- •Тема 7 : закінчення досудового слідства (самостійно) 78
- •Тема 8 : підсудність та попередній розгляд справ 79
- •Тема 9: судовий розгляд 82
- •Тема 1: поняття, суть і завдання кримінального процесу. І. Поняття, суть і завдання кримінального процесу.
- •II. Поняття стадій кримінального процесу і система кримінального процесу.
- •Тема 2: принципи кримінального процесу. І. Принцип кримінального процесу
- •II. Поняття і види кримінально-процесуальних функцій.
- •Тема 3 :суб’єкти кримінального процесу і. Поняття суб'єктів кримінального процесу
- •II. Процесуальний статус прокурора на різних стадіях кримінального процесу
- •III.Органи досудового слідства, процесуальний статус слідчого і начальника слідчого відділу.
- •IV. Органи дізнання і їх повноваження. Процесуальний статус особи, що веде дізнання.
- •V. Потерпілий у кримінальному судочинстві. Процеауальний статус потерпілого у справах приватно-публічного і публічного обвинувачення.
- •VI. Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача у кримінальному процесі.
- •VII. Підозрюваний у кримінальній справі. Підстави і процесуальний порядок затримання підозрюваного.
- •VIII. Обвинувачений і його процесуальний статус.
- •IX. Законні представники неповнолітнього потерпілого і обвинуваченого.
- •X. Процесуальний стан захисника в кримінальному судочинстві, відмова від захисника
- •XI. Процесуальні форми використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві. Процксуальний статус спеціаліста і експерта.
- •Тема 4: докази і доказування в кримінальному процесі.
- •I. Поняття і зміст кримінально-процесуального доказування.
- •II. Предмет і межі доказування в кримінальному судочинстві.
- •При провадженні по кримінальній справі орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов’язані виявити причини і умови, що сприяли скоєнню злочину (профілактика злочину).
- •III. Поняття документів в кримінальному процесі. Відповідність і допустимість доказів.
- •IV. Класифікація документів, її практичне значення в кримінальному процесі.
- •V. Основні положення оцінки документів в кримінальному процесі.
- •VI. Показання свідка в кримінальному процесі і їх перевірка і оцінка.
- •VII. Предмет показання потерпілого. Особливості їх перевірки і оцінки.
- •VIII. Показання підозрюваного і обвинуваченого в кримінальному процесі.
- •Обмова, самообмова, алібі.
- •IX. Висновок експерта і особливості його оцінки.
- •X. Поняття і види речових доказів, порядок збереження речових доказів, вирішення питання про долю речових доказів (самостійно).
- •XI. Протоколи слідчих і судових дій та інші документи як джерело доказів.
- •XII. Запобіжні заходи.
- •Тема№5: досудове провадження по кримінальній справі
- •I. Суть і значення стадії порушення кримінальної справи. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи.
- •II. Обов’язок прийняття підстав і обставин про злочини, обов’язок їх розгляду і вирішення.
- •III. Обставини, що виключають провадження по кримінальній справі.
- •2. За відсутності в діянні складу злочину (ст. 6 п.2 кпк).
- •IV. Прокурорський нагляд за законністю і обґрунтованістю порушення і відмови в порушенні кримінальної справи.
- •V. Суть і значення стадій досудового розслідування в кримінальному процесі.
- •VI. Дізнання по справам про злочини які не є тяжкими. Дізнання по справам про тяжкі і особливо тяжкі злочини.
- •VII. Поняття і види підслідності в кримінальному процесі
- •5. Підслідність за зв’язком справ.
- •VIII. Об'єднання і виділення кримінальних справ.
- •IX. Строки досудового слідства і строки тримання під вартою в кримінальному процесі.
- •X. Діяльність слідчого по відшкодуванню матеріальної шкоди завданої злочином і забезпечення виконання вироку в частині конфіскованого майна.
- •XI. Виявлення причин і умов, що сприяли скоєнню злочину і прийняття заходів по їх усуненню(самостійно). Тема 6: слідчі дії.
- •І. Поняття і значення слідчих дій.
- •Іі. Процесуальний порядок виклику і допиту свідків і потерпілих. Особливості виклику і допиту неповнолітніх свідків і потерпілих.
- •Ііі. Процесуальний порядок затримання і допиту підозрюваного.
- •Іv. Підстави і процесуальний порядок проведення очної ставки.
- •V. Процесуальний порядок пред’явлення для впізнання.
- •Vі. Підстави і процесуальний порядок проведення обшуку і виїмки.
- •Viі. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку.
- •Viіi. Огляд, види огляду. Процесуальний порядок оформлення результатів проведеного огляду.
- •Іх. Підстави і умови освідування.
- •Х. Відтворення обстановки і обставин події.
- •Хі. Процесуальний порядок призначення і проведення експертизи. Випадки обов’язкового призначення експертизи.
- •Хіі. Підстави і процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченого. Пред’явлення обвинувачення і допит обвинуваченого.
- •Хііі. Зміни і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
- •XIV. Підстави, умови і порядок призупинення досудового слідства.
- •Хv. Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи у зв’язку з закінченням досудового слідства.
- •Іі. Попередній розгляд справ.
- •Тема 9: судовий розгляд
- •І. Суть, задачі і значення стадії судового розгляду.
- •Іі. Строки судового розгляду.
- •Іі. Межі судового розгляду (самостійно). Іv. Підстави постановлення вироку, його види, зміст і форма.
Тема№5: досудове провадження по кримінальній справі
Суть і значення стадії порушення кримінальної справи. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи.
Обов’язок прийняття підстав і обставин про злочини, обов’язок їх розгляду і вирішення.
Обставини, що виключають провадження по кримінальній справі.
Прокурорський нагляд за законністю і обґрунтованістю порушення і відмова в порушенні кримінальної справи.
Суть і значення стадій досудового розслідування в кримінальному процесі.
Дізнання по справам про злочини які не є тяжкими. Дізнання по справам про тяжкі і особливо тяжкі злочини.
Поняття і види підслідності в кримінальному процесі.
Об'єднання і виділення кримінальних справ.
Строки досудового слідства і строки тримання під вартою в кримінальному процесі.
Діяльність слідчого по відшкодуванню матеріальної шкоди завданої злочином і забезпечення виконання вироку в частині конфіскованого майна.
Виявлення причин і умов, що сприяли скоєнню злочину і прийняття заходів по їх усуненню.
I. Суть і значення стадії порушення кримінальної справи. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи.
Порушення кримінальної справи являє собою початковий етап кримінально-процесуальної діяльності. Це самостійна стадія кримінального процесу яку жодна кримінальна справа не може обминути.
Суть даної стадії полягає в прийомі, реєстрації, обліку і розгляду уповноваженими на те законом державними органами і посадовими особами заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини і пригоди з метою встановлення достатніх підстав для провадження по кримінальній справі.
Своєчасне і обґрунтоване порушення кримінальної справи є необхідним для швидкого і повного розкриття злочину, виявлення винуватих, попередження злочинів і виконання інших задач кримінального судочинства.
Процесуальне значення стадії порушення кримінальної справи полягає в наступному:
1). Тільки після прийняття рішення про порушення кримінальної справи допускається провадження слідчих дій, застосування заходів кримінально-процесуального примусу.
До порушення кримінальної справи у негайних випадках допускається проведення огляду місця пригоди.
В цих випадках при наявності для цього обставин кримінальна справа порушується негайно після огляду місця пригоди.
2). Дана стадія являє собою свого роду фільтр через який пропускається інформація про різного роду діяння, що вимагає негайного реагування в установленому кримінально-процесуальним законом порядку.
При цьому проходить "відсіювання" інформації про діяння які не містять ознак злочину.
У випадку встановлення обставин, що виключають провадження по кримінальній справі (ч.1 ст. 6 КПК) приймається рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.
3). В стадії порушення кримінальної справи визначається, хоча і попередня, кваліфікація злочину, а також межі дослідження обставин конкретної справи.
4). В цій стадії визначається місце проведення досудового слідства.
Для законного і обґрунтованого порушення кримінальної справи необхідна наявність приводів і підстав.
Привід до порушення кримінальної справи – це передбачене законом джерело інформації з якого орган дізнання, слідчий, прокурор, суддя чи суд дізнаються про скоєний або такий, що готується злочин.
Приводами до порушення кримінальної справи (ч.1 ст. 94 КПК) є:
1). Заяви і повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян про злочини які можуть бути як усними так і письмовими.
Усні заяви заносяться до протоколу який підписується заявником і посадовою особою яка прийняла заяву.
При цьому заявник попереджується про відповідальність за неправдивий донос, що відмічається в протоколі.
Письмова заява повинна бути підписана особою яка її подала.
До порушення справи слід пересвідчитися в особі заявника, попередити його про відповідальність за неправдивий донос і відібрати від нього відповідну підписку.
Повідомлення п.у.о. і посадових осіб повинні бути викладені в письмовій формі.
2). Повідомлення представників влади, громадськості чи окремих громадян які затримали підозрювану особу на місці скоєння злочину або з поличним.
В даному випадку передбачена різновидність заяв і повідомлень осіб які затримали підозрюваного у скоєнні злочину і можуть бути як усними так і письмовими.
3). Явка з повинною – це особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником органу дізнання, дізнавачу, слідчому, прокурору, судді або суду про злочин вчинений чи підготовлюваний ним до порушення проти нього кримінальної справи.
Якщо кримінальну справу вже порушено за наявністю ознак злочину таке повідомлення заявником може бути зроблене до винесення постанови про притягнення його як обвинувачуваного.
Усна заява заноситься до протоколу в якому зазначаються відомості про особу заявника і викладений зміст заяви від першої особи.
Протокол підписують: заявник і посадова особа яка склала протокол.
Якщо усна заява про явку з повинною зроблена в судовому засіданні то відомості про особу заявника і зміст його заяви заносяться до протоколу судового засідання і підписується заявником.
Головуючий протягом трьох днів надсилає витяг судового засідання відповідному прокурору.
Письмова заява про явку з повинною може бути підписана заявником і посадовою особою, органом дізнання, дізнавачем, слідчим чи прокурором якими прийнята заява із зазначенням на заяві дати її прийняття.
4). Повідомлення опубліковані в пресі .
Під пресою розуміється періодичне видання яке виходить під постійною назвою один або більше разів на рік на підставі свідоцтва про державну реєстрацію, а також додатків до них.
Повідомлення опубліковані в пресі – це статті, очерки, замітки, фейлетони і так далі.
За повідомленнями опублікованими в пресі кримінальні справи порушуються тільки прокурором з метою недопущення паралельних проваджень.
5). Безпосередньо виявлені органом дізнання, слідчим, прокурором чи судом ознак злочину.
Це означає, що ці органи незалежно від чиєї небуть заяви чи повідомлень самі виявляють ознаки злочину.
Прокурор - в ході перевірки в порядку за дотриманням законності.
6). Слідчий при розслідуванні справи, орган дізнання в ході здійснення оперативно-розшукової діяльності, суд чи суддя в процесі розгляду кримінальних і цивільних справ.
Значення такого приводу як безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим ознак злочину мають і матеріали перевірки іншої інформації про злочини і події яка поступила в органи ВС по телефону, телефаксу, радіо і телебаченню і не являється приводом до порушення кримінальної справи (п.1,4 інструкції про порядок прийому, реєстрації, обліку і розгляду в органах, підрозділах і установах ОВСУ яка затверджена наказом міністра внутрішніх справ України № 500 від 26 листопада 91р.
Підстави до порушення кримінальної справи передбачені в ч.2 ст. 94 КПКУ: "Справа може бути порушена в тих випадках коли є достатньо підстав. Тобто даних які вказують на наявність ознак злочину".
Відомості про ознаки злочину містяться в заявах і повідомленнях, а також матеріалах їх перевірки.
Під ознаками злочину необхідно розуміти окремі риси події характерні для злочину і його матеріальні наслідки.
Це відноситься в більшій частині до елементів об’єктивної сторони злочину і його об’єкту.
