Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КР. ПРОЦЕС. ЛЕК.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
713 Кб
Скачать
☆

Іі. Межі судового розгляду (самостійно). Іv. Підстави постановлення вироку, його види, зміст і форма.

Кримінально-процесуальний закон передбачає два види висновків:

1. обвинувальний;

2. виправдовувальний.

В тих випадках коли під час судового розгляду факт злочину і вина підсудного в скоєнні злочину знайшли своє підтвердження суд постановляє обвинувальний вирок. Обвинувальний вирок має такі види:

1. з призначенням засудженому покарання;

2. без призначення покарання;

3. із звільненням засудженого від покарання;

4. з відстрочкою виконання покарання.

Найбільш розповсюдженим в судовій практиці є перший вид обвинувального вироку.

Обвинувальний вирок без призначення покарання може бути винесений у випадках коли на момент розгляду справи в суді діяння втратило суспільну небезпечність або особа яка його скоїла перестала бути суспільно небезпечною.

Якщо під час судового розгляду справи буде встановлено, що на момент його провадження закінчилися строки давності притягнення підсудного до кримінальної відповідальності, прийнятий закон про амністію який усуває застосування покарання за скоєне діяння – суд зобов'язаний довести розгляд справи до кінця і винести обвинувальний вирок із звільненням засудженого від покарання.

Визнавши підсудного винуватим в скоєнні злочину і назначивши йому покарання у вигляді позбавлення волі суд при наявності умов передбачених в ст. 79 ККУ може надати засудженому відстрочку виконання вироку звільнивши при цьому від відбування покарання.

Обвинувальний висновок не може бути обґрунтований на здогадах і постановлюється при умові якщо в ході судового розгляду винуватість підсудного в скоєнні злочину доказана. Всі сумніви відносно обвинуваченого, якщо їх не можливо усунути повинні тлумачитися на користь підсудного. Виправдальний вирок постановляється якщо:

1. не встановлена подія злочину;

2. в діянні особи відсутній склад злочину;

3. не доказана участь підсудного в скоєнні злочину.

Виправдання підсудного через перераховані підстави породжує однакові юридичні наслідки – іменем держави він визнається невинуватим в скоєнні злочину і повністю реабілітується, однак різні підстави виправдання по-різному виникають на долю цивільного позову.

При виправданні підсудного внаслідок недоказаності його участі в скоєнні злочину, або при відсутності події злочину суд відмовляє в цивільному позові.

Виправдання підсудного за відсутністю в його діях складу злочину тягне за собою залишення позову без розгляду і не позбавляє цивільного позивача права пред’явити позов в порядку цивільного судочинства.

85