III.Органи досудового слідства, процесуальний статус слідчого і начальника слідчого відділу.

У відповідності зі ст. 102 КПКУ органами досудового слідства є:

1. Слідчий прокуратури.

2. Слідчий органів внутрішніх справ.

3. Слідчий органів СБУ.

4. Слідчий органів податкової міліції.

На посади слідчих призначаються громадяни України які мають вищу юридичну освіту, пройшли стажування і проявили при цьому професійну придатність до слідчої роботи.

Об’єм процесуальних повноважень і процесуальний статус слідчого не залежать від його відомчої належності, вони однакові.

Зміст і направлення діяльності слідчого визначаються задачами кримінального судочинства, на нього покладений обов’язок повно, всебічно, об’єктивно дослідити всі обставини скоєного злочину, виявити всіх осіб які причетні до споєного злочину, доказати їх вину, встановити причини і умови які сприяли скоєнню злочину.

З цією метою слідчий має право відповідно справ, що знаходяться у нього в провадженні:

• викликати любу особу для допиту,

• призначати експертизи,

• проводити огляди, обшуки та інші передбачені законом слідчі дії,

• вимагати від підприємств, установ, організацій і громадян видачу предметів та документів,

• вимагати проведення ревізій, на підставах і в порядку встановленому законом,

• визнавати особу потерпілою, цивільним позивачем,

• затримувати особу за підозрою скоєння злочину,

• притягати в якості обвинувачуваних і застосовувати до них запобіжні заходи,

• призупиняти і закривати кримінальні справи, а також направляти їх через прокуратуру в суд.

Як суб’єкт кримінального процесу слідчий володіє процесуальною самостійністю у відповідності з ч. 1 ст. 114 КПКУ, при провадженні досудового слідства всі рішення і напрямки слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно за виключенням випадків коли законом передбачено отримання відповідного дозволу від прокурора та суду і несе повну відповідальність за їх законне своєчасне провадження.

В процесі провадження по справі слідчий може отримувати різні письмові вказівки прокурора або начальника слідчого відділу котрі навіть у випадку незгоди з ними він зобов’язаний виконувати. Однак, якщо такі вказівки стосуються суті справи ( наприклад, про притягнення як обвинувачуваного, про кваліфікацію злочину і об’єм обвинувачення, про направлення справи до суду або про закриття справи ) слідчий може не погоджуватись з ними і не виконуючи вказівок має право подати справу вищестоящому прокурору з письмовим викладенням цих заперечень. В цьому випадку прокурор або скасовує вказівки, або доручає провадження слідства по цій справі іншому слідчому ( ч. 2 ст. 114 КПК ). Дана норма гарантує незалежність слідчого при вирішенні кримінальних справ.

При здійсненні своїх повноважень слідчий взаємодіє з органами дізнання. У відповідності з ч. 3 ст. 114 КПК слідчий по розслідуваним ним справах має право давати органам дізнання доручення і вказівки про провадження розшукових і слідчих дій і вимагати від органів дізнання сприяння в проведенні окремих слідчих дій. Такі доручення і вказівки слідчого є для органів дізнання обов’язковими.

При провадженні різних слідчих дій слідчий має право використовувати засоби друкування, звукозапис, стенографування, кіно - і відеозапис. Постанови слідчого винесені у відповідності з законом по справі яка знаходиться у слідчого обов’язкові до виконання всіма підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами. Відомчий контроль за діяльністю слідчих здійснює начальник слідчого відділу. У відповідності з п.6 а ст. 32 КПК під терміном начальник слідчого управління, відділу, відділення органів внутрішніх справ, СБУ, податкової міліції і їх заступники які діють в межах своєї компетенції.

Про начальника слідчого відділу в прокуратурі закон не згадує так як він користується повноваженнями прокурора котрий здійснює нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства.

Начальник слідчого відділу здійснює контроль за своєчасністю дій слідчим по розкриттю злочинів і попередженню їх, приймає заходи по найбільш повному, всебічному і об’єктивному провадженню досудового слідства по кримінальним справам.

Начальник слідчого відділу має право:

• перевіряти кримінальні справи,

• давати вказівки про провадження досудового слідства,

• про притягнення в якості обвинуваченого,

• про кваліфікацію злочину і об’єм обвинувачення,

• про закриття справи,

• про провадження окремих дій,

• передавати справи від одного слідчого до другого,

• доручати розслідування справи декільком слідчим,

• а також приймати участь в провадженні досудового слідства і особисто проводити досудове слідство користуючись при цьому повноваженнями слідчого.

Начальник слідчого відділу може давати вказівки слідчому тільки по тим питанням по яким не було вказівок прокурора. Вказівки начальника слідчого відділу по кримінальній справі даються слідчому в письмовій формі і є обов’язковими до їх виконання. Оскарження цих вказівок прокурору не призупиняє їх виконання за виключенням випадків вказаних в ч.2 ст. 114 КПК.

Вказівки прокурора обов’язкові для начальника слідчого відділу, оскарження їх вищестоящому прокурору не призупиняє їх виконання.