26. Від авторитарності до ідеї генезису знань в добу пізнього середньовіччя.

Середньовічне компіляторство, що споріднене енциклопедизму пізньоолександрійської епохи, перешкоджало встановленню в історіографії знань будь-якої реальної рівноваги, реальної ієрархії між джерелами. Цей баланс змінювався офіційним затвердженням авторитетів. До 1231 р., коли папським декретом було дозволено вивчати праці Аристотеля, авторитетом у природничо-наукових питаннях був Авіценна. Проте з 1230 по 1250 р. його вчення піддають нищівній критиці, а з 1260 р. завдяки працям Альберта Великого було досягнуто певної рівноваги. Поширений у середні віки жанр біографії вченого сходить до античних біографій такого типу, що відомі в Діогена Лаєрція чи в «Житті Піфагора».

27. Практичне і теоретичне спрямування розвитку математичних знань в добу пізнього середньовіччя.

У 12-14ст. на Сході продовжували ознайомлюватися з математичними працями античності. Коментарі до «Начал» Евкліда залишив таджицький математик Омар Хаям. Розквіт китайської математики забезпечився високим рівнем техніки обчислювання. Китайські математики особливу увагу приділяли кількісному розв’язанню рівнянь. Наявність зв’язків китайськой математики з греко-римською, індійською, арабською і середньовічною західноєвропейською математикою засвідчена тим, що ряд завдань повторюється в математичних рукописах різних країн із точним збіганням числових даних. Антична математика стала відома європейцям завдяки арабським перекладам.Інтерес до математики в західноєвроп. Суспільстві спочатку мав практичне спрямування. Протягом століть арифметику і алгебру поза університетами викладали майстри лічби, які були знайомі з бухгалтерією і навігацією, але не знали праць класиків.

28. Нові тенденції в розумінні механіки в добу пізнього середньовіччя.

Загальне пожвавлення суспільного життя в період пізнього середньовіччя можна пояснити істотними змінами , що відбулися. У сфері виробничої діяльності завдяки активнішому і ширшому застосуванню у виробництві нових конструктивно-технічних знань надбанням багатьохкраїнстали такі великі відкриття, як порох, папір, книгодрукування, компас. Відкриття хомуту , використання тяглової сили зробили переворот у сільському житті. Винахід жорсткого рульового управління зробив можливим плавання на деякі відстані. Досвід експлуатації механізму млинів допомагав розвитку і створенню складових передаточних механізмів.Механічні знання розвивали практики, які буду валимости, різні споруди, млини, військові знаряддя, та ін. Завдяки їм розвинулася практична механіка.

29. Дослідний напрямок розгляду фізичних явищ в добу пізнього середньовіччя.

У спадщину від античності середньовічна фізика одержала пошуки діючої сили, причин руху. В обговоренні проблеми руху увага концентрувалася на питанні, що зростає пропорційно зростанню рушійної сили: тривалість руху чи його швидкість. При розгляді руху середньовічні вчені виходили з головних положень перипатетичної фізики, але суттєво переглянули її категоріально-понятійний апарат: поняття порожнечі, нескінченності, нескінченного руху по прямуй, вічного двигуна тд.

Хоча в пізньому середньовіччі фізика залишається схоластичною, але поряд із цим поступово пропонуються нові подходи до розгляду проблем, вдосконалюються методи дослідження тощо.