48. Облік амортизації (зносу) нематеріальних активів.

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом терміну їх корисного вико­ристання, але не більше 20 років, починаючи з дати прийняття на облік. Метод нарахування амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно. Суми амортизації, нарахованої протягом звітного періоду, відображаються у складі витрат цього періоду або включаються до собівартості іншого активу. Термін корисного використання нематеріального активу та метод амортизації підлягає пере­гляду в кінці звітного періоду. Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведуть на рахунку “Нема­теріальні активи”. В дебеті рахунка відображається надходження, в кредиті – вибуття. Підставою для оприбуткування нематеріальних активів є документи, які ідентифікують ці активи. Зміна методу нараху­вання амортизації нематеріального активу відображається як зміна облікової політики відповідно до на­ціонального стандарту бухгалтерського обліку №6. Нарахування амортизації відображається в дебеті рахунків витрат виробничої або комерційної діяльно­сті та кредиту рахунка субрахунка “Знос (амортизація) нематеріальних активів”.

51. Облік вибуття нематеріальних активів.

Вибуття нематеріального активу може бути пов'язано з: *неможливістю отримання надалі економічних вигод від його використання; *безоплатної передачі; *продажу. У разі вибуття нематеріальних активів у зв'язку з неможливіс­тю їх вигідного використання роблять такі записи: 1.На суму нарахованої амортизації на день вибуття: Дебет рахунка «3нос нематеріальних активів» Кредит рахунка «Нематеріальні активи». 2. На залишкову вартість нематеріальних активів: Дебет рахунка «Списання необоротних активів» Кредит рахунка «Нематеріальні активи». Затрати та доходи, пов'язані з вибуттям, відображаються аналогічно процесу вибуття основних засобів при ліквідації (див. ч. Б.3.6). При продажу (реалізації) нематеріальних активів робиться спочатку запис у дебет субрахунка «Амортизація нематеріальних активів» (на суму нарахованої амортизації), потім в кредит рахун­ка «Нематеріальні активи» (на суму вартості об'єкта) та в дебет рахунка «Списання необоротних активів». Далі записи здійснюються згідно з обліком процесу продажу, реалізації та визначається результат від продажу, що списується на рахунок.

52. Класифікація засобів, їх оцінка у поточному обліку і в ба­лансі

Згідно з діючою типовою класифікацією основні засоби гру­пуються за їх функціональним призначенням, галузями, речовим натуральним характером і видами, за використанням і належніс­тю. Основні засоби за функціональним призначенням та видом діяльності (виробнича, комерційна, банківська) поділяють на такі класи: виробничі основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому (комерційному, банківському) процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини й устаткуван­ня, робочі машини і обладнання тощо, які діють у сфері матері­ального виробництва); невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі діяльності і призначені здебільшого для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб тру­дящих (будови і споруди, обладнання, машини і апарати тощо, використовувані у невиробничій сфері). Згідно зі спеціальною класифікацією основні засоби поділяю­ться за галузями народного господарства: промисловість, будівниц­тво, сільське господарство, транспорт, зв'язок тощо. За натурально-речовими ознаками основні засоби поділяють на окремі види: земля, будови, споруди, передавальне обладнан­ня, машини й устаткування, які, в свою чергу, поділяються на си­лові машини й устаткування, робочі машини й устаткування, ви­мірювальні та регулюючі прилади й лабораторне устаткування, обліковувальну техніку, інші машини й устаткування (транспортні засоби, інструменти, виробничий інвентар і приналежності, гос­подарський інвентар), робочі та продуктові тварини, багаторічні насадження і т. ін. Класифікація основних засобів за наведеними групуваннями є основою синтетичного обліку. За використанням основні засоби поділяють на діючі (усі ос­новні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються в даний період часу через тимчасову консервацію підприємства або окремих цехів), запасні (різне уста­ткування, що перебуває в резерві і призначене для заміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються). Істотне значення в обліку основних засобів має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані. Орендовані основні засоби показуються в балансі орендодав­ця або орендаря так, щоб запобігти можливості подвійного враху­вання одних і тих самих засобів.