82. Методика вивчення курсу «Географія материків і океанів» (7 клас)

Розширення форм роботи з різними за змістом і масштабом картами (загальні, тематичні, фізичні, материків, регіонів, країн тощо) є одним із головних завдань курсу «Географія материків і океанів» (7клас). Під час його

вивчення семикласники працюють з картами: фізичною, годинних поясів, будови земної кори, кліматичною, ґрунтів, природних зон, політичною, комплексною. Виконуючи практичні роботи семикласники вчаться володіти прийомами, які в сукупності й складають уміння читати різні види карт та працювати з ними. В рамках цього курсу семикласники вчаться аналізувати

карти та використовувати їх як джерела різноманітної інформації, що сприяє формуванню їхньої інформаційної компетенції. Підсумком вивчення курсу «Географія материків і океанів» є набуте уміння працювати з різними за змістом картами.

83. Під час вивчення курсу «Географія України» (8-9 класи) учні систематизують знання про карту як інформаційно-знакову модель. Тема «Карта – джерело географічних знань», що ознайомлює восьмикласників з математичною основою створення карт, з видами спотворень, які властиві картам різних проекцій, з видами географічних карт та їх особливостями завершує процес формування в учнів розуміння карти. В рамках курсу розширюється і поглиблюється вміння читати карту, остільки дев’ятикласники працюють з економічними картамию До того ж більшість практичних робіт курсу вимагає самостійного використання учнями економічних карт, уміння порівнювати їх з фізичною та іншими видами карт.

84. Курс «Соціально-економічна географія світу» (10 клас) завдяки вимогам систематичної роботи з географічними картами формує в учнів цілісне уявлення про світ, взаємозв’язок природи, населення, господарства Землі. На основі вже розвинутих картознавчих компетенцій десятикласники вчаться просторово мислити, аналізувати й узагальнювати.

У програмі кожного навчального курсу передбачено засвоєння певної кількості назв географічних об’єктів (рівнини, гори, річки, моря, держави та їх столиці, родовища корисних копалин тощо), які можливо засвоїти тільки працюючи з картою.

88. «Економічну та соціальну географію своєї області» необхідно вивчати відповідно до програми «Рідний край» упродовж 17 год.(за рахунок годин варіативної складової навчального плану)».

Загалом, методичні підходи до вивчення курсу можна окреслити так:

• Всі теми вивчати на різних просторових рівнях –від державного до місцевого, викликаючи тим самим, зацікавлення учнів до властивостей і проблем простору, який їх оточує;

• Навчальну інформацію необхідно пов’язувати з реаліями життя, «загострюючи» такі її аспекти, які викликають емоції, мають вплив на формування світогляду;

• Максимально використовувати позитивні приклади вирішень просторових проблем, апелювати до такого ж досвіду за межами України;

• Застосовувати проблемний виклад і залучати учнів до вирішення навчальних проблемних ситуацій.

89. Важливим є розділ «Господарство». Вже з перших уроків необхідно чітко сформулювати поняття «господарство», «галузева структура господарства», «територіальна структура господарства», «економічний потенціал», «галузь» і «міжгалузевий комплекс», які поступово наповнюються конкретним змістом при розгляді окремих галузей.

Учнів слід вчити характеризувати галузь господарства за планом:

1. Основні господарські функції галузі;

2. Показники сучасного розвитку;

3. Ресурсна база;

4. Умови і райони розміщення;

5. Провідні підприємства галузі;

6. Проблеми і перспективи розвитку.

Вчитель може доповнювати цей перелік іншою інформацією, залежно від потреб конкретного класу, школи, регіону.

У процесі аналізу складу таких галузей, як чорна металургія, машинобудування, хімічна та лісова галузі промисловості варто врахувати зміни в галузевій структурі в зв'язку з введенням у дію нової класифікації господарської діяльності.

Необхідно акцентувати увагу учнів на змінах щодо значного зменшення частки добувної промисловості, машинобудування, хімічної і легкої промисловості, та пояснити причини глибокої кризи в окремих галузях. Доцільно для такого аналізу використовувати офіційну статистичну інформацію, яка дасть змогу здійснити порівняння основних показників розвитку галузей господарства, побачити динаміку і темпи зростання чи спаду окремих з них.