68. Загальновиробничі витрати, їх склад таоблік.

Під загальновиробничими витратами розуміють витрати по обслуговуванню виробництва і управ­ління роботою цехів та ін. основних підрозділів. До них належать: 1)амортизація основних засобів зага­льновиробничого призначення; 2)амортизація нематеріальних активів; 3)витрати на утримання, експлу­атацію, ремонт; 4)витрати на оплату праці; 5)витрати на соціальні доходи. Загальновиробничі витрати поділяються на: постійні і перемінні. Постійні – витрати на обслуговування і управління виробництвом, які залишаються незмінними при зміні обсягу діяльності. Перемінні – це витрати, які змінюються прямо або майже прямо пропорційно до змін обсягу діяльності. Такі витрати розділяють між затратами на ви­робництво і собівартість реалізованої продукції.

69. Адміністративні витрати, їх склад та облік.

Адміністративні витрати – це загальногосподарські витрати, які пов’язані з управлінням та обслу­говуванням підприємства. До них відносяться: 1)витрати на утримання адміністративно-господарського персоналу; 2)витрати на утримання основних засобів адміністративного призначення; 3)гонорари за професійні послуги; 4)витрати на дослідження і розробки; 5)організаційні витрати; 6)витрати на зв’язок; 7)амортизація нематеріальних активів; 8)витрати на створення резерву сумнівних боргів; 9)витрати на реєстрацію акцій; 10)витрати на проведення річних зборів; 11)винагорода директорам; 2)представницькі витрати; 13)інші адміністративні витрати; 14)непродуктивні витрати. Загальна методика побудови об­ліку адміністративних витрат за елементами аналогічна методиці побудови витрат виробничої діяльно­сті, або витрат по збуту. Тобто на першому етапі формуються елементи витрат – матеріальні витрати, витрати на оплату праці тощо, а на другому проводиться їх списування на фінансові результати.

70. Витрати на збут, їх склад та облік.

До витрат щодо збуту продукції, товарів, послуг належать ті, що пов’язані з відвантаженням та реалі­зацією продукції, товарів, тобто позавиробничі витрати. До витрат на збут відносяться також витрати підприємства, пов’язані з реалізацією продукції: 1)оплата праці і комісійні продавцям, торговим аген­там, працівникам відділу збуту та складів, водіям тощо; 2)витрати на рекламу та дослідження ринку; 3)витрати на відрядження; 4)оплати послуг збутових, посередницьких, зовнішньоторгових організацій; 5)оренда, податки, страхування, амортизація, ремонт та утримання основних засобів відділу збуту, скла­дів, транспортних засобів, демонстраційних залів тощо; 6)фрахт та інші виплати, пов’язані з транспор­туванням продукції; 7)надання знижок покупцям; 8)гарантійне обслуговування покупців. Загальна ме­тодика обліку затрат на збут з реалізації за елементами аналогічна методиці обліку затрат виробничої діяльності. Тобто на першому етапі формуються елементи затрат, на другому проводиться їх списування на фінансові результати у внутрішньогосподарському обліку – визначається можливість їх прямого або непрямого віднесення на відповідний вид продукту. Непрямі витрати поділяються між окремими ви­дами продукції.

71. Інші витрати операційної діяльності, їх склад та облік.

Першою ознакою побудови бухгалтерського обліку затрат доходів та фінансових результатів є вид діяльності: виробнича – по виготовленню нових виробів або надання послуг та їх продаж. Або комер­ційна – підготовка товару. За масштабами підприємницька діяльність може бути малою, середньою, ве­ликою та асоційованою. Суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути як громадяни – фізичні особи, так і юридичні особи, що мають власність будь-якої форми, встановленої законом. Це друга ознака побудови затрат. Затрати від операційної діяльності за функціональною класифікацією поділя­ються на: витрати на виробництво, витрати на продаж та на управління. Тому у собівартість проданого продукту, наданої послуги або проданого товару будуть включені: 1)при продажу продукції – лише ви­робнича собівартість проданої продукції; 2)під час продажу послуг – лише виробнича собівартість по­слуг, які були надані; 3)під час продажу товарів – лише витрати на придбання товарів, їх доставку та до­ведення до придатного до продажу стану. З одного боку, операційна діяльність – це процес викорис­тання речовин і сил природи та виготовлення нового продукту праці як виробу або надання послуг, або підготовка товару для продажу, а з іншого – процес продажу та одержання доходу. У процесі продажу до собівартості проданого продукту, виробу, наданої послуги або проданого товару під час формування показника реалізації будуть включені лише: а)по проданій продукції – виробнича собівартість реалізо­ваної продукції; б)по проданій послузі – виробнича собівартість наданих послуг; в)до проданого товару – витрати на їх придбання, доставку та доведення до придатного до продажу стану.