35. Методологічне, інформаційне та технічне забезпечення ведення обліку в Україні.

Згідно закону України “Про БО і фінансову звітність в Україні”, відповідальність за організацію БО на під-вах і організаціях несуть їх власники або назначені ними перші керівники. БО на під-ствах може здійснюватися: бух. службою, спеціалізованою організацією (фірмою), або позаштатним бухгалтером за угодою. На малих під-ствах їх власники або керівники можуть самостійно вести БО і складати звітність. Методологічне керівництво БО і звітність в країні здійснює Міністерство фінансів України, яке з урахуванням загально прийнятої у міжнародній практиці системи обліку та статистики розробляє і затверджує план рахунків БО та інші нормативні документи з організації БО та складанню звітності, обов’язкові для всіх під-ств на території України.

36.Основні засоби, критерії їх визнання.

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адмі­ністративних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року. Об’єкт основних засобів визнається як актив тоді, коли існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням активу. В економічних розрахунках використовують 5 видів оцінювання основних засобів: первинну, переоцінену, залишкову, справедливу і ліквідаційну. Первинна вартість – це історична собівартість спорудження, виготовлення, придбання об’єкту, включаючи витрати на доставку і установку. Дорівнює фактичній сумі затрат підприємства на придбання, за вирахуванням наданих торговельних знижок; мито, інші податки, що не відшкодовуються підприємству; транспортування, монтаж, та інші витрати, що безпосередньо пов’язані з їх придбанням; затрати на побудову і спорудження основних засобів. Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки. Переоцінка основних засобів здійснюється на 31 грудня. Якщо переоцінка основних групи засобів проведена підприємством, то надалі вона повинна здійснюватись щорічно. У разі переоцінки об’єкту основних засобів здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи, до якої належить цей об’єкт. Залишкова вартість – первинна вартість основних засобів за вирахуванням суми зносу, нарахованої за час експлуатації. Вона є показником реальної вартості основних засобів на звітну дату. Під справедливою розуміють суму за якою може бути здійснений обмін активи або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними та зацікавленими сторонами. Під ліквідаційною вартістю розуміють суму грошових коштів або вартість інших активів, яку під-во очікує одержати від реалізації або ліквідації до закінчення строку їх корисного використання з урахуванням витрат, пов’язаних з реорганізацією або ліквідацією. У бухгалтерському обліку основні засоби оцінюють також і за балансовою вартістю. В її складі можуть бути: а)первинна вартість побудови або придбання; б)відновлювальна вартість осно­вних засобів, які переоцінені раніш на різні дати; в)облікова вартість основних засобів, що надійшли безкоштовно за даними обліку передаючої сторони разом із затратами одержувача на установлення.