15.4. Допустимі рівні та тимчасово допустимі рівні вмісту радіоактивних речових у продуктах харчування

Продукти харчування, як джерело внутрішнього опромінення людини, грають головну роль у формуванні дози загального опромінення, і встановлення гігієнічних регламентів вмісту радіонуклідів в продуктах харчування та питній воді є одним з найважливіших заходів у забезпеченні радіаційної безпеки населення. Тому до їх якості у відношенні можливого забруднення радіоактивними речовинами ставляться досить жорсткі вимоги.

З метою обмеження надходження радіоактивних речовин до організму людини вводяться так звані допустимі рівні вмісту окремих радіонуклідів в основних продуктах харчування і питній воді (ДР). Вони складаються з урахуванням, в першу чергу, специфіки радіохімічних властивостей радіонуклідів та раціону харчування населення і закликані забезпечити неперевищення меж очікуваної річної ефективної дози опромінення населення за рахунок внутрішнього опромінення від радіонуклідів, що надходять в організм з продуктами харчування і водою.

В окремих випадках, пов’язаних з радіонуклідним забрудненням навколишнього середовища, в межах певних адміністративних регіонів чи країни приймаються тимчасові допустимі рівні (ТДР), зорієнтовані на ситуацію, що виникла. Так, в зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС у травні 1986 року у тодішньому СРСР були прийняті ТДР-86. В міру зниження вмісту радіонуклідів в об’єктах навколишнього середовища вони переглядались у 1988 (ТДР-88) і 1991 роках (ТДР-91). Згодом в Росії, Україні та Білорусі у 90-і роки з урахуванням відносної стабілізації обстановки були введені ДР. Дані таблиці 1 дозволяють побачити динаміку підвищення вимог до вмісту радіонуклідів в продуктах харчування і питній воді з роками після аварії.

1. Зміни значень допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у деяких видах продуктів харчування і питній воді з роками після аварії на Чорнобильській АЕС, Бк/кг(л)

Документ	Ізотоп	Продукт
		Хліб	Картопля	Овочі	Фрукти	Молоко	М’ясо	Риба	Вода
ТДР-86	β-активність	370	3700	3700	3700	370	3700	3700	370
ТДР-88	134+137Cs	370	740	740	740	370	1850	1850	18.5
TДР-91	134+137Cs	370	600	600	600	370	740	740	18.5
	90Sr	37	37	-	-	37	-	-	3.7
ДР-93 (Росія)	134+137Cs	370	600	600	600	370	600	600	18.5
	90Sr	37	37	-	-	37	-	-	3.7
ДР-97 (Україна)	137Cs	20	60	40	70	100	200	150	2
	90Sr	5	20	20	10	20	20	35	2
ДР-99 (Білорусь)	137Cs	40	80	100	-	100	180-500	-	10
	90Sr	3.7	3.7	-	-	3.7	-	-	0.37
ДР-2002 (Росія)	137Cs	40	120	120	40	100	160-320	130	0.1
	90Sr	20	40	40	30	25	50-100	100	1.0
ДР-2005 (Україна)	137Cs	20	60	30	30	100	150	100	2
	90Sr	5	20	20	10	20	15	30	2

Рівень вимог, що висуваються до вмісту радіонукліда, визначається, в першу чергу, рівнем його радіотоксичності, ступенем засвоєння з продуктів та часткою продукту у раціоні. В даній ситуації вимоги до вмісту ⁹⁰Sr у 2-10 раз більш жорсткі, ніж до ¹³⁷Сs. Це пов’язане з його переважною локалізацією у кістяку і опромінення кісткового мозку – критичного органу першої групи. Він гірше засвоюється з продуктів рослинного, ніж тваринного походження. Тому у другому випадку різниця між ним і ¹³⁷Сs більша. Зрештою, масова частка хліба, картоплі, овочів у раціоні значно більша, ніж м’яса, риби, грибів. Тому вимоги до вмісту обох радіонуклідів в першій групі продуктів значно вищі.