Молодший шкільний вік

Вступ дитини до школи докорінно змінює всю її діяльність, яка підпорядковується основному педагогічному завданню – оволодінню життєво-необхідними знаннями, навичками. Ігрова і навчальна – провідні види діяльності.

Особливості фізичного розвитку: 1* інтенсивний ріст і розвиток організму дитини; анатомо-фізіологічне формування структур головного мозку; 2* процес функціонального вдосконалення нервової системи, що забезпечує успішну навчально-пізнавальну діяльність дітей.

Особливості психічного розвитку: під впливом навчання розвиваються і вдосконалюються пізнавальні процеси (сприймання, мова, увага*. Увага не стійка і не достатньо розвинені гальмівні процеси нервової системи; слабко розвинені вольові зусилля. Пам’ять – наочно-зорова, образна, конкретна. Відбувається розширення пізнавальних інтересів дітей.

Особливості виховання: у початкових класах створюється основа для подальшого розвитку учнів, формування їх особистості. Найважливішу увагу треба приділити нормальному фізичному розвитку, правильному режиму дня, перебуванню на свіжому повітрі, гігієні :юру та профілактиці сколіозу.

Підлітковий вік

Цей вік є перехідним періодом від дитинства до юності, для якого характерні важливі та різні зміни у фізичному та психічному розвитках.

Фізичний розвиток: характерне збільшення зросту, ваги тіла, фізичної сили. Спостерігаються диспропорції в розвитку систем організмів, у розвитку кінцівок. Відбувається подальший розвиток головного мозку та початок статевого дозрівання. Суперечність фізичного і психічного розвитку підлітків супроводжується швидкою і невмотивованою зміною настроїв, гострою реакцією на неприємності в школі, вдома.

Особливості психічного розвитку: зростання свідомості, якісні зміни в пізнавальній діяльності виявляються у формуванні ширших уявлень і понять про факти, явища, вміння глибше аналізувати та узагальнювати явища, вміння застосовувати набуті знання на практиці, формуються погляди й переконання, підвищується рівень самокритичності, виникає прагнення до самовиховання. Починають формуватися риси характеру, розвиваються ініціативність, активність, самостійність, схильність до критики дорослих. Недостатнє вміння керувати своїми вчинками. Виникає інтерес до вибору майбутньої професії.

Особливості виховання: фізичний розвиток, розвиток уваги. Необхідно не перевантажувати нервову систему підлітка, проявляти до дітей чутливість і розуміння, оскільки для них характерні різкі спади і підйоми працездатності та життєвої енергії. Необхідно стимулювати пізнавальну діяльність дітей, розвивати їхні потреби, інтереси, формувати правильні мотиви навчання. Необхідно залучати дітей до активної громадської роботи, звернути увагу на моральні погляди та переконання. Важливо роз’яснювати моральні норми та правила поведінки підлітка. Приділяти увагу побудові правильного учнівського колективу. Має бути розумний контроль за поведінкою та діяльністю учнів.

Юнацький вік

Для фізичного розвитку старшокласників характерне зменшення протиріч та диспропорцій. Підвищується працездатність, урівнюються нервові процеси, завершується статеве дозрівання.

Для психічного розвитку характерне те, що провідне значення в пізнавальній діяльності займає абстрактне мислення, прагнення пізнати суть і причинно-наслідкові зв’язки явищ об'єктивного світу. Формуються стійкі пізнавальні інтереси, підвищуються вимоги до викладання предмету. Відбувається розвиток почуттів та вольових процесів. Почуття стають більш глибокими, емоційними; характерна чутливість до всього нового.

Особливості виховання: важливим є фізичне виховання, моральне, естетичне виховання, розвиток ініціативи, творчості, самостійності, важливо створити умови для самовиховання. У зв’язку з тим, що біологічні задатки кожної людини різні, розвиток її характеризується індивідуальними відмінностями, які необхідно враховувати в навчанні й вихованні.

Виявлення індивідуальних особливостей дітей включає: стан здоров'я, нервової системи, темперамент, особливості пізнавальної діяльності, вивчення рівня вихованості дітей.

В індивідуальному підході до дитини можна вичленувати два аспекти:

1* психологічний – встановлення неповторності, своєрідності учнів, визначення їх ставлення до оточуючих і до самого себе, особливостей сприймання зовнішніх впливів і специфічне реагування на них;

2* педагогічний – вибір таких засобів і форм впливу на учня, які найбільше відповідають його психологічним особливостям, психічним станом і завдяки цьому забезпечується оптимальний виховний ефект.