66. Класифікація операційних витрат.

Витрати операційної діяльності відображаються в БО в такому контексті – собівартість реалізації продукції (робіт, послуг) рах.90; адмін. витрати рах.92(витрати пов”язані з орг-цією і упр-ням підпр-вом вцілому); витрати на збут рах.93; інші операційні витрати рах. 94. Собівартість реаліз. продукції вклю­чає вироб. собів-ть продукції (23) – прямі мат. витрати (сировина, мат, купівельні напівфабрикати, ком­плектуючи, допоміжні матеріали), прямі витрати на оплату праці і загальновиробничі витрати, інші прямі витрати. Всі ці витрати відображаються на рах.23, по мірі випуску та реаліз. гот. продукції – спис. на 90. По Дт – вироб. собівар-ть реаліз. протягом року; по Кт – списання у кінці звітного року вироб. со­бів-ть реаліз. продукції і послуг на рах.79. 91 – загальновиробничі витрати поділ. на 2 групи: загльнови­робничі витрати які належать до розподілу між окремими видами продукції, що випускаються і пов”яз. з обслуговуванням мех. процесу в цеху – зар. плата робітників, обсяг дія-ті, прямі витрати; годинни ро­боти устаткування – змінні витрати (їх обсяг залежить від обсягу вир-ва). Постійні витрати (не підляга­ють розподілу) – пов”яз. з упр-ням структ. підрозділом підпр-ва. Облік загальновиробничіх витрат - 91, Дт-витрат за статтями протягом зв. періоду, Кт – спис. витрат на рах. 23. Адмін. витрати пов”яз. з упр-ням підпр-вом вцілому і відображ. на рах. 92 Дт- витрати за статтями здійсн. протягом року, Кт - спис. накоп. витрат у кінці зв. року на рах. 79. Витрати на збут – пакування, ремонт тари, реклама, маркетинг та ін. – 93 рах. Дт – витрати за статтями здійснені протягом року, Кт- спис. накоп. витрат в кінці року на 79. Інші операційні витрати – всі витрати які незнайшли відображення на всіх поперед. рах-х, витрати за статтями накопичені протягом зв. періоду – на 79.

67. Виробнича собівартість, її склад та облік.

Ринкові відносини визначають важливе значення показника собівартості як економічної категорії. Собівартість тісно пов’язана з усіма іншими економічними категоріями економіки. Це один з найбільш важливих інструментів ведення господарства. Собівартість притаманна всім сторонам виробничої дія­льності господарської ланки. Зниження собівартості – це вирішальна умова збільшення нагрома­дження. Управління затратами і собівартістю – важливий елемент управління господарством. Основні напрямки цієї роботи: обґрунтування рішень про зняття з виробництва застарілих виробів, визначення ціни продукції, визначення рентабельності, побудова внутрішньогосподарських відносин, правомірність та доцільність організаційно-технічних заходів тощо. На основі цільової функції обліку затрат виробни­цтва можна визначити завдання обліку: облік використання ресурсів за характеристиками – наймену­вання, якість, вартість, кількість, відповідність нормам, відхилення, причини відхилення, місця відхи­лення, місця використання, облік готового продукту праці за найменуванням, кількості, якості, вартості, собівартості; облік процесу перетворення ресурсів на новий продукт праці на робочих місцях, у брига­дах, дільницях, цехах та інших ознаках технології організації виробництва.