Рококо́ - реверсований стиль щодо бароко, що в другій половині 18 століття дійшов (з Франції і Австрії)
в Україну — до Києва, Львова, а звідси у 1760 —1770-их pp. Творчим рушієм доби рококо у всіх ділянках культури було еспрі («esprit») на противагу чуттєвості («sensibilité») бароко чи рації («raison»)класицизму.
Стиль рококо створений для жінки й пристосований до її смаків і примх. Майже головним словом доби рококо було слово «примха» (каприз). У мистецтві визначається легкими, нервовими, ніжними та химерними формами («грайливе» рококо). Він виявився насамперед у розплануванні і декорації інтер'єру (палаців, церков, костьолів). В добу рококо скульптура (переважно поліхромна) стала істотною частиною архітектурної композиції, а орнамент (зокрема у різьбі) набрав форм мушлі («rocaille»). У добу рококо широко розвинулося мист. ремесло —ткацтво, ювелірство, порцеляна, меблі,гобелени.
Вельможі доби рококо поставили за мету щоденні насолоди. Насолодам повині були сприяти розкішні інтер'єри палаців і церков, розкішні сукні, черга свят в садах бароко і в павільйонахвлітку, а взимку в палацах. Надміру використовувалась косметика - білила,пудра, рум'яна, чорна фарба( сурма )для брів, мушки. Косметику рясно використовували як жінки, так і чоловіки. Особливого поширення набуло використання мушок на обличчі - розташування мушок мало своє значення для обізнаних в куртуазних іграх вельмож.
В живописі доби рококо переважали свята і театральні вистави, безкінечні закохані пари міфологічних персон. В портретах - всі підкреслено усміхнені, люб'язні, витончені, але це була маска, що приховувала числені недоліки і надзвичайно складні проблеми.
Найкращі зразки живопису рококо дали Франція і Італія. У Франції засновниками рококо стають француз Ватто і італійка з Венеції Розальба Кар'єра. Пізніше справу продовжили
Жіль-Марі Опенордт
Франсуа Буше,
Жан-Оноре Фрагонар і декілька майстрів незрівняно меншого обдарування
Ланкре,
Карл Ванлоо,
П'єр Кійяр,
Ноель-Нікола Куапель
Шарль-Антуан Куапель,
Жан-Баттіст Патер тощо.
На 18 століття прийшовся новий розквіт мистецтва портрета. Причетним до стилів пізнього бароко і рококо слід визнати і Олександра Росліна, відомого портретиста зі Швеції,
Скульптори: Матьяш Бернард Браун , Пінзель та інші.
13) Вінсент Вілем ван Гог
(30 березня 1853 — 29 липня 1890) — художник-постімпресіоніст, за походженням нідерландець. Його творчий спадок мав величезний вплив в першу чергу на французький живопис.
Творчество ван Гога - характерный пример постимпрессионистической живописи. Ван Гог не получил систематического академического образования и вообще творить начал довольно поздно. Однако, благодаря дару, постоянным усилиям, труду и собственному неповторимому взгляду на мир, он сумел создать подлинные шедевры.
Любовь к прекрасному, вероятно, зародилась еще в юности, когда будущий мастер работал продавцом полотен в салонах фирмы Гупиль. Однако перипетии личной жизни, опыт, накопленный за столь небольшой период, и, что немаловажно, пример отца привели его к мысли о том, что необходимо нести слово Господа миру и людям. Так, молодой проповедник Винсент Ван Гог попадает в бельгийский шахтерский поселок под названием Боринаж. Как человек, тонко чувствующий, он не мог оставаться равнодушным к тому, что здесь видел - к нищете и бесправию. Осознание того, что он сам не в силах как-либо облегчить жизнь обитателей Боринажа, заставляет Ван Гога задуматься о смысле и пользе его профессии, а скорее, о ее бессмысленности. Так, постепенно он отходит от деятельности проповедника и начинает заниматься набросками с натуры.
Первые работы 27-летнего Ван Гога были во многом неуклюжими и не очень удачными, но именно они стали первым шагом на пути осознания истинного жизненного призвания. Первыми героями его произведений становятся шахтеры. Именно их фигурки, согнутые вековой усталостью, запечатлевал бывший проповедник. Большую поддержку в эти нелегкие для художника годы оказал его брат Тео, который не просто материально помогал Ван Гогу, но и был ему близким по духу человеком, высоко ценил его творчество. На начальном творческом этапе невероятной удачей для начинающего живописца стала встреча с голландским мастером Мауве, который помог Ван Гогу постичь азы живописи и открыть некоторые законы искусства. Но все же основной путь художнику пришлось проделать самостоятельно, постоянно пребывая в процессе творческого поиска, в изучении натуры.
На протяжении всего творческого пути неизменным оставался интерес Ван Гога к человеку. Поэтому именно человек, венец мироздания, становится главным героем его первых произведений. Художника не могла не волновать жизнь людей, с которыми он прожил бок о бок несколько лет и был свидетелем их мук и бед. В 1885 году появляется полотно "Едоки картофеля". Оно выдержано в темной гамме, словно напоминающей о цвете земли, которую возделывают крестьяне. Создавая картину в сдержанном колорите, художник в этот период все больше внимания уделяет формальной стороне полотна.
Портрети: Селянин з Нюенена, Пан з люлькою, Папаша Тангі ,Зуав (ван Гог), ,Поштар ( Жозеф Рулен ), Старий селянин, два варіанти , Італійка, Лікар Гаше, два варіанти, Маргеріта Гаше,