51

ГЕК 2012

ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

1	Гарантії прав громадян на охорону праці	2
2	Служба охо­рони праці на підприємстві. Умови створення, права та обов’язки робітників служби	2
3	Фінансування охорони праці та еко­номічне стимулювання працівників	2
4	Державні нормативні акти з охорони праці. Класифікація, галузь використання	3
5	Система стандартів безпеки праці	4
6	Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві	5
7	Організація проведення інструктажів з питань охорони праці	6
8	Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці. Права та обов’язки посадових осіб органів державного нагляду	7
9	Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці	8
10	Відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці	9
11	Порядок проведення розслідування нещасних випадків на виробництві	11
12	Порядок проведення спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві	13
13	Основні принципи страхування від нещасного випадку	16
14	Сфера дії Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності». Обов’язкове та добровільне страхування	17
15	Відшкодування шкоди потерпілим на виробництві	17
16	Основні завдання Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві	19
17	Система фінансування Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві	19
18	Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища. Призначення, терміни та визначення	20
19	Мікроклімат виробничих приміщень. Показники, нормування, нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов	23
20	Шкідливі речовини в повітрі робочої зони. Класифікація, нормування	26
21	Освітлення виробничих приміщень. Природне та штучне освітлення. Нормування	28
22	Основні джерела світла для промислового освітлення. Недоліки та переваги	31
23	Вібрація. Дія на організм людини. Класифікація виробничої вібрації. Нормування. Захист від вібрації	33
24	Шум, ультразвук та інфразвук. Дія на організм людини. Нормування. Захист від шуму	38
25	Дія електричного струму на організм людини. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом	42
26	Напруга кроку та дотику. Залежність від відстані місця контакта дроту з землею	45
27	Класифікація електромереж за режимом нейтралі. Небезпека ураження в електричних мережах різного типу. Галузь використання різних мереж	47
28	Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок	48
29	Захисне заземлення. Принцип дії. Опір зазем­люючих пристроїв. Галузь застосування	49
30	Захисне занулення. Принцип дії. Галузь застосування	50

1. Гарантії прав громадян на охорону праці.

Особливу увагу в Законі України «Про охорону праці» звернено на гарантії прав громадян на охорону праці (Розділ ІІ). Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів(стаття 5).

Згідно цієї же статті роботодавець забезпечує соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля, або має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі йому виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку(стаття 6).

Розділом ІІ передбачається право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці, видача працівникам спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, змиваючих та знешкоджуючих засобів, відшкодування шкоди у випадку ушкодження здоров’я працівників. Також є статті про охорону праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.

2. Служба охорони праці на підприємстві. Умови створення, права та обов’язки робітників служби.

У статті 15 Закону України «Про охорону праці» йдеться про створення на підприємстві служби охорони праці. На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб 17 роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, на підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку та на підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю, а керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.

Спеціалісти служби охорони праці мають право видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, зупиняти роботу виробництва, у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; надавати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці. Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства.

3. Фінансування охорони праці та економічне стимулювання працівників.

Статтею 19 Закону України «Про охорону праці» визначається порядок фінансування охорони праці. Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції. На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.

В розділі IV йдеться про економічне стимулювання працівників (стаття 25) за активну участь та ініціативу у запровадженні заходів щодо підвищення рівня безпеки праці, яке здійснюється згідно з колективним договором, угодою та законодавством. При розрахунку розміру страхового внеску Фондом соціального страхування від нещасних випадків, за умови досягнення належного стану охорони праці і зниження рівня або відсутності травматизму і професійної захворюваності може бути встановлено знижку до нього або надбавку до розміру страхового внеску за високий рівень травматизму і професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці.

Розрахунок розміру страхового внеску із застосуванням знижок та надбавок для кожного підприємства провадиться відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.