- •Облік загальновиробничих і адміністративних витрат.
- •Методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.
- •1.Види обліку та коротка їх характеристика
- •3 Предмет б.О. І його об`єкти
- •10.Подвійний запис
- •11.Синтетичні та аналітичні рахунки та їхній взаємозв’язок.
- •12.Узагальнення даних поточного обліку.
- •13.Класифікація рахунків бухгалтерського обліку.
- •17. Методи визначення фактичної собівартості об’єкта обліку
- •26.Характеристика простої форми обліку.
- •28. Характеристика автоматизованих форм обліку
- •37. Банківські рахунки та порядок їх відкриття
- •45. Облік поточних фінансових інвестицій
- •48. Облік пайового капіталу.
- •51. Облік забезпечення майбутніх витрат та платежів.
- •52. Облік цільового фінансування.
- •53. Облік персоналу підприємства.
- •54. Облік використання робочого часу та виробітку
- •55. Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з оплати праці.
- •56. Облік розрахунків зі страхування.
- •57. Характеристика і класифікація витрат виробництва.
- •8. За доцільністю витрачання:
- •58. Облік прямих витрат.
- •59 Облік витрат основного і допоміжних виробництв (рах. № 23)
- •67. Порядок складання звітності і подання за призначенням (за видами звітів)
- •68. Порядок виправлення помилок у звітності
3 Предмет б.О. І його об`єкти
Для забесп. свої діяль. кожне п. має відповідне майно – госп. з-би (матер. і грош. рес-cи), які форм-ся за рахунок відповідних джерел (внесків засновників, прибутку, залучених з-бів і ін). Контроль за наявністю та рухом, а також рац-м викор-м госп. з-бів здійсн-ся за допомогою б.о. Таким чином, госп. з-би, які знах-ся в розпоряджені п., і джерела їх формув-ня є об’єктом б.о. і входять до змісту його предмету. В б.о. відображ-ся матер. трудові і фін. затрати, які зв’язані з в-вом і реалізацією продукції, визнач-ся фін. результати госп. діяль. Крім того, товарно-грошове обращение обумовлює різні розрахункові взаємовідносини підпр – с постачаьниками, покупцями за товарно-матеріаль. цінності і послуги, с бюджетом по налогам та ін. платежам, банками за отримані кредити, робітниками по оплаті праці та ін., які також охоплюються і контролюються б.о. Отже предметом б.о. є госп. з-би і їх використання у процесі госп. діяль., а також розрахунково-кредитні взаємовідносини, які виникають при цьому.
4. Активи підприємства — це майно в його матеріальній і нематеріальній формах, придбане підприємством за рахунок власних або залучених ресурсів, що перебувають у його розпорядженні та призначені для використання у фінансово-господарській діяльності з метою отримання прибутку. Залежно від строку та специфіки використання у виробничій діяльності підприємства активи поділяють на необоротні (фіксовані) та оборотні (поточні). Необоротні активи призначені для тривалого використання в процесі фінансово-господарської діяльності. До них відносять основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення, а також незавершене будівництво, довгострокову дебіторську заборгованість тощо. Кошти, інвестовані в необоротні активи, є певною мірою знерухомленими, вилученими з обороту на тривалий період і не можуть бути оперативно використані на інші цілі. Тому інвестиції в необоротні активи, як правило, здійснюються за рахунок довгострокових джерел фінансування і докладно оцінюються з погляду їх доцільності. Основні засоби є найважливішою складовоюнеоборотних активів, оскільки є необхідними при організації будь-якого виробничого процесу. До основних засобів належать будівлі, споруди, транспортні засоби, меблі, електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше офісне обладнання, устаткування тощо. Кошти, інвестовані в основні засоби, так само як і самі основні засоби, часто називають основним капіталом.
Нематеріальні активи займають більш чи менш значущу частку необоротних активів залежно від специфіки діяльності підприємства, його фінансової та інвестиційної політики.'
Основні засоби та нематеріальні активи неодноразово використовуються у виробничому циклі.
Довгострокові фінансові вкладення характеризують інвестиційну діяльність підприємства, безпосередньо не пов'язану з його основною діяльністю (якщо це не є вкладеннями в дочірні або асоційовані компанії).
До оборотних активів підприємства належать товарно-матеріальні запаси, дебіторська заборгованість, ліквідні цінні папери, грошові кошти тощо. Частина оборотних активів повністю використовується протягом одного виробничого циклу, а частина може залишатись невикористаною. Вартість використаних оборотних активів повністю переноситься на вартість виготовленої продукції, а активи поновлюються для забезпечення неперервності виробничого процесу.
Частина оборотних активів підприємства постійно перебуває в грошовій формі. Вона призначена для здійснення розрахунків з постачальниками, працівниками підприємства, бюджетом, виконання зобов'язань перед кредиторами, засновниками, банківськими установами та ін.
Джерела формування господарських засобів (активів) підприємства поділяються на дві групи: джерела власних засобів; джерела залучених (позикових) засобів. До джерел власних засобів належать: власний капітал,забезпечня зобов'язань, нерозподілений прибуток, цільове фінансування і цільові надходження. До власного капіталу належать: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток. Статутний капітал утворюється за рахунок сукупності внесків (у грошовому вимірнику) власників (учасників) у майно підприємства для забезпечення його діяльності, передбаченої установчими документами (статутом).
До позикових джерел відносяться позики, отримані в борг від юридичних і фізичних осіб. Позикові кошти в залежності від терміну погашення поділяються на : - довгострокові; - поточні. Довгострокові зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом періоду більше операційного циклу або дванадцяти місяців. Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу або дванадцяти місяців. Зобов’язання по кредитам банку – заборгованість підприємства перед банком за одержані позики. Кредиторська заборгованість – борги даного підприємства іншим фізичним і юридичним особам.
5 Хар-ка методу б.о. та його складових частин. Сукупність прийомів і способів бух. обліку (б.о.) за допомогою яких б.о. вивчає свій предмет становлять його методи. До м-дів б.о. належать: 1)Документація і інвентаризаця 2)Оцінка і калькуляція 3)Система рахунків і подвійний запис 4)Баланс і звітність. За допомогою первинних документів б.о.фіксує кожну госп. операцію, тому документація є одним з прийомів методу б.о. Але бувають такі явища, які не можуть бути відображені документально в б.о. напр. зміна кількості сировини під впливом природ. середовища – випаровування, а також псування та крадіжки. Для того, щоб мати інф-цію про такі явища на підп-ві переодично проводиться інвентаризація, при якій перевіряють фактичну наявність госп. засобів; отримані дані порівнюють з показниками б.о, а виявлені розходження, якщо вони мають місце документують і відображають в обліку. Інвен-ї підлягають товарно-матеріальні цінності, грош. кошти, а також різні види заборгованостей. Оскільки для відобр-ня операцій б.о. використовує грощовий вимірювач, потрібно дані, які надходять в натураль-у та труд-му вимірювачі переводити у грошовий. Це робиться за допомогою оцінки. Для керівництва під-ва необхідно знати суму витрат пов’язаних з діяльністю під-ва. Це робиться за допомогою калькуляції. Каль-ція це відрахування собівартості готової продукції або виконаних робіт (послуг). Для того, щоб згрупувати госп. операції, які оформлені відповідними документами, за якісно однорідними ознаками в б.о. використовуюють систему рахунків. Госп. операції спричинюють взаємопов’язані зміни у складі засобів і джерел їх формування. Це обумовлює необхідність відображувати госп. операції в системі рахунків подвійним записом, при якому кожну суму кожної операції записують у певному порядку на двох рахунках. Для отримання інформації про наявність і склад майна під-ва і джерел його формування переодично складають бух-й баланс, в якому зіставляють сукупність засобів госп.,(в грошовому вираженні) з джерелами їх формування і цільовим призначенням Для відображення інфор-ції про фінансовий стан під-ва викор-ся фінансова звітність. Усі методи тісно взаємопов’язані між собою і складають метоб б.о. тільки у своїй єдності.
6 Бух-й баланс, його зміст та знач. Б-с – це спосіб вираження у згрупованому вигляді всіх госп. засобів підпр. та джерел їх формування, виражених у грошовій формі. Іншими словами б-с це спец. двостороння таблиця, в якій з одного боку (в лівій частині) показуюютья всі гоп. засоби за складом і розміщенням, а з другого боку (в правій частині) показ-ся ті ж самі госп. засоби за джерелами їх формування. Ліва сторона б-су наз-ся актив; права–пасив. Кожен вид засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх формування, яке показано в пасиві б-су. Звідси випливає, що підсумок активу завжди дорінює підсумку пасиву б-су. Це головна особливість б-су. Всі госп. засоби відображаються в б-сі в згрупованому вигляді, в грошовому виражені і як правило на перше число місяця. Кожний окремий рядок в б-сі, який має грошове вираження наз-ся статею б-су. Тому є активні і пасивні статі б-су, в залежності від того де вони розміщені. Окрема стаття відображає велечину окремого виду засобів або їх джерел. Статі б-су згруповані за екон. змістом в окремі розділи. Б-с має велике значення. Він призначен не тільки для відображення наявності госп. засобів і їх джерел на певну дату, але й для отримання інф-ції, яка необхідна для керування, а також для зовнішіх споживачів інформації. Так за даними б-су визначається фін. стан підпр. і ця інф-ця викор-ся банками - для прийняття рішення про надання кредитів; постачальниками товарно-матеріальних цінностей - при заключені договора на поставку; інвесторами - при вирішенні питання о доцільності інвестування капіталу. Також за даними б-су визнач-ся як підпр. забеспечене власними госп. засобами; визнач-ся стан кредитор-ї і дебітор-ї заборгованості. Значний інтерес інформація з б-су про фін стан підпр. представляє для податкових органів, іноземних партнерів та ін.
7 Зміни в балансі, обумовлені госп. операціями. В процесі гос. діяль-ті відбув-ся безперервний рух госп. засобів, зміна їх складу і джерел формування. Госп. засоби (з-би) і джерела їх форм-ня під впливом госп. операцій збільшуються або зменшуються, в результаті чого змінюються і окремі статті балансу (б-су). В окремих випадках ці зміни обумовлюють появу нових статей б-су або зникнення інших. Всі госп. операції діляться на 4 типи: 1)операції, які призводять до змін тільки в ак. б-су: одна стаття збільш-ся, друга змен-ся на одну й ту саму суму. При цьому підсумок активу(ак.) не змінюється 2)опер-ї, які приз-ть до змін тільки в пасиві(пас.) б-су: одна стаття збільш-ся, друга змен-ся на одну і ту саму суму. При цьому підсумок пас. не змін 3)опер-ї, що викликають зміни в ак. і пас. б-су одночасно: статя акт. і статя пас. збільш-ся на одну і ту саму суму. Загальний підсумок б-су при цьому збільш, однак рівність підсумків ак. і пас. не поруш-ся 4)опер-ї, що виклик-ть одночасне зменш-ня в ак. і пас. б-су на одну і ту саму суму. Загаль. підсумок б-су при цьому змен-ся, однак рівність підсумків ак. і пас. не поруш-ся. Зміни, що віббув-ся під впливом госп. операцій взаємопов’язані і подвійні, але при будь-яких змінах весь час зберігається основна властивість балансу - рівність підсумків ак. і пас. б-су. Розглянуті типи б-их змін мають велике значеня для розуміння екон. суті госп операцій, правильного відображення їх в системі рахунків.
9 Бух-кі рахунки, їх сутність та будова. Рахунки (р-ки) бух. обліку (б.о.) – це спосіб узагалнення даних про стан, наявність та рух госп. засобів (з-бів) та джеред їх утворення за певний проміжок часу, сис-ма їх обліку та контролю. Р-ки б.о. представляють собою двостронню таблицю. Ліва частина має назву дебет (д-т), права – кредит (к-т). Для обліку госп. з-бів (активів) призначені активні (ак.) р-ки; відповідно для обліку джерел госп. з-бів – пасивні (пас). Залишок ак-в та пас-в на початок та кінець звіт. періоду підпр. наз-ся сальдо. В ак. р-х сальдо завжди знаход-ся в д-ті, в пас.- в к-ті. Будь-які госп. операції викликають зміни в двух статях ак. або пас. б-су; або в одній статі ак-ву, а в іншій в пасиву. Тому для відображ-ня збіль-ня ак-в, запис проводиться по д-ту ак-го р-ку. Операція, яка змен-є ак-ви на р-ку буде показана по к-ту. Для відображ-ня змін, які відбув-ся з пасивами підпр., збільш-ня показ-ся по к-ту, а зменш-ня пас.- по д-ту пас. р-ка. Весь перелік госп. операцій, їх підсумок за звітний період наз-ся оборот по р-ку. Оборот – це підсумок операцій, що відбулися на підпр. з відповідними ак-ми та пас-ми. Оборот по д-ту ак-го р-ку показує загальне збільш-ня відповіного ак-ву підпр. А оборот по к-ту – відповідно зменш-ня цього ж ак-ву. Оборот по д-ту пас-го. р-ку показує змен-ня п-ву підпр. А оборот по к-ту пас-го р-ку збільш-ня цього ж п-ву. Щоб визначити сальдо на кінець місяця по ак-му р-ку,- до сальдо на початок місяця додають оборот по д-ту і віднімають оборот по к-ду. Щоб визначити сальдо на кінець місяця по пас-му р-ку,- до сальдо на початок місяця додають оборот по к-ту і віднімають оборот по д-ту. Порядок запису на р-х б.о.: 1)Р-ки відкриваються на початок звіт. періоду, виходячи з відповідних статей б-су 2)Всі госп. операції записуються по д-ту або по к-ду відповідних р-ків 3) По закінченню звіт. періоду, на основі сальдо на кінець місяця склад-ся новий б-с.
