3.Структура та обсяг кваліфікаційної роботи

Кваліфікаційна робота бакалавра як оригінальне теоретично-прикладне дослідження повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність. Загальний обсяг кваліфікаційної роботи має бути приблизно 70-80 сторінок друкованого тексту, не враховуючи списку використаних джерел, додатків, таблиць та рисунків, які повністю займають площу сторінки. Але сторінки цих елементів підлягають нумерації.

Робота повинна бути виконана з урахуванням державних та галузевих стандартів (ДСТУ 3008—95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлення) та вимог ВАК України до оформлення дисертацій.

Мова кваліфікаційної роботи – державна, стиль – науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок.

Рекомендується така орієнтовна структура кваліфікаційної роботи:

• вступна частина;

• основна частина;

• завершальна частина (висновки);

• список використаних джерел;

• додатки.

Вступна частина містить такі структурні елементи;

• титульний аркуш (додаток А);

• завдання на виконання кваліфікаційної роботи (додаток Б);

• реферат(додаток В);

• зміст (додаток Г);

• перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

• вступ.

Реферат має містити:

• повний бібліографічний опис роботи, що його виконують відповідно до вимог чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (прізвище, ім’я та по батькові автора, тема кваліфікаційної роботи, назва наукової праці, назва бакалаврської програми, назва трудового закладу, місто, рік);

• відомості про обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, джерел (усі відомості наводять за винятком даних додатків);

• текст реферату;

• перелік ключових слів.

Текст реферату повинен відбивати подану в роботі інформацію в такій послідовності:

• предмет дослідження;

• об’єкт дослідження;

• мета роботи;

• методи дослідження;

• програмне забезпечення;

• результати та їх новизна;

• основні технологічні й техніко-експлуатаційні характеристики та показники;

• ступінь впровадження;

• рекомендації щодо використання результатів роботи;

• взаємозв’язок з іншими працями;

• галузь застосування;

• економічна ефективність;

• значущість роботи та висновки;

• прогнозні припущення про розвиток об’єкта дослідження або розробки.

Якщо відсутні відомості щодо якого-небудь з перелічених пунктів реферату, то такі пункти не включаються до тексту.

Обсяг реферату не має перевищувати 500 слів; бажано, щоб він уміщувався на одній сторінці формату А4.

Перелік ключових слів, що вони є визначальними для розкриття суті роботи, має містити від 6 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.

Безпосередньо після реферату розташовують зміст, починаючи з нової сторінки.

До змісту включають:

• перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

• вступ;

• послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) основного змісту роботи;

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки.

У перелік умовних позначень доцільно включати тільки позначення, символи, одиниці, скорочення та терміни, які вводяться автором, а не є загальновідомими. Наприклад, скорочення СУБД (система управління базами даних) до переліку можна не включати, бо воно є загальновідомим. Якщо введені автором позначення, символи, одиниці, скорочення та терміни відсутні, то такий пункт до кваліфікаційної роботи не включається.

У вступі (3–5 с.) необхідно наголосити на актуальності розробленої теми та використанні сучасного програмного забезпечення. У вступі формулюються мета, завдання і об’єкт дослідження; наводиться перелік застосованих методів дослідження, інструментальних засобів розробки, технологій доступу до баз даних.

Основна частина роботи структурно складається з таких розділів.

Розділ І. Постановка задачі. Опис постановки задачі визначається РД 50-34.698-90 “Автоматизовані системи, вимоги до змісту документів” (Розділ 2. “Вимоги до змісту документів по загальносистемних рішеннях”).

При написанні постановки задачі потрібно виділити наступні підрозділи: “Характеристика задачі” “Вихідна інформація”; “Вхідна інформація”.

1.1. Характеристика задачі. При описі характеристики задачі потрібно вказати:

• призначення задачі і обґрунтування необхідності її розв’язання;

• навести перелік об’єктів, при управлінні якими розв’язується задача;

• описати призначення й використання вхідної та вихідної інформації;

• описати використання стандартних методів розв’язання задачі, а при їх відсутності – розробка нових.

1.2. Вихідна інформація. В тексті описати її використання, а потім дати перелік і опис вихідних повідомлень за формою, наведеною в табл. 1.

Таблиця 1

Перелік і опис вихідних повідомлень

№ п/п

Назва

Форма представлення

Періодичність видання

Термін видання

Користувачі

Наприклад, при автоматизації розрахунку заробітної плати: вихідне повідомлення – розрахунково-платіжна відомість; форма представлення – таблична; періодичність видання – кожного місяця; термін видання і допустимий час затримки – 27 числа кожного місяця; користувачі інформації – бухгалтер, головний бухгалтер.

Крім приведеної таблиці слід дати більш детальну характеристику вихідної інформації, особливо це стосується графічної інформації, результатів запитів у електронному вигляді.

1.3. Вхідна інформація. В тексті описують її призначення і способи одержання, а потім наводять перелік і опис вхідних повідомлень за формою табл. 2. В цій таблиці вказується оперативна та умовно-постійна інформація.

Таблиця 2

Перелік і опис вхідних повідомлень

№ п/п	Назва вхідного повідомлення	Ідентифікатор	Форма представлення	Термін і частота надходження	Джерело
1	2	3	4	5	6

Розділ 2. Розробка методів та алгоритму розв’язання задачі.

2.1. Розробка методів (моделей). Наводять математичну модель чи математичні формули розрахунку основних показників, які формуються в процесі розв’язання задачі, а також опис процесу, об’єктів, перелік прийнятих допущень і оцінок відповідності розробленої моделі реальному процесу в різних умовах роботи.

Кожній математичній формулі має бути присвоєно номер, що вказується з правого боку від формули та може бути використаний для посилання на цю формулу у розділі 2.2.

2.2. Розробка алгоритму вирішення задачі. В тексті наводять опис алгоритму, який подається у вигляді схеми відповідно до вимог Державного стандарту 19.701-90 “Схеми алгоритмів, програм даних і систем. Умовні позначення і правила виконання”.

Типовий приклад блок схеми алгоритму вирішення задачі наведено на рис. 1. Ступінь деталізації схеми алгоритму визначає автор розробки.

Рис. 1. Блок-схема алгоритму програми.

Розділ 3.

3.1. Загальна характеристика інформаційного забезпечення. Тут наводять склад, структуру і принципи організації інформаційного забезпечення, тип носія даних, обґрунтування вибору технологій доступу до баз даних. Дається опис прийнятих методів контролю інформації, вимог до надійності і достовірності інформації. Тут також наводять перелік джерел і носіїв інформації та опис загальних вимог до організації збору і передачі інформації. По кожному вхідному повідомленню вказують підрозділ, що відповідає за своєчасне подання інформації на обробку і формування вхідних документів. Особливо підкреслити можливості використання автоматизованих систем збору і передачі інформації.

3.2. Побудова системи класифікації та кодування. Тут мають бути наведені системи класифікації об’єктів, найменування використовуваних класифікаторів і кодів. По кожному коду необхідно вказати метод кодування об’єктів класифікації, структуру і довжину коду. У додатках можуть бути приведені фрагменти та приклади класифікаторів.

3.3. Структура баз даних та інформаційних масивів. Тут по кожній таблиці бази даних та інформаційному масиву наводять опис структури (табл. 4).

Таблиця 4

Приклад опису структури таблиці

Найменування	Поле	Тип поля	Довжина	Кількість знаків після десятинної точки	Первинний ключ	Умова на значення	Обов’язкове поле	Індексне поле
Табельний номер	ТN	Числове	9		+	-	так	ІНД
Код структурного підрозділу	KC	Числове	2		-	01-32	так	-
Прізвище	PR	Текстове	30		-	-	так	-

Умови цілісності можуть задавати такі правила:

первинний ключ – проставляється ПК, якщо атрибут є первинним ключем;

умова на значення - задається, якщо в базі даних на значення поля накладаються обмеження (діапазон значень, не більше, не менше певного значення, не нуль і т. ін.). Діапазон значень наводиться тільки для тих полів, у яких програмно можна контролювати діапазони або у яких значення може бути у контрольних межах (наприклад місяць 01-12).

Обов’язкове поле – вказує на умову наявності значення поля у кожному записі (проставляємо “так”, якщо значення не може бути пустим, “ні” – у противному разі, якщо значення поля може бути пустим).

Індексне поле – ознака проставляється, якщо поле може виступати як індексне, а також указується, допускається чи не допускається дублювання значення індексу. Тобто можливі такі варіанти заповнення цієї ознаки:

ІДД – це значить, що поле є індексним, в якому допускається дублювання значень;

ІНД – це значить, що поле є індексним, в якому не допускається дублювання значень.

В цьому параграфі наводиться також реляційний зв’язок між таблицями. Може бути наведений опис структури файлу ініціалізації.

Розділ 4. Розробка програмного забезпечення задачі. Тут наводять програмну реалізацію задачі. Як зазначалось у вступі, при розробці програмного забезпечення повинен бути задіяний наступний інструментарій: