10.6 Надання першої долікарської допомоги

Кожний працівник підприємства повинен уміти надавати першу медичну допомогу.

Під час отримання механічної травми необхідно зупинити кровотечу, обробити рану перекисом водню, накласти пов’язку. Якщо накладається джгут, необхідно зафіксувати час його накладення. Джгут можна не знімати на протязі двох годин в теплий час року, а в холодний – однієї години.

У разі переломів необхідно накласти шину, яка фіксує нерухомість пошкоджених частин тіла. Для цього можна використовувати дошки і бинт. Під час відкритих переломів необхідно до накладення шини перев’язати рану.

Під час розтягнення зв’язок необхідно на місце розтягнення накласти тиснуту пов’язку і холодний компрес. Під час вивихів кінцівку роблять нерухомою в тім положенні, яке прийняла після травми на область суглоба накладають холодний компрес.

При ураженні електричним струмом необхідно припинити дію струму ( вимкнути напругу, перерубати провід тощо ) .

Якщо потерпілий не дихає, потрібно застосувати штучне дихання і одночасно непрямий масаж серця. Штучне дихання і масаж серця робиться до тих пір, поки не відновиться природне дихання або до прибуття лікаря.

Після того, як потерпілий прийде до свідомості, необхідно на місце електричного опіку накласти стерильну пов’язку і прийняти заходи до усунення можливих механічних пошкоджень під час падіння ( ударів, переломів). Потерпілого від електротравми незалежно від самопочуття і відсутності скарг слід направити в медичний заклад.

10.7 Дії працівників пто у разі виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами

Надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвели (можуть призвести) до загибелі людей, тварин і рослин, значних матеріальних збитків та (або) завдали шкоди довкіллю (наказ № 567 від 16.10.200 Про затвердження Правил безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом).

Відповідно до наказу № 567 від 16.10.2000 «Про затвердження Правил безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом» [15] начальник кожної станції, незалежно від її класу, складає інструкцію з організації гасіння пожеж у рухомому складі на станції, яка погоджується начальником загону ВПО, начальником дистанції колії, сигналізації та зв'язку, електропостачання і затверджується начальником дирекції залізничних перевезень.

Відповідно до вимог ЦУО-0022 зазначені інструкції регламентують дії працівників станцій у разі виникнення пожежі або аварії, а також порядок виклику додаткових сил і засобів інших відомств для ліквідації пожежі або аварії.

Згідно з цими інструкціями у разі витоків, розливу та розсипу вантажу, при пожежі у діях загального характеру зазначається: вивести сторонніх, триматися з навітряного боку, уникати низьких місць, ізолювати небезпечну зону, у зону аварії входити повністю одягненому в захисний одяг і захисні засоби, додержуватися правил пожежної безпеки, не палити, потерпілим надати першу допомогу, відправити людей з осередку ушкодження на медобстеження, відвести вагон у безпечне місце, усунути джерела вогню та іскор.

Щодо дій у разі витоків, розливу та розсипу вантажу зазначається: припинити рух поїздів та маневрові роботи у небезпечній зоні, не доторкатися до розлитої або розсипаної речовини, викликати газорятувальну службу району, а у разі повільного витікання газу усунути течу з дотриманням запобіжних заходів; при інтенсивному витіканні газу за узгодженням із фахівцями (пожежної охорони, з надзвичайних ситуацій) газ, що виходить, підпалити і дати вигоріти під контролем;ізолювати район, поки газ не розсіється; перекачати вміст у справну ємкість або ємкість для зливання з дотриманням умов змішування рідин; розлиту рідину захистити земляним валом, засипати інертним матеріалом; не допускати попадання речовини у водоймища, підвали, каналізацію. Нейтралізація наслідків аварії передбачає дії щодо зменшення впливу наслідків аварійної ситуації на довкілля, технічні засоби та ін.