53. Суб'єкти, об'єкти та типи кредитних відносин.

Кредитор - суб'єкт кредитних відносин, який надає позику іншому суб'єкту господарської діяльності у тимчасове користування. Кредитор - суб'єкт кредитних відносин, який отримав у тимчасове користування кошти на умовах повернення в встановлений строк та оплати.

1. Найбільш поширені кредитні відносини між банками з одного боку та суб'єктами господарської діяльності з іншого. Вони характеризуються на підставі того хто з суб'єктів кредитної угоди є кредитором а хто позичальником.

2. За умов ринкової економіки широкого розвитку набувають кредитні відносини між суб'єктами господарської діяльності, що пов'язані насамперед із запровадженням в господарський оборот комерційного кредиту та вексельного обігу.

3. Кредитні відносини між банками та державою складаються передусім у процесі реалізації державних цінних паперів, які активно можуть працювати на вторинному ринку.

4. Набирають дальшого розвитку кредитні відносини між банками та населенням, населення кредитує банки через вклади, депозити, купівлю ощадних сертифікатів. Банки надають населенню споживчі кредити, серед яких цільне місце належить кредитам для поліпшення житлових умов, створення підсобного домашнього господарства.

5. Зовнішньоекономічні кредитні відносини виникають між державами, іноземними банками і фірмами з причини передачі валютних чи товарних ресурсів на засадах повернення в певні строки та, як правило з виплатою процентів.

54.Форми і види кредиту. Принципи банківського кредитування.

Суть кредиту реалізується через його ф-ії:1.перерозподільча; 2.поповнення грошової сфери грішми; 3.зменшення витрат пов’язаних з обігом грошей, збільшення швидкості обігу; 4.контролююча ф-ія кредиту; 5.перетворює заощадження в капітал. Форми кредиту:

1.Комерційний кредит-продаж товару з відстрочкою платежу.Субєкти-підприємці, об’єкт-товар, форма організації-вексель(мобільний, дешевий інструмент).Недоліки:обмеженість резервних коштів під-ства, яке надає кредит, одно спрямованість(кредитує постачальник).

2.Банківський кредит-кредит, що видається банком.Субєкти-банк,госп. Суб’єкти, населення, держава.Обєкт-гроші(у лізингу-товар).Форма організації-кредитна угода.Переваги-необмежений, не є односпрямованим,мобільний.Недоліки-дорогий.Цей кредит вимагає розвиненої інфраструктури.

3.Споживчий кредит-продаж товарів у кредит,адо позика на купівлю товарів чи послуг.Субєкти-банки,торг.підприємства,фінансові компанії,населення. Форма організації-кредитна угода.Відіграє надзвичайно важливу роль в економіці:сприяє вирішенню проблем реалізації товарів,забезпечує високий рівень відповідальності робітника,високий рівень прод.праці.Цей кредит дорогий, забезпечується товаром який надано в кредит.

4. Державний кредит — це сукупність кредитних відносин, яких позичальником виступає держава. Суб'єкти такого кредит) з одного боку, держава в особі уряду та окремих державних орга нів, наприклад, Міністерства фінансів і місцевих органів влади; іншого боку — населення, а також окремі господарюй суб'єкти, і насамперед, інституціональні інвестори.5. Міждержавний або міжнародний кредит — це позика, яку надає одна країна іншій, або коли держава отримує позику в міжнародній фінансово-кредитній установі (наприклад, у Сві­товому банку, МВФ) чи якомусь об'єднанні кредиторів (напри­клад у Паризькому клубі). Дана форма кредиту бере свій початок з ХІV-ХV ст.Конкретними суб'єктами зазначено­го кредиту виступають уряди, урядові установи, банки й окремі фірми, міжнародні валютно-кредити і установи. При цьому дер­жава часто виступає в ролі гаранта за кредитами, наданими окремим господарюючим суб'єктам. До цієї форми належать кредити, які країна отримує від міжнародних кредитних органі­зацій. Найбільш відомі серед них Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк, Європейський банк реконструкції і розви­тку (ЄБРР) та ін.Об'єктом міждержавного кредиту виступає або товар, або гроші. Формою організації таких кредитів звичайно виступає кредитна угода. Однак при кредитуванні на рівні окремих господарюючих суб'єктів (фірмовий кредит) можливе використання векселів.Міжнародний кредит виконує певні функції: По-перше, він забезпечує переміщення позичкового капіталу між країнами і тим самим призводить до певного вирівнювання норми національного прибутку на середню. По-друге, міжнародний кредит призводить до зменшення ви­трат у сфері обігу, бо сприяє розвитку безготівкових розрахунків. По-третє, рух позичкового капіталу між країнами сприяє по­силенню концентрації та централізації капіталу.