Тема 3. Психодіагностика в роботі соціального працівника.

Основні функції психодіагностичної роботи соціального працівника. Організаційні засади психодіагностичної роботи в системі служб соціальної роботи. Розкрити мету та завдання психодіагностики у залежності від проблеми клієнта. Розкрити сутність основних теоретичних підходів до психодіагностики.

Загальна характеристика основних напрямів психодіагностики. Основні діагностичні процедури. Методичний інструментарій та класифікація методів психдіагностики. Психометрічні методи, експериментальні та проективні методи діагностики. Самооціночні методи в психодіагностиці. Порівняльний аналіз психодіагностичних методів, їх недоліки та переваги. Застосування методів діагностики з метою експертної оцінки в умовах вимушеного

спілкування. Особливості застосування діагностичних процедур в консультативній практиці. Особливості застосування діагностичних процедур в психокорекційній роботі соціального працівника. Діагностичний компонент тренінгової роботи. Межі компетенції здійснення

психодіагностики в роботі соціального працівника.

Тема 4. Соціальна служба.

Соціально-психологічна служба в системі соціальної роботи. Структура соціально-психологічної служби. Використання методології та методів соціально-психологічних експериментів, моделювання, багатомірної статистики, кваліметрії в соціальних дослідженнях та прогнозах.

Здійснення соціально-психологічної експертизи соціально-орієнтованих проектів.

Розробка медіаторних технологій (підготовка, організація та проведення переговорів, конфліктологічні консультації, вирішення завдань паблік-рілейшнз тощо).

Розробка технології тренінгів, фокус-груп, мислетворчих та організаційно-діяльнісних ігор, інноваційних заходів.

Соціально-психологічна підготовка до управлінської діяльності, формування управлінських команд.

Соціально-психологічні технології підготовки фахівців до професійної діяльності в системі "людина - людина" та масових комунікативних процесів.

Тема 5. Соціально-психологічні та біологічні фактори виникнення девіантної поведінки неповнолітніх.

Визначення понять "девіантна поведінка" та "соціально-дезадаптована поведінка". Деліквентна, адиктивна та кримінальна поведінка як продовження соціальної дезадаптації особистості. Соціально-психологічні та біологічні детермінанти девіантної поведінки. Багатоаспектність проблеми причин девіантної поведінки та методів їх визначення. Необхідність з’ясування причин девіантної поведінки як передумова корекційної роботи.

Історія розвитку соціальної роботи з особами з девіантною поведінкою. Ставлення до проблем девіантної поведінки на різних етапах розвитку людства. Перші дослідження в галузі вивчення девіантної поведінки. Мета педагогіки як засобу формування соціально адаптованої особистості. Історичний екскурс в проблему захисту прав дітей.

Тема 6. Порушення стосунків дорослого і дитини як детермінанта

соціальної дезадаптації.

Виховання дитини - сутнісна діяльність батьків. Причини конфліктів батьків і дітей. Вікові особливості дитини як фактор виникнення відхилень у розвитку особистості дитини. Соціальні потреби дитини та внутрішні конфлікти особистості. Роль неправильного сімейного виховання у виникненні девіантної поведінки. Шкільне навчання як фактор девіантної поведінки. Роль емоційного досвіду у формуванні особистості. Вплив внутрішніх конфліктів батьків на ставлення до своїх дітей. Оцінка батьків та самооцінка дитини. Поняття фрустрації, визначення центральної характеристики фрустраційної поведінки. Поняття про захисні механізми особистості та їх роль у виникненні девіантної поведінки.

Класифікація хибних підходів до виховання дітей. Обґрунтування необхідності вивчення дитячо-батьківських стосунків для визначення програми допомоги дітям з девіантною поведінкою. Поняття "ідентифікований пацієнт". Соціально-психологічна сутність поняття "дисфункційна сім’я". Ознаки дисфункційної сім’ї. Основні параметри діагностики підходів до виховання дітей. Виховання за типом гіперпротекції (домінуюча, потураюча тощо). Виховання за типом гіпопротекції. Різновиди гіпопротекції. Непослідовний тип виховання. Поняття неконгруентності у виховних діях батьків.