Інституційна інфраструктура. Це система правових, економіч них і соціальних норм, які сприяють самоорганізації усіх суб'єкті і виробництва і управління.

Складові інституційної інфраструктури

Розділ 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики іі|м істір для постприватизаційної діяльності підприємств. Для того

і рсба:

^м: перетворити підприємства на підприємства з правами юри­дичної особи і незалежні з погляду планування і вибору їхньої діяль­ності, ведення обліку і звітності, реалізації продукції і форму-■ ітія власних фінансів;

'■':> передати права власності від підприємств до приватних ■ уб'сктів виробничої діяльності (акціонерів), посиливши тим са­мим дію економічних чинників (інтересів) у їхній діяльності та фінансовий самоконтроль; уточнити й оптимізувати функції Щодо процесу приватизації Фонду держмайна України, зміцни­ти його роль у приватизаційному процесі й ефективному вико­ристанні приватизованого майна;

Ч> визначити чітку структуру власності і контроль для тих Підприємств, які не підлягають приватизації, позаяк вони мусять діяти в умовах ринкових відносин як рівні суб'єкти ринку із суб'єк­тами приватної власності;

^> проводити активну постприватизаційну політику, оскіль­ки сама лише приватизація не може Гарантувати самовиживан-Ня підприємства. Лише активна підтримка приватизованих підприємств з боку галузевих, регіональних і державних струк­тур може привести до певних структурних змін па підприємстві, іростання обсягів виробництва, престижу самої приватизації. Завдання і функції підприємств: ^> розвиток і вдосконалення виробництва для випуску конку-рентноспроможної продукції, задоволення попиту споживачів і зміцнення своїх позицій на даному сегменті ринку;

■=> розроблення оптимальних бізнес-планів, виконання завдань і обсягів виробництва, прибутку, платежів до бюдоісету, повер­нення кредитів, формування фондів розвитку;

■=> забезпечення технічного прогресу, широке використання до­сягнень науки, техніки, новітніх технологій, передового досвіду, організації планування робіт з інновацій і інвестицій;

*=> випуск продукції високої якості, освоєння виробництва нової продукції, яка за своїми техніко-економічними параметрами від-

167

—лібералізація підприємницької діяльності і встановлення взає­мовигідних горизонтальних економічних зв'язків, у тому числі зовнішньоекономічних;

стимулювання приватизації і активна посптриватизаційна підтримка суб'єктів виробництва галузевими, регіональна ми, державними органами, особливо з проблем інновації, інве­стиції, маркетингу, фінансової самодостатності її добору кадрів;

сприятливі умови податкової системи, кредитування, фор­мування власних інноваційного, інвестиційного, заохочуваль­ного, соціального та інших (фондів;

оптимізація ціноутворень, цінової політики, заощадження, розподілу ресурсів, платоспроможність виробників і насе­лення, соціального захисту, підтримки, субсидування; правові, економічні, структурні, адміністративні передумо­ви ефективного використання основного й обігового капіта­лу, трудових і фінансових ресурсів, сировинних, матеріаль­них і енергетичних затрат. Галузева самоорганізація. Здійснюється на засадах самоуправ­ління і саморегулювання. У систему галузевої самоорганізації

суб'єкти входять за умови економічної доцільності. Також еко­номічно доцільними повинні бути й міжгалузеві об'єднання, на­приклад, "фінансово-промислові групи" і чітко визначені дольові

участі кожного учасника такого об'єднання, причому такі об'єд­

нання повинні формуватися не штучним політичним шляхом чи

з якихось ідеологічних міркувань, а лише з економічної взаємної вигоди. Встановлення таких зв'язків слід не стримувати, а, нав­

паки, — стимулювати, сприяти економічними і правовими захо­

дами.

Для забезпечення підприємствам взаємовигідної перспективи необхідно передусім упорядкувати приватизацію та відкрити