15.3. Категорії осіб, що опромінюються, та їх регламентація

Згідно нормам радіаційної безпеки населення області, автономної республіки, усієї країни в залежності від імовірності опромінення ділиться на три категорії:

1. Категорія А – персонал (професійні працівники) – особи, постійно чи тимчасово працюючі безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань. До них належать працівники підприємств ядерного паливного циклу, лікарі-рентгенологи, окремі категорії інших спеціалістів, котрі у зв’язку зі своєю виробничою діяльністю можуть бути піддані опроміненню;

2. Категорія Б – особи, які безпосередньо не працюють з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв’язку з розташуванням робочих місць у приміщеннях, на промислових майданчиках об’єктів з радіаційно-ядерними технологіями, або за умов проживання можуть одержувати додаткове опромінення. Вони також відносяться до персоналу.

3. Категорія В – це решта населення адміністративного регіону.

Виробнича діяльність та життя категорій населення щодо радіаційної безпеки регламентуються так званими радіаційно-гігієнічними нормативами, які розробляються національними комісіями з радіаційного захисту населення різних країн (в Україні – НКРЗУ) з урахуванням їх особливостей на основі загальних рекомендацій МКРЗ.

Основним радіаційно-гігієнічним нормативом, що обмежує опромінення осіб окремих категорій від усіх індустріальних джерел іонізуючої радіації, є межа (ліміт) дози. Межа дози – це максимальна гранично допустима еквівалентна доза, котра може бути одержана окремою особою протягом року.

Межі доз як для персоналу, так і для решти населення встановлюються з урахуванням ризиків, котрі можуть бути співставленні з імовірністю втрати здоров’я чи життя при дії інших чинників, діяльності в інших сферах, не зв’язаних з радіаційною дією. Розрізняють межу еквівалентної дози зовнішнього опромінення і межу ефективної дози.

Межа еквівалентної дози зовнішнього опромінення – це допустимий рівень опромінення осіб категорії А, Б і В від усіх індустріальних джерел іонізуючих випромінювань в ситуаціях практичної діяльності, котра формується за рахунок зовнішнього опромінення протягом року.

Межа еквівалентної дози внутрішнього опромінення – це допустимий рівень дози, яка формується протягом року за рахунок надходження радіонуклідів всередину організму.

Зрештою, виділяється річна ефективна доза – сума еквівалентної дози зовнішнього опромінення за рік та очікуваної еквівалентної дози внутрішнього опромінення, що формується надходженням радіонуклідів всередину організму протягом цього періоду.

У випадках небезпечних і надзвичайних ситуацій (проведення окремих виняткових технологічних операцій на радіаційно-ядерном об’єкті, недопущення чи обмеження розвитку радіаційної аварії та деяких інших) для осіб категорії А межі доз можуть бути збільшені.

Крім меж доз встановлюється перелік допустимих рівнів (допустимих концентрацій) вмісту радіонуклідів у різних об’єктах та їх надходження в організм людини. Наприклад, допустиме надходження радіонуклідів через органи дихання, допустима концентрація радіонуклідів в продуктах харчування, в продукції сільського господарства, в повітрі робочої зоні, допустиме радіонуклідне забруднення шкіри, спецодягу, робочих поверхонь.

З метою фіксації досягнутого рівня радіаційної безпеки для кожного радіаційно-ядерного об’єкту, населеного пункту і навколишнього середовища встановлюються контрольні рівні опромінення і радіонуклідного забруднення.

Контрольні рівні – це значення потужності дози, щільності потоку частинок, надходження радіоактивних речовин в організм, концентрації у повітрі, воді, раціоні, радіоактивного забруднення поверхонь, радіоактивного викиду і скиду та ін., котрі встановлюються керівництвом установи або органами санітарного нагляду для оперативного радіаційного контролю меж доз та допустимих рівнів з метою обмеження опромінення персоналу і населення, а також радіоактивного забруднення навколишнього середовища.

Допускається встановлення контрольних рівнів для окремого характерного радіонукліду у визначеному продукті, на певній території. Їх значення завжди є нижчими за відповідні межі доз та допустимих рівнів, і вони регулярно переглядаються з урахуванням змін у радіаційній ситуації. У випадку перевищення контрольних рівнів адміністрацією та органами, що їх встановлюють, проводиться розслідування з метою виявлення причин, котрі призвели до перевищення, і прийняття заходів з їх усунення.

В цілому, система контрольних рівнів є основою для планування прийомів та заходів з забезпечення оперативного контролю за радіаційною обстановкою. Короткочасне перевищення контрольного рівня по окремому параметру, як правило, не являє безпосередньої небезпеки для здоров’я, а є сигналом про погіршення радіаційної обстановки і необхідності прийняття заходів з її нормалізації.

Для деяких груп осіб є особливі обмеження у радіаційній дії. Так, особи, молодші за 18 років та вагітні жінки до роботи з джерелами іонізуючих випромінювань не допускаються. Заборонене підвищене опромінення жінок до 45 і чоловіків до 30 років.