
- •95. Транспортне експедирування
- •Правова мета
- •Консенсуальний - уважається ув'язненим з моменту досягнення угоди сторін по всіх істотних умовах
- •97. Зберігання
- •Правова мета
- •Заподіяних поклажедателю
- •Заподіяних хоронителеві
- •101. Страхування
- •Правова мета
- •Реальний - уважається ув'язненим з моменту сплати страхового платежу (внеску, премії)
- •В залежності від зобов’язань
- •В заледності від об’єктів страхування
- •106. Доручення
- •Правова мета
- •Консенсуальний - уважається ув'язненим з моменту досягнення угоди сторін по всіх істотних умовах договору
- •Правова мета
- •Консенсуальний - уважається ув'язненим з моменту досягнення угоди сторін по всіх істотних умовах договору
- •111. Управління майном
- •Правова мета
- •Реальний - уважається ув'язненим з моменту передачі майна в керування
- •114. Позика
- •Правова мета
- •Реальний - уважається ув'язненим з моменту передачі грошей або речей, певних родовими ознаками
- •Правова мета
- •Консенсуальний - уважається ув'язненим з моменту досягнення угоди сторін по всіх істотних умовах договору
- •1.9. Договір банківського рахунку та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі.
- •Правова мета
- •Оплатний - замість переданого наймодавцем у користування майна, наймач сплачує певну грошову суму
- •Правова мета
- •Оплатний - замість переданого в користування майна, інша сторона сплачує певну грошову суму
Збиток, нанесений
поклажедателю втратою (недостачею) або
ушкодженням речі, відшкодовується
хоронителем (якщо останній не доведе,
що він заподіяний дією непереборної
чинності або властивостями речі, про
які він не знав і не міг знати, або
внаслідок наміру або грубої необережності
поклажедателя):
1)
у випадку втрати (недостачі) речі - у
розмірі її вартості;
2)
у випадку ушкодження речі - у розмірі
суми, на яку знизилася її вартість.
Якщо
в результаті ушкодження речі її якість
змінилася настільки, що вона не може
бути використана по первісному
призначенню, поклажедатель має право
відмовитися від цієї речі й жадати від
хоронителя відшкодування її вартості.
Поклажедатель
зобов'язаний відшкодувати хоронителеві
збитки, заподіяні властивостями речі,
переданої на зберігання, якщо хоронитель,
приймаючи її на зберігання, не знав і
не міг знати про ці властивості
Заподіяних поклажедателю
Заподіяних хоронителеві
Зберігання
на товарному складі.
За договором складського зберігання
товарний склад (організація, що зберігає
товар і надає послуги, пов'язані зі
зберіганням, на засадах підприємницької
діяльності) зобов'язується за плату
зберігати товар, переданий йому
поклажедателем, і повернути цей товар
у цілості. Договір складського зберігання
укладається в писемній формі з видачею
складського документа. Товарний склад
на підтвердження прийняття товару
видає один з таких складських документів:
квитанція зі складу; просте складське
свідоцтво; подвійне складське свідоцтво
Зберігання
цінностей у камерах схову організацій,
підприємств транспорту.
Речі
пасажирів й інших осіб приймаються
камерами схову незалежно від наявності
в осіб проїзних документів. На
підтвердження прийняття речі на
зберігання камерою схову (крім
автоматичних камер) поклажедателю
видається квитанція або номерний жетон.
У випадку втрати квитанції або номерного
жетона річ, здана в камеру схову,
видається поклажедателю після надання
доказів приналежності йому цієї речі
Зберігання
цінностей у банку.
Банк
може прийняти на зберігання документи,
цінні папери, дорогоцінні метали,
камені, інші коштовності й цінності.
Банк може бути вповноважений поклажедателем
на здійснення угод із цінними паперами,
прийнятими на зберігання. Укладання
договору зберігання цінностей у банку
засвідчує видачею банком поклажедателю
іменного документа, пред'явлення якого
є підставою для повернення цінностей
поклажедателю
Зберігання
речі в ломбарді.
Договір зберігання речі, прийнятої
ломбардом від фізичної особи, оформляється
видачею іменної квитанції. Ціна речі
визначається за згодою сторін.
Річ,
що поклажедатель не забрал з ломбарду
після закінчення трьох місяців від дня
закінчення строку договору зберігання,
може бути продана ломбардом у порядку,
установленому законом. Із суми выторга,
отриманої від продажу речі, вираховуються
плата за зберігання й інші платежі, які
слід здійснити ломбарду. Залишок суми
виторга повертається поклажедателю.
Зберігання
речей у гардеробі організацій.
Якщо річ здана в гардероб організації,
хоронителем є ця організація. Хоронитель
речі, зданої в гардероб, незалежно від
возмездности або безплатності зберігання,
зобов'язаний прийняти всі необхідні
міри для забезпечення схоронності речі
Зберігання
речей у готелі.
Готель (а дорівнює гуртожиток, мотель,
будинок відпочинку, пансіонат, санаторій
й інша організація, у приміщенні якої
особа тимчасово проживає) відповідає
за схоронність речей, внесених у готель
особою, що проживає в ній. Річ уважається
внесеної в готель, якщо вона передана
працівникам готелю або перебуває у
відведеному для особи приміщенні.
Готель відповідає за втрату грошей,
інших цінностей (цінних паперів,
коштовностей) тільки за умови, що вони
були окремо передані готелю на зберігання
100. Відповідальність сторін за договором зберігання.
Зберігач за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач несе відповідальність на загальних підставах (ч. І ст. 950 ЦК України).
Разом з тим цивільне законодавство встановлює підвищену відповідальність професійного зберігача, який відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі незалежно від його вини. Професійний зберігач звільняється від відповідальності лише якщо доведе, що втрата (нестача) або пошкодження речі сталися внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.
Зберігач відповідає за втрату (нестачу) чи пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається ст. 951 ЦК України. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:
1) у разі втрати (нестачі) речі – у розмірі її вартості;
2) у разі пошкодження речі – у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.