- •1. Складові елементи потенціалу підприємства.
- •2. Характерні риси потенціалу підприємства.
- •3. Особливості оцінки нематеріальних активів.
- •4. Субєктні складові потенціалу підприємства.
- •5. Графоаналітичний метод оцінки потенціалу підприємства.
- •6.Алгоритм графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства «Квадрат потенціалу»:
- •7. Методи оцінки вартості потенціалу підприємства.
- •8. Особливості оцінки вартості машин та обладнання.
- •Потенціал землі та природнокліматичні умови – можливості підприємства щодо використання сукупних природних багатств в господарській діяльності.
- •Потенціал технологічного персоналу – здатність робітників виробляти різні продукти, надавати послуги чи виконувати роботи.
- •10. Конкурентноспроможність потенціалу підприємства.
- •11. Рівні конкурентноспроможностіпотенціалу підприємства.
- •12. Методи оцінки конкурентноспроможності потенціалу підприємства.
- •13. Методи оцінки вартості потенціалу підприємства:
- •14. Характерні риси потенціалу підприємства.
- •15. Фактории, що впливають на оцінку потенціалу підприємства.
- •Р ис. 5.2. Ієрархія чинників, що формують вартість об’єкта оцінки
- •16. Оцінка вартості бізнесу.
- •Методи оцінки вартості бізнесу
- •17 Потенціал підприємства ,як економічна система
- •18 Методи оцінки вартості машин і обладнання
- •19. Оцінка кадрового потенціалу підприємства
- •20. Особливості оцінки нематеріальних активів
- •21. Графоаналітичний метод оцінки потенціалу підприємства
- •22. Принципи оцінки потенціалу підприємства
- •1. Принципи, які базуються на уявленнях користувача;
- •2. Принципи, які пов’язані із землею, будинками і спорудами;
- •3. Принципи, які пов’язані з ринковим середовищем;
- •23. Сутність та класифікація потенціалу підприємства
- •24. Земельна ділянка як складова потенціалу підприємства
- •25. Методи оцінки вартості потенціалу підприємства
- •26. Класифікація потенціалу підприємства
- •27. Методи оцінки будівель підприємства, як складових його потенціалу
- •28. Методи оцінки земельних ділянок як складових потенціалу підприємства
- •29. Методи оцінки нематеріальних активів підприємства
- •30. Порівняльні методи оцінки потенціалу підприємства
5. Графоаналітичний метод оцінки потенціалу підприємства.
Графічна модель потенціалу підприємства призначена для проведення діагностики можливостей підприємства і має форму сфери, яка представляє всі напрями діяльності підприємства.
Графоаналітичний метод квадрат потенціалу підприємства дозволяє системно встановити кількісні і якісні зв’язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку і конкурентоспроможності на основі чого своєчасно обґрунтувати і реалізувати управлінські рішення щодо підвищення ефективності діяльності підприємства.
Графоаналітична модель потенціалу підприємства
6.Алгоритм графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства «Квадрат потенціалу»:
1. Вихідні дані подаються у вигляді матриці (аij), тобто таблиці, де в рядках записані номери показників (i = 1, 2, 3, ..., n), а в стовпцях — назви підприємств, потенціал яких аналізують (j = 1, 2, 3, ..., m).
2. Для кожного показника знаходять його найліпше значення з урахуванням коефіцієнта чутливості і проводять ранжирування підприємств з визначенням відповідного місця.
3. Для кожного підприємства знаходять суму місць (Рj), отриманих у процесі ранжирування за формулою:
. (1.1)
4. Трансформуємо отриману в ході ранжирування суму місць (Рj) у довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства. Квадрат потенціалу підприємства має чотири зони відповідно до розділів (k), які застосовані у розглянутій системі показників, та чотири вектори (В), що створюють його.
Рис. 1.6. Квадрат потенціалу підприємства
Отже, довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства (Вk, де k = 1, 2, 3, 4), знаходимо за допомогою формули:
. (1.2)
5. Визначивши довжину всіх векторів, накреслюємо квадрат потенціалу підприємства і робимо відповідні висновки.
Графоаналітичний метод аналізу «Квадрат потенціалу» має кілька особливих теоретичних аспектів, які необхідно враховувати при його використанні.
7. Методи оцінки вартості потенціалу підприємства.
Методи оцінки вартості потенціалу підприємства:
витратний (майновий) — визначає вартість об’єкта за сумою витрат на його створення та використання;
порівняльний (ринковий) — визначає вартість на базі зіставлення з аналогами, що вже були об’єктами ринкових угод;
результатний (дохідний) — оцінює вартість об’єкта на засаді величини чистого потоку позитивних результатів від його використання.
8. Особливості оцінки вартості машин та обладнання.
Машини та обладнання створюють техніко-технологічну основу будь-якого підприємства, зумовлюючи значну частину його індустріального потенціалу.
Вживаний у практиці господарювання термін “машини та обладнання” має більш широке значення і не зводиться тільки до четвертої групи типової класифікації основних фондів, яка використовується діючими системами бухгалтерського обліку та статистики. До складу машин та обладнання нерідко включають такі об’єкти, як транспортні засоби, окремі види інструменту та виробничо-господарського інвентарю і деякі передавальні пристрої.
Об’єктом оцінки техніко-технологічного потенціалу підприємств можуть бути:
машинний чи верстатний парк підприємства в цілому та/чи його структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць тощо);
технологічні комплекси (поточні і автоматичні лінії, роботизовані комплекси, гнучкі виробничі модулі тощо);
функціонально самостійні машини, агрегати та установки.
Як об’єкти оцінки машини та обладнання характеризуються рядом особливостей, що відрізняють їх від інших елементів майнового потенціалу підприємства, і в першу чергу від будинків і споруд. До основних з них належать:
По-перше, кількість об’єктів оцінки на підприємстві може сягати десятків тисяч різних видів обладнання, що відрізняється за призначенням, експлуатаційним і конструктивним характеристикам. Серед них зустрічаються об’єкти, що важко ідентифікувати. Вони настільки сильно пов’язані з будинками та спорудами, що можуть бути віднесені як до нерухомості, так і до обладнання. Наприклад, настінні чи настільні освітлювальні прилади, стелажі, вентиляційні та опалювальні системи в будинках по своїй суті є обладнання, але відносяться до нерухомості. Ліфт в будинку, його кабінка, привід та система управління — це обладнання, а шахта ліфта — споруда. Крім того, оцінюються не сучасні, а зняті з виробництва машини та обладнання, аналоги яких слід шукати на вторинних ринках продаж чи в дореформених прейскурантах оптових цін та номенклатурних каталогах.
По-друге, в аналізованій предметній сфері оцінки немає таких узагальнюючих техніко-економічних показників як вартість 1 м2 площі, 1 м3 об’єму, 1 погонного метра довжини та інше, що широко використовуються при оцінці будинків та споруд, передавальних пристроїв та полегшують їх оцінку.
По-третє, для швидко мінливих поколінь машин більш актуальнішою, більш важкою для визначення і більш значимою за своїми наслідками, ніж для нерухомості, являється проблема фізичного зносу, функціонального, технологічного і зовнішньоекономічного старіння засобів праці, а також пов’язаного з цим їх знецінення.
По-четверте, оцінку вартості машин та обладнання дуже утруднює велика частка імпортного обладнання у складі машинного парку підприємства, яке, як правило, неспівставне з вітчизняними зразками не тільки по технічному рівню та якості, але й по вартісним (монопольно високим) параметрам.
Особливості формування виробничого потенціалу підприємства.
Виробничий потенціал – наявні та приховані можливості підприємства щодо залучення та використання факторів виробництва для випуску максимально можливого обсягу продукції (послуг). Його треба також сприймати як сукупність функціонуючих ресурсів, які здатні виробляти певний обсяг продукції. Тому виробничий потенціал є поліструктурною системою. До його складу входять:
потенціал землі та природнокліматичні умови;
потенціал основних фондів;
потенціал оборотних фондів;
потенціал нематеріальних активів;
потенціал технологічного персоналу.