17. Вплив вологості. Баланс води у організмі. Класифікація організмів відносно їх залежності від вологості середовища.

Водний баланс в організмі

Людському організму баланс води надзвичайно важливий, тому що при втраті води "життя" залишається практично кілька діб. Наприклад, втрата води всього на 2% від ваги тіла, що складає 1-1,5 л, призводить до гострого відчуттю спраги, а при 6-8% виникає непритомний стан, а при води 10% починають з'являтися галюцинації. Якщо вміст води досягає 20% наступає летальний результат.

Нормальний водний баланс має на увазі урівноважене надходження та переробку води з її подальшим виділенням. Усереднена добова потреба у воді дорослого організму людини на 1 кг ваги тіла становить 30-40 грам. При розрахунках враховується, що за добу середнє споживання з їжі безпосередньо близько 2,5 літрів води. У вигляді всіляких напоїв або їжі в рідкій формі, організму дорослої людини надходить за добу до 1,2 л води, що становить близько 48% добової норми. Решта бракуючі обсяги в організм надходять з твердою їжею - до 1 л, тобто до 40% від добової норми. Наприклад вміст води в кашах 70-80%, у хлібі - до 50%, а в м'ясі - 55-70%, в більшості овочів і фруктів - до 90%. Тобто звичайна "суха" їжа складається в середньому з 50-60% води.

В результаті біохімічних процесів утворюється близько 3% води, близько 0,75 л, у самому організмі.

При надходженні в організм води менше необхідної кількості, підвищується температура тіла, частішає пульс і дихання, виникає легка нудота і зниження працездатності. Такий баланс води називається негативним, і при ньому відбувається зниження ваги тіла і з збільшуємо в'язкості крові порушення постачання тканин киснем.

Надмірне вживання води проводить розрідження крові, приводячи до навантаження на серцево-судинну систему, а розбавлення шлункового соку викликає порушення травлення, посилення вироблення сечі, що в свою чергу призводить до навантаження на нирки, розвиваючи потовиділення і послаблюючи організм. З виводом поту і сечі відбувається інтенсивна втрата мікроелементів, порушуючи сольовий баланс організму. Цей механізм небезпечний тим, що недовготривале перевантаження водою може призвести до загальної стомлюваності організму, ослаблення м'язів і судом. Саме з цієї причини спортсменам при тренуваннях і змаганнях не бажано пити воду, а тільки полоскати ротову порожнину.

Про шляхи виведення води з організму.

через нирки - 1,2 л (48%);

з потом - 0,85 л (34%)

при диханні - 0,32 л (13%)

через кишечник - 0,13 л (5%)

Цілком зрозуміло, що усереднені цифри не враховують безліч факторів, як інтенсивність фізичного навантаження, температура навколишнього середовища і вологість повітря, стан організму і т.д.

Німецькі вчені, проводячи дослідження з студентами-добровольцями, прийшли до того, що вживають води більше, проявляють кращі схильності до мислення та фізичну витримку, ніж ті, які п'ють менше.

Сьогодні кожній людині дається інформаційний і матеріальний шанс зберегти безцінний водний баланс при правильній організації вживання їжі.

18. Вплив солоності на організми. Осморегуляція.

Проблема осморегуляции. Физическая сущность проблемы осморегуляции заключается в следующем: соленость разных частей водной среды постоянно стремится уравняться, главным образом за счет миграции молекул воды. Это называется осмотическим давлением. Более соленое по сравнению с окружающей водой тело постоянно распухает от поступления в него воды; а более пресное – наоборот, ссыхается, постоянно теряя воду (хотя и находится в воде!).

Соленость внутриклеточной среды организма, оптимальная для его жизнедеятельности, более или менее постоянна, причем невелика (7-10‰ или около 1%).

Таким образом, почти во всех случаях жизни соленость животного иная, чем у среды. В пресной воде животное более соленое, чем вода (гиперосмотично), в морской – менее соленое (гипоосмотично). Возникает осмотическое давление и связанные с ним проблемы. В пресной воде через покровы животного постоянно просачивается вода, и оно распухает. А если ее интенсивно удалять, вместе с ней выводятся растворенные ионы, а добыть новые в пресной воде трудно. Наоборот, в морской воде вода уходит через покровы, и тело съеживается, а глотание воды приводит к поглощению большого количества солей, и с ними надо что-то делать. Если говорить проще, то пресная вода стремится организм опреснить, а соленая – засолить. И все гидробионты эту проблему вынуждены решать.