ні • Я часто думаю, що жив неправильно так ні • Я знаю людей, які здатні довести мене до бійки так ні • Я не засмучуюсь через дрібниці так ні • Мені рідко приходить в голову, що люди намагаються розлютити або образити мене так ні • Я часто тільки загрожую людям, хоча і не збираюся приводити погрози на виконання так ні • Останнім часом я став занудою так ні • У суперечці я часто підвищую голос так ні • Я намагаюся зазвичай приховувати своє погане ставлення до людей так ні • Я краще погоджуся з чим-небудь, ніж стану сперечатися так ні При складанні опитувальника використовувалися принципи: 1. Питання може відноситися тільки до однієї формі агресії. 2. Питання формулюються таким чином, щоб найбільшою мірою послабити вплив суспільного схвалення відповіді на питання. Відповіді оцінюються по восьми шкалах наступним чином: I. Фізична агресія: "Так" = 1, "ні" -0: 1,25,31,41,48,55,62,68, "ні" = 1, "так" = 0:9,7 2. Непряма агресія: "Так" - 1, "ні" = 0:2, 10, 18, 34,42, 56, 63, "ні" = 1, "так" - 0: 26,49 3. Роздратування: "Так" = 1, "ні" = 0: 3,19,27,43, 50, 57,64,72, "ні" = 1, "так" = 0: II, 35,69 4. Негативізм: "Так" == 1, "ні" = 0: 4, 12, 20, 28, "ні" - 1, "так" = 0: 36 5. Образа: "Так" = 1, "ні" - 0: 5, 13, 21,29,37,44,51,58 6. Підозрілість: "Так" = 1, "ні" = 0: 6,14,22,30,38,45,52,59, "ні" = 1, "так" = 0: 33, 66, 74,75 7. Вербальна агресія: "Так" = 1, "ні" = 0: 7, 15, 23, 31, 46, 53, 60, 71, 73, "ні" - 1, "так" = 0: 33,66,74,75 8. Почуття провини: "так" -1, "ні" = 0: 8, 16, 24, 32, 40, 47,54,61,67 Індекс ворожості включає в себе 5 і 6 шкалу, а індекс агресивності (як прямої, так і мотиваційної) включає в себе шкали 1, 3, 7. Нормою агресивності є величина її індексу, рівна 21 плюс-мінус 4, а ворожості - 6,5-7 плюс-мінус 3. При цьому звертається увага на можливість досягнення певної величини, що показує ступінь прояву агресивності. Користуючись даною методикою, необхідно пам'ятати, що агресивність, як властивість особистості, і агресія, як акт поведінки, можуть бути зрозумілі в контексті психологічного аналізу мотиваційно-потребностной сфери особистості. Тому опитування-ником Басса-Дарки слід користуватися в сукупності з іншими методиками: особовими тестами психічних станів (Кеттелл, Спілберг), проективними методиками (Люшер) і т.д.

Додаток 4

Опитувальник Тімоті Лірі

Опис методики Дана методика розроблена Т.Лири (1954 р.) і призначена для дослідження уявлень суб'єкта про себе і ідеальному "Я", а також для вивчення взаємин у малих групах. З її допомогою виявляється переважаючий тип відносин до людей в самооцінці та взаимооценке. При цьому виділяється два фактори: "домінування-підпорядкування" і "дружелюбність-агресивність (ворожість)". Саме ці чинники визначають загальне враження про людину в процесах міжособистісного сприйняття. В залежності від відповідних показників виділяються ряд орієнтацій - типів ставлення до оточуючих. Робляться висновки про вираженості типу, про ступінь адаптованості поведінки - ступеня відповідності (невідповідності) між цілями і досягаються в процесі діяльності результатами. Дуже велика неадаптивность поведінки (при поданні результатів виділяється червоним кольором) може свідчити про невротичних відхиленнях, дисгармониях в сфері прийняття рішень або бути результатом яких-небудь екстремальних ситуацій. Методика може використовуватися як для самооцінки, так і для оцінки спостережуваного поведінки людей ("з боку"). В останньому випадку випробуваний відповідає на питання як би за іншу людину, грунтуючись на своєму поданні про нього. Підсумовуючи результати такого тестування різних членів групи (наприклад, трудового колективу) можна скласти узагальнений "представленческій" портрет якого її члена, наприклад, лідера. І робити висновки про ставлення до нього інших членів групи. Теоретичні основи Методика створена Т. Лірі, Г. Лефоржем, Р. Сазеком в 1954 р. і призначена для дослідження уявлень суб'єкта про себе і ідеальному "Я", а також для вивчення взаємин у малих групах. За допомогою даної методики виявляється переважаючий тип відносин до людей в самооцінці та взаимооценке. При дослідженні міжособистісних відносин найбільш часто виділяються два чинники: домінування-підпорядкування і дружелюбність-агресивність. Саме ці чинники визначають загальне враження про людину в процесах міжособистісного сприйняття. Вони названі М. Аргайлом в числі головних компонентів при аналізі стилю міжособистісної поведінки і за змістом можуть бути співвіднесені з двома з трьох головних осей семантичного диференціала Ч. Осгуда: оцінка і сила. У багаторічному дослідженні, проведеному американськими психологами під керівництвом Б. Бейлза, поведінка члена групи оцінюється за двома змінним, аналіз яких здійснюється в тривимірному просторі, утвореному трьома осями: домінування-підпорядкування, дружелюбність-агресивність, емоційність-аналітичність. Для представлення основних соціальних орієнтації Т. Лірі розробив умовну схему у вигляді круга, розділеного на сектори. У цьому колі по горизонтальній і вертикальній осях позначені чотири орієнтації: домінування-підпорядкування, дружелюбність-ворожість. У свою чергу, ці сектори розділені на вісім - відповідно більш приватним відносинам. Для ще більш тонкого опису коло ділять на 16 секторів, але частіше використовуються октанти, певним чином орієнтовані щодо двох головних осей. Схема Т. Лірі заснована на припущенні, що чим ближче виявляються результати випробуваного до центру кола, тим сильніше взаємозв'язок цих двох змінних. Сума балів кожної орієнтації переводиться в індекс, де домінують вертикальна (домінування-підпорядкування) і горизонтальна (дружелюбність-ворожість) осі. Відстань отриманих показників від центру кола вказує на адаптивність або екстремальність інтерперсональної поведінки. Опитувальник містить 128 оціночних суджень, з яких у кожному з 8 типів відносин утворюються 16 пунктів, упорядкованих по висхідній інтенсивності. Методика побудована так, що судження, спрямовані на з'ясування якого типу відносин, розташовані не підряд, а особливим чином: вони групуються по 4 і повторюються через рівну кількість визначень. При обробці підраховується кількість відносин кожного типу. Т. Лірі пропонував використовувати методику для оцінки спостережуваного поведінки людей, тобто поведінки в оцінці оточуючих ("зі сторони"), для самооцінки, оцінки близьких людей, для опису ідеального "Я". Відповідно до цими рівнями діагностики змінюється інструкція для відповіді. Різні напрямки діагностики дозволяють визначити тип особистості, а також зіставляти дані по окремим аспектам. Наприклад, "соціальне" Я "," реальне "Я" "," мої партнери "і т.д. Процедура проведення Інструкція "Вам будуть представлені судження, що стосуються характеру людини, його взаємин з оточуючими людьми. Уважно прочитайте кожне судження і оцініть, чи відповідає воно Вашому уявленню про себе. Поставте на бланку відповідей знак "+" проти номерів тих визначень, які відповідають Вашому уявленню про себе, і знак "-" проти номерів тих тверджень, які не відповідають Вашому уявленню про себе. Намагайтеся бути щирим. Якщо немає повної впевненості, знак "+" не ставте. Після оцінювання свого реального "Я" знову прочитайте всі судження і відзначте ті з них, які відповідають Вашому уявленню про те, яким Вам, на Вашу думку, слід було б бути в ідеалі ". Якщо необхідно оцінити особистість когось іншого, то дається додаткова інструкція: "Таким же чином, як і в перших двох варіантах, дайте оцінку особистості Вашого начальника (товариша по службі, підлеглого: 1." Мій начальник, такий, який він є насправді "; 2." Мій ідеал начальника "). Методика може бути представлена ​​респонденту або списком (за алфавітом або у випадковому порядку), або на окремих картках. Йому пропонується вказати ті твердження, які відповідають його уявленню про себе, відносяться до іншої людини або його ідеалу. Обробка результатів На першому етапі обробки даних проводиться підрахунок балів по кожній Октант за допомогою ключа до опитувальником. Ключ 1. Авторитарний: 1 - 4, 33 - 36, 65 - 68, 97 - 100. 2. Егоїстичний: 5 - 8, 37 - 40, 69 - 72, 101 - 104. 3. Агресивний: 9 - 12, 41 - 44, 73 - 76, 105 - 108. 4. Підозрілий: 13 - 16, 45 - 48, 77 - 80, 109 - 112. 5. Підкоряється: 17 - 20, 49 - 52, 81 - 84, 113 - 116. 6. Залежний: 21 - 24, 53 - 56, 85 - 88, 117 - 120. 7. Доброзичливий: 25 - 28, 57 - 60, 89 - 92, 121 - 124. 8. Альтруїстичний: 29 - 32, 61 - 64, 93 - 96, 125 - 128. На другому етапі отримані бали переносяться на діаграму, при цьому відстань від центру кола відповідає числу балів по даній октанте (мінімальне значення - 0, максимальне - 16). Кінці таких векторів з'єднуються і утворюють профіль, який відбиває уявлення про особистість даної людини. Окреслений простір заштріховивается. Для кожної вистави будується окрема діаграма, на якій воно характеризується за вираженості ознак кожної октанти. Психограмма На третьому етапі за допомогою формул визначаються показники за двома основними параметрами «Домінування» і «Дружелюбність»: Домінування = (I - V) + 0,7 х (VIII + II - IV - VI) Дружелюбність = (VII - III) + 0,7 х (VIII - II - IV + VI) Таким чином, система балів по 16 міжособистісним змінним перетворюється в два цифрових індексу, які характеризують уявлення суб'єкта по позначених параметрам. В результаті проводиться аналіз особистісного профілю - визначаються типи ставлення до оточуючих. Інтерпретація результатів Підрахунок балів ведеться окремо для кожної оцінюваної особистості. Показником порушення відносин з певною особою є різниця між уявленнями людини про нього і бажаному його образі в якості партнера по спілкуванню. Максимальна оцінка рівня - 16 балів, але вона розділена на чотири ступені вираженості відносини: 0-4 бала - низька: адаптивне поведінку 5-8 балів - помірна: 9-12 балів - висока: екстремальне поведінку 13-16 балів - екстремальна: до патології поведінка Позитивне значення результату, отриманого за формулою "домінування", свідчить про виражений прагненні людини до лідерства в спілкуванні, до домінування. Негативне значення вказує на тенденцію до підпорядкування, відмови від відповідальності і позиції лідерства. Позитивний результат за формулою "дружелюбність" є показником прагнення особистості до встановлення дружніх відносин і співробітництва з оточуючими. Негативний результат вказує на прояв агресивно-конкурентної позиції, що перешкоджає співробітництву та успішної спільної діяльності. Кількісні результати є показниками ступеня вираженості цих характеристик. Найбільш заштриховані на профілі октанти відповідають переважному стилю міжособистісних відносин даного індивіда. Характеристики, що не виходять за межі 8 балів, властиві гармонійним особистостям. Показники, що перевищують 8 балів, свідчать про акцентуації властивостей, що виявляються даними Октант. Бали, що досягають рівня 14-16, свідчать про труднощі соціальної адаптації. Низькі показники за всіма октанта (0-3 бали) можуть бути результатом скритності і невідвертість випробуваного. Якщо в псіхограмме немає октантів, заштрихованих вище 4-х балів, то дані сумнівні в плані їх достовірності: ситуація діагностики не розташувала до відвертості. Перші чотири типи міжособистісних відносин (октанти 1-4) характеризуються тенденцією до лідерства і домінування, незалежністю думки, готовністю відстоювати власну точку зору в конфлікті. Інші чотири октанта (5-8) - відображають переважання конформних установок, невпевненість в собі, податливість думку оточуючих, схильність до компромісів. В цілому інтерпретація даних повинна орієнтуватися на переважання одних показників над іншими і в меншій мірі - на абсолютні величини. В нормі зазвичай не спостерігаються значні розбіжності між «Я» актуальним та ідеальним. Помірне розбіжність може розглядатися як необхідна умова самовдосконалення. Незадоволеність собою частіше спостерігається в осіб із заниженою самооцінкою (5,6,7 октанти), а також в осіб, що знаходяться в ситуації тривалого конфлікту (4 октант). Переважання одночасно 1 і 5 октанта властиво особам з проблемою хворобливого самолюбства, авторитарності, 4 і 8 - конфлікт між прагненням до визнання групою і ворожістю, тобто проблема пригніченою ворожості, 3 і 7-боротьба мотивів самоствердження і афіліації, 2 і 6 - проблема незалежності-подчиняемости, що виникає в складній службової чи іншої ситуації, що змушує коритися всупереч внутрішньому протесту. Особистості, у яких виявляються домінантні, агресивні і незалежні риси поведінки, значно рідше виявляють невдоволення своїм характером і міжособистісними відносинами, однак і в них може виявлятися тенденція до вдосконалення свого стилю міжособистісної взаємодії з оточенням. При цьому зростання показників того чи іншого октанта визначить напрямок, по якому самостійно рухається особистість з метою самовдосконалення, ступінь усвідомлення наявних проблем, наявність внутрішньоособистісних ресурсів. Типи міжособистісних відносин I. Авторитарний 13 - 16 - диктаторський, владний, деспотичний характер, тип сильної особистості, яка лідирує у всіх видах групової діяльності. Всіх наставляє, повчає, у всьому прагне покладатися на власну думку, не вміє приймати поради інших. Оточуючі відзначають цю владність, але визнають її. 9 - 12 - домінантний, енергійний, компетентний, авторитетний лідер, успішний у справах, любить давати поради, вимагає до себе поваги. 0-8 - впевнений у собі людина, але лідер, завзятий і наполегливий. II. Егоїстичний 13 - 16 - прагне бути над усіма, але одночасно в стороні від усіх, самозакоханий, розважливий, незалежний, себелюбному. Труднощі перекладає на оточуючих, сам ставиться до них дещо відчужено, хвалькуватий, самовдоволений, зарозумілий. 0 - 12 - егоїстичні риси, орієнтація на себе, схильність до суперництва. III. Агресивний 13 - 16 - жорсткий і ворожий по відношенню до оточуючих, різкий, жорсткий, агресивність може доходити до асоціальної поведінки. 9 - 12-вимогливий, прямолінійний, відвертий, строгий і різкий в оцінці інших, непримиренний, схильний у всьому звинувачувати оточуючих, глузливий, іронічний, дратівливий. 0 - 8 - упертий, завзятий, наполегливий і енергійний. IV. Підозрілий 13 - 16 - відчужений по відношенню до ворожого і злобному світу, підозрілий, образливий, схильний до сумніву в усьому, злопам'ятний, постійно на всіх скаржиться, всім незадоволений (шизоїдний тип характеру). 9 - 12 - критичний, нетовариський, відчуває труднощі в інтерперсональних контактах через невпевненість в собі, підозрілості і боязні поганого ставлення, замкнутий, скептичний, розчарований в людях, потайний, свій негативізм проявляє у вербальній агресії. 0 - 8 - критичний по відношенню до всіх соціальних явищ і оточуючим людям. V. Підкоряється 13 - 16 - покірний, схильний до самоприниження, слабовільний, схильний поступатися всім і у всьому, завжди ставить себе на останнє місце і засуджує себе, приписує собі провину, пасивний, прагне знайти опору в комусь сильнішому. 9 - 12-сором'язливий, лагідний, легко ніяковіє, схильний підкорятися сильнішому без урахування ситуації. 0 - 8 - скромний, боязкий, поступливий, емоційно стриманий, здатний підкорятися, не має власної думки, слухняно і чесно виконує свої обов'язки. VI. Залежний 13 - 16 - різко невпевнений у собі, має нав'язливі страхи, побоювання, тривожиться з приводу, тому залежимо від інших, від чужої думки. 9-12 - слухняний, боязкий, безпомічний, не вміє проявити опір, щиро вважає, що інші завжди праві. 0 - 8 - конформний, м'який, чекає допомоги і порад, довірливий, схильний до захоплення оточуючими, ввічливий. VII. Доброзичливий 9 - 16 - доброзичливий і люб'язний з усіма, орієнтований на прийняття і соціальне схвалення, прагне задовольнити вимоги всіх, "бути хорошим" для всіх без урахування ситуації, прагне до цілей мікрогруп має розвинені механізми витіснення і придушення, емоційно лабільний (істероїдний тип характеру) . 0 - 8 - схильний до співпраці, кооперації, гнучкий і компромісний при вирішенні проблем і в конфліктних ситуаціях, прагне бути в згоді з думкою оточуючих, свідомо конформний, слід умовностям, правилам і принципам "хорошого тону" у відносинах з людьми, ініціативний ентузіаст в досягненні цілей групи, прагне допомагати, відчувати себе в центрі уваги, заслужити визнання і любов, товариський, проявляє теплоту і дружелюбність у відносинах. VIII. Альтруїстичний 9 - 16 - гіпервідповідальним, завжди приносить у жертву свої інтереси, прагне допомогти і співчувати всім, нав'язливий у своїй допомозі і занадто активний по відношенню до оточуючих, приймає на себе відповідальність за інших (може бути тільки зовнішня "маска", що приховує особистість протилежного типу ). 0 - 8 - відповідальний по відношенню до людей, делікатний, м'який, добрий, емоційне ставлення до людей проявляє в співчутті, симпатії, турботі, ласці, вміє підбадьорити і заспокоїти оточуючих, безкорисливий і чуйний. Перші чотири типи міжособистісних відносин -1, 2, 3 і 4 - характеризуються переважанням неконформних тенден ¬ цій і схильністю до дез'юктівним (конфліктним) проявам (3, 4), більшою незалежністю думки, завзятістю в від ¬ танення власної точки зору, тенденцією до лідерства і домінування (1, 2). Інші чотири октанта - 5, 6, 7, 8 - представляють протилежну картину: перевага конформних установок, конгруентність у контактах з оточуючими (7, 8), невпевненість в собі, податливість думку оточуючих, схильність до компромісів (5, 6). Методика діагностики міжособистісних відносин Лірі / Текст опитувальника Матеріал Psylab.info - енциклопедії психодіагностики <Методика діагностики міжособистісних відносин Лірі 1. Інші неї прихильно 2. Справляє враження на оточуючих 3. Вміє розпоряджатися, наказувати 4. Вміє наполягти на своєму 5. Володіє почуттям гідності 6. Незалежний 7. Здатний сам подбати про себе 8. Може проявляти байдужість 9. Може бути суворим 10. Строгий, але справедливий 11. Може бути щирим 12. Критичний до інших 13. Любить поплакатися 14. Часто сумний 15. Здатний проявляти недовіру 16. Часто розчаровується 17. Може бути критичним до себе 18. Здатний визнати свою неправоту 19. Охоче ​​підпорядковується 20. Поступливий 21. Вдячний 22. Восхищающийся, схильний до наслідування 23. Поважний 24. Той, хто шукає схвалення 25. Здатний до співпраці, взаємодопомоги 26. Прагне ужитися з іншими 27. Доброзичливий, доброзичливий 28. Уважний, ласкавий 29. Делікатний 30. Підбадьорливий 31. Чуйний на заклики про допомогу 32. Безкорисливий 33. Здатний викликати захоплення 34. Користується в інших повагою 35. Володіє талантом керівника 36. Любить відповідальність 37. Упевнений в собі 38. Самовпевнений, напористий 39. Діловитий, практичний 40. Любить змагатися 41. Стійкий і завзятий, де треба 42. Невблаганний, але неупереджений 43. Дратівливий 44. Відкритий, прямолінійний 45. Не терпить, щоб командували 46. Скептичний 47. На нього важко справити враження 48. Образливий, дражливий 49. Легко бентежиться 50. Не впевнений в собі 51. Поступливий 52. Скромний 53. Часто вдається до допомоги інших 54. Дуже шанує авторитети 55. Охоче ​​приймає поради 56. Довірливий і прагне радувати інших 57. Завжди люб'язний в поводженні 58. Дорожить думкою оточуючих 59. Товариський, ужівчівий 60. Добросердечний 61. Добрий, вселяє впевненість 62. Ніжний, м'якосердий 63. Любить піклуватися про інших 64. Безкорисливий, щедрий 65. Любить давати поради 66. Справляє враження значного людини 67. Начальницькому владний 68. Владний 69. Хвалькуватий 70. Гордовитий і самовдоволений 71. Думає тільки про себе 72. Хитрий, розважливий 73. Нетерпимий до помилок інших 74. Корисливий 75. Відвертий 76. Часто недружелюбний 77. Озлоблений 78. Скаржник 79. Ревнивий 80. Довго пам'ятає свої образи 81. Самобічующійся 82. Сором'язливий 83. Безініціативний 84. Лагідний 85. Залежний, несамостійний 86. Любить підкорятися 87. Надає іншим ухвалювати рішення 88. Легко потрапляє в халепу 89. Легко піддається впливу друзів 90. Готовий довіритися будь 91. Прихильний до всіх без розбору 92. Всім симпатизує 93. Прощає все 94. Переповнений надмірним співчуттям 95. Великодушний, терпимо до недоліків 96. Прагне протегувати 97. Прагне до успіху 98. Чекає захоплення від кожного 99. Розпоряджається іншими 100. Деспотичний 101. Сноб, судить про людей лише за рангом і достатку 102. Марнославний 103. Егоїстичний 104. Холодний, черствий 105. Уїдливий, насмішкуватий 106. Злий, жорстокий 107. Часто гнівливий 108. Бездушна, байдужий 109. Злопам'ятний 110. Проникнуть духом протиріччя 111. Упертий 112. Недовірливий, підозрілий 113. Боязкий 114. Сором'язливий 115. Відрізняється надмірної готовністю підкорятися 116. М'якотілий 117. Майже ніколи нікому не заперечує 118. Нав'язливий 119. Любить, щоб його опікали 120. Надмірно довірливий 121. Прагне знайти розташування кожного 122. З усіма погоджується 123. Завжди доброзичливий 124. Любить всіх 125. Занадто поблажливий до оточуючих 126. Намагається втішити кожного 127. Піклується про інших на шкоду собі 128. Псує людей надмірною добротою

93