усіх країнах світу. Кожна територіально-адміністративна оди­ниця має свої органи управління, бюджет, у федеративних дер­жавах навіть свої законодавчі органи.

Виходячи з принципів формування ринкової економіки, зокре­ма продуктивного й ефективного функціонування праці та капі­талу, гуманізації соціальних відносин, регіональна влада якнай­краще може координувати діяльність підприємств на своїй тери­торії щодо дотримання цих ринкових принципів. Важливо лише створити для того необхідні передумови.

6.2.1. Теоретичні засади регіонального управління і регулювання

Важливою проблемою, яка потребує реального розв'язання, є установлення статусу регіональної влади, тобто чи вона держав­на, чи громадська, хто і як повинен управляти бюджетом регіо­ну. Здебільшого у країнах з ринковою економікою дотримують­ся принципу формування державної адміністрації у регіоні і органів самоврядування -— громадської влади з виборним пред­ставництвом. Роль того чи іншого органу визначається його ви­конавчими функціями.

Такий підхід, як показує досвід розвинутих країн, має певні переваги, позаяк він забезпечує гарантії демократичних основ при визначенні пріоритетів розвитку регіону.

Теорія регіонального управління і регулювання — обґрун­товані й упорядковані економічні категорії, заходи й ресур­си для забезпечення відтворення виробництва і соціального розвитку окремої територіально-адміністративної оди­ниці.

Принциповими в управлінні регіоном є питання:

• по-перше, розвитку регіональної економіки як матеріальної основи відтворення населення у регіоні;

• по-друге, розвитку державних відносин як гарантії право­вих основ самовідтворення виробництва в регіоні.

Є декілька теорій управління регіоном: громадська, державна та інші. Громадська теорія розглядає територіальні громади як джерело публічної влади, яка не належить державі, а є само- 174

Розділ 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики пінною, так званою "муніципальною". Громадська теорія місце­вого самоврядування започаткована практикою державотворення < 11 і А. Економічною основою у громадській теорії є високий гіупінь фінансової незалежності при забезпеченні місцевих по-іреб населення.

Сутність державної теорії полягає у децентралізації держав­ної влади, залученні територіальної громади та її органів до слу­жіння державі. Економічною основою державної теорії самовря­дування є розв'язання окремих фінансових проблем місцевих орга­нів влади спільно з державними органами управління.

Певною модифікацією громадської і державної теорії місце­вого самоврядування є громадсько-державна, згідно з якою:

Ч> органи місцевого самоврядування незалежні від держави тільки в суто громадських справах;

*к> у суспільно-політичній і соціально-економічній сферах вони розглядаються як органи держави, які виконують її функції і пов­новаження;

*і> органи самоврядування повинні виконувати власні й дер­жавні завдання.

Застосовувати теорії управління економікою і державою не­обхідно з урахуванням двох найважливіших вимог:

по-перше, обов'язковий розвиток місцевого і регіонального самоврядування, яке відстоювало б інтереси економічно вільної людини, підприємств, кооперацій, регіонів і забезпечувало під­тримку виробничої ініціативи "знизу", розвиток горизонтальних зв'язків між виробниками, міжрегіональні і навіть міжнаціональні

виробничі зв 'язки;

по-друге, розвиток державного регіонального і місцевого управління, яке відстоювало б державні і національні інтереси на даному рівні територіальної адміністративної одиниці, зо­крема утвердження конституційних основ розвитку економіки і держави, прав і свобод людини, довкілля, захисту тих, що не працюють тощо.

З того випливає, що економічна система регіонів має бути під безпосереднім впливом органів самоврядування, а державність у регіонах — під впливом регіональних державних структур. Тут