ВСТУП

Найважливішу роль в життєдіяльності людини відіграє електроніка та радіофізика , так як боло б важко уявити диття людини без всіляких електроних пристроїв , які полегшуютНаприклад той самий компятер який робить мільйони обчислень за секунду . в основі радіо фізики та електроніки лежить такий розділ як електротехніка . цей розділ вивчає саме електроні елементи , їх взаємодію між собою схему підключення , розміщення на платі і т д . Саме розміщення на платі нас і буде цікавити в подальшому дипломному проекті .

Частіше за все перед радіо майстром виникає проблема а саме питання «як найкомпактніше розмістити радіоелементи?» , саме цим і займається електротехніка. Цей розділ вивчає саме будову майбутньої плати та правильне і компактне розташування радіоелементів на ній.

Отже, є радіоелементи , і схема підключення їх один до одного але ж ще й треба кудись кріпити ці елементи . Саме для цього і існують печатні плати – на них припаюються необхідні деталі. Слід розрізняти термин «печатна плата» і «текстоліт». Текстоліт це шматок скловолокна з приклеєним до нього цільним листом міді , а печатна плата це вже оброблений текстоліт, тобто вирізані або витравлені кислотою доріжки що відображають схему підключення радіоелементів. Отже печатна плата або їх сукупність з елементами управління це і є той чи інший пристрій

поставляти відповідна інформаційна система. Основне завдання інформаційної системи управління полягає у підпорядкуванні всіх внутрішніх процесів головним цілям організації. Для цього необхідно скоординувати процеси, пов’язані з діяльністю організації таким чином, щоб вони максимально забезпечували виконання поставлених задач в єдиному інформаційному полі. Тільки таким чином інформаційна озброєність організації починає безпосередньо впливати на ефективність її діяльності.

В даному дипломному проекті буде розглянута робота з базами даних і можливість автоматизації роботи кулінарного сайту.

1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ

Як було сказано вище є багато пристроїв але мало хто знає як вони функціонують

З появою перших радіоелементів з’являється і такий предмет як схемотехніка . Цей предмет вивчає основні принципи побудови і розташування радіоелементів на печатній платі , саме процеси й технології виготовлення печатних плат з текстоліту чи гетинаксу , складові радіоелементів і принцип їх роботи з точки зору фізики та електротехніки тощо. Отже, є радіоелементи , і схема підключення їх один до одного але ж ще й треба кудись кріпити ці елементи . Саме для цього і існують печатні плати – на них припаюються необхідні деталі. Слід розрізняти термин «печатна плата» і «текстоліт». Текстоліт це шматок скловолокна з приклеєним до нього цільним листом міді , а печатна плата це вже оброблений текстоліт, тобто вирізані або витравлені кислотою доріжки що відображають схему підключення радіоелементів. Отже печатна плата або їх сукупність з елементами управління це і є той чи інший пристрій.

Процес створення печатних плат з часом автоматизувався , тобто вже не майстер , працюючи з кислотою тим самим завдаючи шкоду своєму здоров’ю , а оператор завдаючи деякому роботу команду на вирізання або витравлювання доріжок на текстоліті .

Ціллю створення подібного візуального конструктора печатних плат є приклад автоматизування процесу створення печатних плат , також придбання деякого досвіду в роботі з подібною категорією програм .

В даному проекті буде створено простий приклад програми візуального конструктора печатних плат .

2 ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ

Програма «конструктор печатних плат» повинна виконувати якісь базові задачі , саме такими визначаю :

-- візуальна розробка печатних плат

-- збереження та завантаження збережених проектів

-- повинна містити деякі функції редагування

Всі ці задачі в купі створюють найпростіший який є редактор печатних плат.

Аналіз завдання

Під візуальною розробкою печатної плати розуміється що створення ескізу буде проводитись на екрані комп’ютера , тобто натиснувши кнопку миші і провівши у потрібну сторону отримуємо лінію.

Лінія має такі характеристики:

• колір

• товщина

кожна лінія прив’язана до перетину координатної сітки для полегшення малювання печатниї плати.

Окрім «доріжок» на печатній платі ще є деякі позначення місць для встановлення радіоелементів. Тобто це є найпростіші геометричні фігури а саме: коло , чотирикутник(квадрат та прямокутник) чотирикутник зі округленими кутами. Ці фігури теж мають такі характеристики як товщина та колір і також вказуються користувачем або оператором.

Збереження та завантаження також є не мало важливими функціями програми .

Збереження малюнку відбувається за допомогою компонента savedialog . рисунок зберігається на жорсткому диску комп’ютера та має формат BMP.

Функції редагування тут реалізовані найпростіші які є , це зміна розміру сітки і зміна кольору лінії або фігури .

3 МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ

4 ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ СЕРЕДОВИЩА РОЗРОБКИ

Система програмування Delphi версії 7 фірми Enterprise (Borland) надає найбільш широкі можливості для програмування додатків ОС Windows. Delphi - це продукт Borland International для швидкого створення додатків. Процес створення інтерфейсу майбутньої програми нагадує забаву з ігровим комп'ютерним конструктором. Тому RAD-середовища ще називають візуальними середовищами розробки: якими ми бачимо робітники і діалогові вікна програми при проектуванні, такими вони і будуть, коли програма запрацює. Високопродуктивний інструмент візуального побудови додатків включає в себе справжній компілятор коду і надає засоби візуального програмування, кілька схожі на ті, що можна виявити в Microsoft Visual Basic (вона не є RAD-системою) або в інших інструментах візуального проектування. В основі Delphi лежить мову Object Pascal, який є розширенням об'єктно-орієнтованої мови Pascal. В Delphi також входять локальний SQL-сервер, генератори звітів, бібліотеки візуальних компонентів, та інше, необхідне для того, щоб відчувати себе абсолютно впевненим при професійної розробці інформаційних систем або просто програм для Windows-середовища. Перш за все Delphi призначений для професійних розробників, бажаючих дуже швидко розробляти додатки в архітектурі клієнт-сервер. Delphi виробляє невеликі за розмірами високоефективні виконавчі модулі (. Exe і. Dll), тому в Delphi повинні бути, перш за все, зацікавлені ті, хто розробляє продукти на продаж. З іншого боку невеликі за розмірами і швидко виконувані модулі означають, що вимоги до клієнтських робочих місць істотно знижуються - це має важливе значення і для кінцевих користувачів. Переваги Delphi в порівнянні з аналогічними програмними продуктами.       - Швидкість розробки програми (RAD);       - Висока продуктивність розробленого додатка;       - Низькі вимоги розробленого додатка до ресурсів комп'ютера;       - Наращиваемость за рахунок вбудовування нових компонентів та інструментів в середу Delphi;       - Можливість розробки нових компонентів та інструментів власними засобами Delphi (існуючі компоненти й інструменти доступні у вихідних кодах);       - Вдала опрацювання ієрархії об'єктів. Система програмування Delphi розрахована на програмування різних додатків і надає велику кількість компонентів для цього. До того ж роботодавців цікавить, перш за все, швидкість і якість створення програм, а ці характеристики може забезпечити тільки середу візуального проектування, здатна взяти на себе значні обсяги рутинної роботи з підготовки додатків, а також погодити діяльність групи постановників, кодувальників, тестерів і технічних письменників . Можливості Delphi повністю відповідають подібним вимогам і підходять для створення систем будь-якої складності. Основним конкурентом Borland Delphi 7 є її рідний брат - RAD-середу Borland C + + Builder, технологія роботи з якої повністю збігається з технологією, прийнятою в Delphi 7. Тільки в Delphi програмний код пишеться на мові програмування Паскаль, точніше на його об'єктно-орієнтованої версії ObjectPascal, а не на мові C + +. Для того щоб обгрунтувати, чому наш вибір зупинився на Borland Delphi 7, досить просто перерахувати деякі недоліки мови С + + в порівнянні з ObjectPascal: 1. Треба робити багато ініціалізації (реєструвати клас вікна, організовувати цикл обробки повідомлень, створювати віконну функцію, піктограму та інше ...) і частково бути системним програмістом. На Delphi-же системне програмування вже вбудовано та ініціалізація працює за замовчуванням, тому програміст головний упор робить на своїх алгоритмах, а не на організації допоміжних робіт. 2. Значно більша, порівняно з Object Pascal, складність мови, навіть, незважаючи на компактність коду, виникають складності в його сприйнятті. 3. Одна особливість, на мій погляд, мови С + + дуже псує цю мову - він чутливий до регістру символів, тобто змінна A і змінна a - це різні змінні. 4. В Delphi класи (об'єкти) можуть розташовуватися тільки в динамічної пам'яті, а в C + + в будь пам'яті (статична, стек, динамічна). Це додає безпеки програмування в Delphi. Також існує середу програмування Lazarus, відносно молода, зовні схожа на Delphi. Даний продукт - IDE для компілятора FreePascal Compiler. Розповсюджується безкоштовно по GNU General Public License (або просто GPL), але Lazarus ще не є середовищем програмування професійного рівня, для нього розроблено мало компонентів, при стандартних настройках. Також розміри розробляються теж залишають бажати кращого. У першу чергу це пов'язано з особливістю компілятора FreePascal, який не дружить з динамічними бібліотеками. А тому повинен включати в себе всі використовувані пакети. Теж саме стосується і власне середовища розробки, яку ви повинні перезібрати кожен раз при додаванні нового пакета. Компіляція проекту в IDE Lazarus, як і у всіх середовищах розробки підрозділяється на два етапи: компіляція та складання. Хоча вони і реалізовані у вигляді виклику компілятора FreePascal окремим процесом, і ми не можемо порядково (як в Delphi) спостерігати за компіляцією проекту. Однак, можна сказати, що незабаром у Delphi з'явиться гідний конкурент зі світу OpenSource, робота над яким йде на всіх парах. І, судячи по функціональності першої версії, реліз цього проекту зможе задовольнити допитливі розуми навіть найдосвідченіших програмістів.

5.2 Використані технічні та програмні засоби

Програмний продукт розроблявся на комп’ютері з наступними характеристиками:

• процесор –Intel® Pentium® D CPU 3.40 Ghz;

• оперативна пам’ять – 2560Mb (DDR2);

• об’єм пам’яті відеоадаптера – 1024 Мб (GeForce EN9600GT);

• вінчестер – Samsung 80Gb;

• СD-RW – Sony CD-RW CRX220E1;

• Floppy-дисковод – Samsung 3,5;

• принтер – Canon IP1200;

• сканер – BenQ SZW 3300;

• монітор – Samsung 740N;

• операційна система Windows XP SP2;

• пакет MS Office XP;

• пакет Denwer;

• Opera 10.01.

6 ЕКОНОМІЧНИЙ РАЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ ПРОЕКТУ

6.1 Загальні положення економічної ефективності

Необхідність вдосконалення методів і прийомів визначення економічної ефективності і розрахунків пояснюється тим, що впровадження обчислювальної техніки - дорогий процес, і тому доцільність витрат на створення і впровадження інформаційної системи повинно бути серйозно обґрунтовано. На створення інформаційної системи потрібні одноразові витрати на її розробку і придбання необхідного комплексу технічних засобів. Економічна ефективність системи визначається з урахуванням одноразових витрат і поточних витрат.

Для розрахунку економічної ефективності складається план аналітичної роботи, визначаючий цілі аналізу, перелік питань, що підлягають вивченню, підбір даних, використовуваних при аналізі, перевірку якості зібраних матеріалів, зіставність планових і звітних показників. При розрахунку економічної ефективності інформаційної системи зроблено порівняння показників, визначено вплив окремих чинників обліку на показники, проведена оцінка роботи і розкриття резервів, що розглядається в подальших підрозділах.

6.2 Основні показники економічної ефективності програми

Економічна ефективність витрат на створення інформаційної системи визначається відношенням економії, одержаної в результаті її функціонування, до капітальних витрат на розробку і упровадження системи. Економічний ефект від упровадження ІС в Інтернеті виявляється в двох основних сферах: сфери заробітку в Інтернеті за рахунок реклами, що викладена на сайті та у сфері управління сайтом за рахунок підвищення продуктивності праці управлінського персоналу, скорочення чисельності управлінського персоналу, підвищення якості управління і ухвалення рішень, достовірності і повноти інформації. Економія від упровадження і експлуатації будь-якої інформаційної системи складається з економії, одержуваної як у сфері заробітку в Інтернеті, так і у сфері управління. Це витікає з того, що основна роль системи полягає у тому, що вона покликана замінити управляючі функції людини (економія у сфері управління) з метою підвищення, кількості відвідувань сайту (економія у сфері заробітку в Інтернеті) .

До основних показників, що визначають ефективність упровадження системи відносяться:

Е_Г - річна економія, одержана в результаті упровадження системи;

К - капітальні витрати на розробку, упровадження, придбання необхідних технічних засобів;

С - річна собівартість системи;

Е - річний економічний ефект;

Е_Р - розрахунковий коефіцієнт ефективності;

Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності;

Т - термін окупності.

6.3 Розрахунок витрат на створення і експлуатацію програми на підприємстві

Витрати на створення системи можна розділити на поточні і капітальні. До поточних витрат відносяться витрати, вироблювані протягом року в результаті експлуатації системи. До капітальних витрат - засоби у формі капітальних вкладень на створення і функціонування системи.

1. Розрахунок капітальних витрат

Капітальні витрати К складаються з витрат на розробку програмних засобів З_Р, витрат на придбання необхідних технічних засобів З_Т і визначаються по формулі:

(6.1)

Трудомісткість розробки програм найсильніше залежить від витрат праці на безпосередню розробку програм З_Р, які включають зарплату програміста, кількість розробників і час на розробку програми. Витрати З_Р розраховуються по формулі:

, (6.2)

де t_p- час, що витрачається на розробку;

C_з- розмір заробітної платні програміста;

n - кількість розробників;

H_з- нарахування на зарплату (26-70%).

Для розробки програмних засобів ІС необхідно орієнтовно 6 місяців. Середня заробітна платня програміста складає 4000 грн. Для вирішення задачі необхідно 1 розробник. Підставляючи дані у формулу (6.2) одержимо:

До необхідних технічних засобів слід віднести витрати на придбання наступних апаратних засобів: комп'ютер вартістю 3000 гривень і принтер вартістю 500 гривень. Отже, сумарні витрати:

Підставивши отримані значення в (6.1) розрахуємо капітальні витрати:

6.3.2. Розрахунок витрат на експлуатацію

Поточні витрати на експлуатацію системи З_ЕП складаються з витрат на електроенергію З_ЕЛ, експлуатаційних витрат на витратні матеріали З_Е і витрат на заробітну платню обслуговуючого персоналу З_ЗП .

Для того, щоб визначити витрати на електроенергію необхідно визначити яку кількість ПК буде підключено до джерела живлення, які периферійні пристрої, яку потужність споживають ті і інші споживачі, яку кількість часу буде підключений ПК і принтер до джерел електроживлення і т.д.

Вартість витрат на електроенергію З_ЕЛ на рік розраховується по формулі:

, (6.3)

де Р - споживана потужність;

Т_ном - час роботи ПК в рік;

С_кч- вартість 1 кВт/год.

Середня споживана потужність ПК складає 200 Вт/год. Час роботи ПК складає 8 годин в день. Вважаємо, що в році 265 робочих дні. Вартість споживаної електроенергії - 0,44 грн. за 1 кВт/год. Розрахуємо річні витрати на електроенергію:

Разом з використовуванням ПК необхідно використовувати місцеве освітлення, витрати на яке також потрібно враховувати при розрахунку. Річні витрати на місцеве освітлення розраховуються аналогічно і складають :

Сумарні витрати на споживання електроенергії за рік складають:

Для визначення експлуатаційних витрат на витратні матеріали З_е необхідно визначити, яку кількість витратних матеріалів використовуватиметься в процесі життєдіяльності програмних засобів .

Результатом рішення задачі буде отримання вихідних документів, для друку яких досить використовування струменевого принтера. Вартість заправлення картриджа такого принтера складає 12 грн., а періодичність заміни картриджа при інтенсивному друці 5 разів на місяць. Також для друку протягом місяця необхідно приблизно 2 пачки паперу, вартістю 35 грн.

Виходячи з цих даних можна зробити розрахунок використовування витратних

матеріалів в рік:

, (6.4)

де Ц_м- ціна витратних матеріалів;

К_м- кількість використовуваних матеріалів в місяць.

Розрахуємо експлуатаційні витрати на витратні матеріали:

Розрахунок річного фонду заробітної платні обслуговуючого персоналу виконується по формулі:

, (6.5)

де З_т - розмір заробітної платні працівника;

n - кількість працівників.

Зарплата одного працівника складає 4000 грн. в місяць. Для роботи з інформаційною системою досить 3 користувача. Підставивши дані у формулу (6.5) розрахуємо річний фонд заробітної платні працівників:

Визначимо сумарні поточні витрати на експлуатацію системи: