10. Простий і переказний вексель

Простий вексель - виписується боржником на ім’я кредитора із зобов'язанням виплатити йому в зазначений строк указану суму. Використовується він рідко і тільки в внутрішній торгівлі. Особа, що пред'явила простий вексельє одночасно і векселедавцем і боржником. Тому такий вексель виписує та підписує боржник. Векселедавець переказного векселя (трасант) і платник, що приймає цей вексель (трасат) - окремі юридичні особи.

Переказний вексель (тратту) виписує і підписує кредитор (трасант). Цей вексель є наказам боржнику (трасату) про сплату у визначений термін певної суми грошей третій особі. Щоб наказ кредитора - трасанта мав платіжну силу, платник -трасат має підтвердити свою згоду здійснити платіж у визначений термін. Така згода у письмовій формі на титульній стороні векселя називається -акцептом . Акцептант переказного векселя і векселедавець простого є головними вексельними боржниками і відповідають за оплату векселя у визначений термін. Вони ще називаються "боржниками першого порядку". У розрахунках, що проводяться за допомогою переказного векселя, беруть участь три особи : векселедавець (трасант), особа, що виписує вексель; платник за векселем (трасат), особа якій адресовано наказ про сплату за векселем; отримувач коштів (ремітент), що пред’являє вексель до оплати.

Переказний вексель виник у ХVII ст. Передача векселя іншій особі оформлялася передавальницьким надписом – індосамент. З кожним наступним індосаментом зростала гарантія оплати.

Види індосаменту:

• іменний (хто, кому, чого)

• бланковий (підприємство, печатка)

• інкасовий

Акцепт може бути:

-повний

-частковий

-відмова, тобто складається протест по векселю

11. Операції банка з векселем

Операції:

1. Кредитні :

- облік (дискант) векселів - власник векселя може продати його банку до надання строку платежу, банк оплатить не всю суму, утримає процент (облікова ставка у світі близько 10 %, на Україні - ЗО %);

- видача позики до запитання під забезпечення векселів;

- рефінансування вексельних операцій.

2. Комісійні :

- приймання векселів на інкасо для одержання платежів і для спати векселів у строк ( від імені клієнта, власника векселя, банк на підставі векселя одержує гроші і зараховує їх на рахунок клієнта; при неодержанні грошей, банк опротестовує вексель від імені довірителя);

- доміциляція (зобов'язання оплатити вексель за платника). Банк як доміциліат не повною мірою відповідальний за вексель, він оплачує вексель за рахунок платника (векселедавця, трасата), котрий надає в його розпорядження кошти, за цю операцію банк стягує комісійні;

- переоблік векселя в Центробанку (коли комерційний банк облікує в НБУ)

- авалювання (гарантія банку сплатити за векселем)

12. Вексельний обіг в Україні. Векселя, що пов'язані з операціями в сфері зед

1) Постанова ВР України від 17.06.92 р. №2470-XII "Про застосування векселів у господарському обороті України".

2) "Однаковий закон про переказннй та простий вексель" Женева, 1930,Україна приєднплася у 2000 Використання векселів прискорює розрахунки і грошовий обіг.

Видача та індосамент векселів за межі України не дозволяється. Однак в ст. 2 , закону "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті", сказано, що резиденти - імпортери продукції випускають векселі на користь нерезидентів -постачальників.

Резидент України може виписати простий вексель на користь нерезидента у разі укладання з ним імпортного контракту щодо поставки товарів (робіт, послуг). При цьому індосамент векселів на користь нерезидента не передбачається. Всі інші операції в сфері ЗЕД , зокрема за фінансовими зобов'язаннями, видача та індосамент векселів за межі України не дозволяється.

Причини нерозвиненості:

1) з’являється лише на поч. 90-х р., тому не має досвіду;

2) Існує в державі система неплатежів;

3) низький рівень культури;

4) кризовий стан економіки;