Містерство освіти і науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича

Факультет іноземних мов

Кафедра германського, загального і порівняльного мовознавства

/ бакалаврська робота /

Допущено до захисту „___” ______________ 2012 р. Зав. кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства д. ф. н., професор Левицький В. В. ___________________ (підпис)	Виконавець: Студентка 4-го курсу німецького відділення 422 групи Підвисоцька Ірини Іванівна Керівник: к. ф. н., доцент Агапій А.П. _______________________ (підпис)
	Рецензент: к. ф. н., доцент _________________________ (підпис)

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Валентність та сполучуваність у лінгвістичних дослідженнях

1. Мова художньої літератури

2. Сполучуваність

2.1. Лексична сполучуваність.

2.2. Лексико-фразеологічна сполучуваність.

2.3. Валентність.

2.4. Дистрибутивний аналіз.

Висновки до розділу I

Розділ ІІ

1. Статистичні методи і прийоми у лінгвістиці

   1. Основні аспекти і умови застосування Xi - квадрат критерію.

   2. Визначення Хі – квадрату на основі дієслів мовлення та іменників.

   3. Коефіцієнт взаємної спряженості.

Висновки до розділу IІ

Загальні висновки

Список використаної літератури

Вступ

На даному етапі розвитку мовознавства не втрачає актуальності питання про системні відношення в лексиці. Дослідження різних лексико-семантичних парадигм, на думку більшості лінгвістів, є ефективним шляхом опису лексичної системи мови. Лексико-семантична група дієслів, що позначають процеси мовлення, давно привертала увагу вчених.

Саме тому на сучасному етапі розвитку семантики особлива увага приділяється вивченню не тільки власне семантики, але й синтагматичних характеристик лексичних одиниць (ЛО), які виражаються через словосполучення. Для визначення відношень між словами в словосполученнях використовують терміни валентність, "сполучуваність". Валентність – здатність слова створювати навколо себе певні вільні позиціі, що займаються певними обов’язковими та факультативними актантами, тобто є лише потенційною сполучуваністю без реалізації сполучувальних задатків слова []. Сполучуваність – його здатність вступати з іншими словами у сполучення за певними синтаксичними моделями [].

Дослідження сполучуваності слова в лінгвістичних дослідженнях не втрачає своєї актуальності вже протягом тривалого часу. Сполучуваність – це здатність слова поєднуватися в тексті з іншими словами. Оскільки значення слова не можна встановити поза контекстом, установлення сполучуваності слова по праву вважають однією з найоб’єктивніших методик опису його значення. Проте останнім часом вивчення сполучуваності виходить за межі виключно структурної лінгвістики, а й успішно застосовується для експлікації концептів у когнітивній лінгвістиці [], [], [].

Проблемою сполучуваності слів займалися такі відомі лінгвісти, як Н.Н. Амосова, А.А. Уфімцева, Д.М. Шмельов, П. Гребе, В.В. Левицький, М.Д. Степанова, С.Д. Кацнельсон, а закони сполучуваності досліджували В.Г. Гак, М.А. Гойхман, Ю.Д Апресян та ін. Питання сполучуваності прикметників з іменників вивчалося в роботах Л.В. Бистрової, Н.Д. Капатрука, О.Н Бондіної, М.О. Шехтмана.

Предметом дослідження є ЛСГ дієслів мовлення та їх сполучуваність із іменниками в сучасній німецькій мові.

Об'єктом цього дослідження є лексична сполучуваність дієслів мовлення з іменниками в сучасній німецькій мові.

Актуальність – дієслова мовлення є досить уживаними та продуктивними словами німецької мови. Висока частотність їх функціонування у мовленні дає змогу віднести ці іменники до категорії слів, що входять до основного словникового фонду німецької мови.

Матеріалом дослідження стали дані, отримані методом суцільної вибірки, з публіцистичних текстів та художніх романів.

Мета роботи: виявити "стандартні зв'язки" між дієсловами мовлення та семантичними підгрупами іменників із допомогою деяких статистичних прийомів на синтагматичному рівні, дослідити сполучуваность лексико-семантичної групи (ЛСГ) дієслів мовлененя з іменниками в німецькомовній художній літературі та публіцисттці.

Визначити сильні, середні та слабкі зв’язки ЛСГ дієслів мовлення з ЛСГ іменників за допомогою статистичних методів.

Завдання дослідження – отримати статистично значущі зв’язки за допомогою критерія Хi – квадрат та встановити за допомогою коефіцієнта взаємної спряженості міру зв’язку між ЛСГ дієслів мовлення з ЛСГ іменників, а також описати та інтерпретувати отримані дані.

Теоретичне значеня роботи полягає в тому, що проведене в ній дослідження поширює існуючі у сучасній лінгвістиці уявлення про взаємовідносини лексичного значення, сполучуваність і парадигматичні взаємозв`язки слів, доповнює відомі засоби досліджень новими прийомами та методами.

Методи дослідження зумовлені метою, завданнями і аналізованим матеріалом.

Матеріалом дослідження слугували 4 романи таких сучасних німецьких письменників , а також 8 випусків німецькомовного журналу „Spiegel“.

Структура роботи. У вступі обґрунтовано вибір теми, мету роботи, визначено актуальність, практичне значення, завдання дослідження, його предмет та об’єкт, матеріал, зазначена структура роботи та методи дослідження.