- •1. Предмет та методи п/е. Позитивна і нормативна економіка
- •2. Еволюція економічної науки: основні напрямки, школи та течії
- •3. Видатні українські економісти та їх внесок у розвиток економічної науки
- •4. Суть та класифікація потреб. Безмежність потреб
- •5. Економічні інтереси та їх види
- •6. Економічні ресурси та їх класифікація: земля, праця, капітал та підприємництво
- •9. Економічна система та її основні складові. Власність як основа економічної системи
- •10. Натуральна та товарна форми господарства
- •11. Суть та функції грошей
- •12. Грошова система та її основні елементи. Еволюція грошових систем
- •13. Основні принципи організації ринкової економіки
- •14. Суть та суб’єкти ринку. Схема кругообороту ресурсів та доходів
- •15. Класифікація ринків за економічним призначенням об’єктів купівлі-продажу
- •16. Інфраструктура ринкової економіки та її основні елементи
- •17. Суть конкуреції та її види
- •18. Антимонопольне законодавство та необхідність антимонопольної політики
- •19. Класифікація підприємств за формами організації та розмірами
- •20. Суть, суб’єкти, принципи і умови підприємницької діяльності
- •23. Суть, форми та види заробітної плати
- •24. Капітал підприємства та його класифікація
- •25. Фізичне та моральне зношення основного капіталу. Амортизація
- •26. Суть та особливості аграрної сфери виробництва. Структура агропромислового комплексу
- •27. Суть, основні види та типи відтворення
- •29. Основні ознаки та механізм функціонування адміністративно-командної економіки
- •30. Економічні аспекти глобальних проблем
15. Класифікація ринків за економічним призначенням об’єктів купівлі-продажу
Найчастіше для класифікації ринкових структур застосовується критерій економічного призначення об'єктів ринкових відносин. За об'єктами купівлі-продажу ринок поділяється на такі види ринків (рис. 5):
• товарний, який включає ринок предметів споживання і послуг, ринки засобів виробництва, інформації та інтелектуального продукту (науково-технічних розробок), нерухомості;
• фінансовий, до якого належать ринок капіталів (інвестиційний і кредитний ринки), ринок цінних паперів (фондовий), грошовий (валютний) ринок;
• ринок праці (робочої сили).
Цей класифікаційний підхід подає ринки у вигляді секторів (сегментів), об'єднаних у коло, в якому всі сегменти ринку взаємозалежні і взаємодіють. Порушення у функціонуванні одного з них негативно позначається на всій системі.
Таблиця 4
Класифікація ринків
Критерій класифікації |
Вид ринку |
За економічним призначенням об'єктів ринкових відносин |
товарів і послуг фінансовий праці |
За адміністративно-територіальною ознакою |
місцевий (локальний) регіональний національний (внутрішній) світовий (міжнародний) |
За суб'єктами ринкових відносин |
покупців продавців державних установ посередників |
Відповідно до чинного законодавства |
легальний (офіційний) нелегальний (тіньовий) |
За ступенем конкуренції |
вільний монопольний олігопольний поліпольний |
За ступенем зрілості ринкових відносин |
розвинений такий, що формується недосконалий |
3 урахуванням асортименту товарів |
замкнутий (товари тільки одного виробника) широкого асортименту (кілька видів товарів, пов'язаних між собою) змішаний (різноманітні товари, не пов'язані між собою) |
Кожен з названих ринків дуже різноманітний і поділяється, в свою чергу, на конкретніші. Наприклад, ринок товарів включає ринок предметів споживання і послуг, ринок засобів виробництва і ринок інформації та науково-технічних розробок.
У межах ринку предметів споживання і послуг розрізняють ринки продовольчих і непродовольчих товарів; побутових, комунальних, транспортних послуг. Ринок предметів споживання і послуг призначений для задоволення фізіологічних і соціальних потреб людини. Мета споживчого ринку — досягнення рівноваги між попитом і його товарним забезпеченням.
Ринок засобів виробництва охоплює ринки машин, верстатів, нафтопродуктів, вугілля, металу та інших видів продукції виробничого призначення. Самостійність і свобода економічної діяльності господарюючих суб'єктів залежать від забезпеченості необхідними засобами виробництва, можливості вільної реалізації виготовленої продукції, встановлення на неї цін. Підприємництво неможливе без розвиненої торгівлі засобами виробництва. В умовах командно-адміністративної системи ресурси планово розподілялися за централізовано затвердженими нормативами на основі прикріплення виробників і споживачів один до одного. Така система не забезпечувала вільного вибору споживачем своїх контрагентів, наявності горизонтальних зв'язків між економічними суб'єктами, економічної конкуренції виробників. Формування реального ринку засобів виробництва передбачає необхідність створення такого його інституту, як товарна біржа, де укладають контракти між виробниками і споживачами.
Разом з тим поділ товарів на предмети споживання і засоби виробництва не можна здійснити за їх зовнішнім виглядом або сукупністю фізичних чи хімічних властивостей. Це можна зробити лише на основі функціонального призначення товарів, тобто чи буде використано цей товар для особистого або виробничого споживання. Так, частина вершкового масла, яке люди вживають у їжу, є предметом споживання, а інша частина, що йде на виготовлення тортів на фабриці, тобто використовується в харчовій промисловості, є матеріалом, тобто засобом виробництва.