Тема 11: Буржуазна революція у Франції.

А. Жирондисти

Б. Контрасігнатура

В. Установчі збори

Г. Феяни

1. Орган революції, який мав затвердити нові державно – правові інститути у Франції.

2. Політичне угрупування, що стояло на ліворадикальних, найбільш революційних позиціях.

3. Підпис-скріплення відповідного міністра королівського указу. Це певною мірою звільняло короля від політичної відповідальності і перекладало її на уряд.

4. Представники крупної торгової і промислової буржуазії Франції, ліберальні дворяни і інші консервативні сили, що прагнули не допустити подальшого розвитку революції.

5. Політична партія в епоху Великої Французької революції. Прихильники індивідуальної свободи, природних прав людини, шанувальники теорії Руссо.

А. Бундесрат

Б. Загальнонімецький Вексельний Статут

В. Конституція Германського союзу

Г. Торгове уложення Німеччини

1. Правовий акт ХІХ ст., який не зачіпаючи суверенітету окремих земель, усунув основні перешкоди розвитку торгівлі між землями «Священної Римської Імперії».

2. Правовий акт створений в умовах відсутності єдиного цивільного права. Він закріпив ряд цивільно-правових положень, зокрема загальних положень про угоди, послідовно проводив принцип майнової самостійності торгових товариств, які виступають в якості самостійних суб'єктів (юридичних осіб) торгового права.

3. Акт 1867 р., за яким президенту Союзу - прусському королеві - передавалася вся повнота виконавчої влади й ряд інших важливих повноважень. Створювався на основі загального виборчого права Загальносоюзний рейхстаг, якому стало належати виключне право вотування податків.

4. Непропорційне представництво суб’єктів федерації в законодавчому органі Німецької імперії.

5. Федеральна Рада, верхня палата парламенту ФРН, представництво федеральних земель на рівні федерації.