- •1.Поняття та предмет кримінального права
- •2.Наука кримінального права, її зміст і задачі
- •4.Поняття кримінального закону, його риси та значення
- •5.Загальна характеристика кримінального законодавства України
- •6.Побудова кримынального закону. Структура кк
- •7. Поняття і Види диспозицій особливої частини.
- •8. Тлумачення кримынального закону, йогов иди та прийоми
- •9. Дія кримінального закону у часі.
- •10. Зворотня дія кримінального закону у часі.
- •11) Дія кримінального закону у просторі.
- •12) Поняття та ознаки злочину
- •13)Класифікація злочинів в теорії кримінального права та законодавства
- •14) Поняття кримінальної відповідальності в теорії кримінального права.
- •15) Кримінально-правові відносини (зміст, суб'єкт)
- •16. Підстави кримінальної відповідальності в теорії кримінального права та кримінального законодавства
- •17. Поняття складу злочину, його елементи та ознаки
- •18. Об’єкт злочину та його види
- •19. Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом кримінально – правової охорони
- •20. Поняття та ознаки об’єктивної сторони злочину
- •21.Суспільно небезпечне діяння та його ознаки
- •22. Поняття кримінально-правової бездіяльності, умови відповідальності
- •23. Поняття причинового звязку та його значення в кримінальному праві. Теорії причинового звязку.
- •24.Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочинів
- •25.Факультативні ознаки об'єктивної сторони складу злочину та їх кримінально-правове значення
- •27. Поняття та ознаки суб’єкту злочину.
- •28. Вік кримінальної відповідальності.
- •30. Неосудність та її критерії
- •31. Поняття і види спеціального суб’єкту злочину
- •32. Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •33. Поняття та зміст вини
- •34. Поняття та види умислу
- •35. Необережність та її види
- •36.Злочинна самовпевненість , її критерії
- •37.Злочинна недбалість, її критерії
- •38.Злочини з двома формами вини
- •39. Мотив і мета злочину , їх значення при кваліфікації злочинів
- •40.Випадок(Казус) та його відмінність від злочинної недбалості
- •41. Юридична і фактична помилки
- •42. Поняття і види стадій вчинення злочину
- •43. Кримінальна відповідальність за готування до вчинення злочину.
- •44. Поняття та види замаху на вчинення злочину.
- •45. Поняття та ознаки добровільної відмови від вчинення злочину до кінця, відмінність від дійового каяття.
- •46. Поняття та ознаки співучасті у кримінальній справі.
- •47.Види співучасті, критерії їх виділення.
- •48.Виконавець злочину.
- •49.Організатор вчинення злочину.
- •50.Пособник як вид співучасника вчинення злочину.
- •51.Підбурювач як вид співучасника.
- •52. Форми співучасті, критерії їх виділення
- •53.Співучасть у злочині з спеціальним суб»єктом.
- •54. Ексцес виконавця
- •57.Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.
- •58.Поняття та види повторності злочинів.
- •59. Рецидив злочину та його види.
- •60.Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.
- •61.Затримання особи, що вчинила злочин, умови правомірності
- •62. Поняття крайньої необхідності
- •63.Фізичний або психічний примус,їх кримінально-правове значення
- •64.Діяння пов’язане з ризиком-обставина, що виключає злочинність діяння
- •65.Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності
- •66. Давність притягнення до кримінальної відповідальності
- •67. Поняття покарання та його мета за кримінальним законодавством у
- •68. Система та види покарань.
- •69. Штраф як вид покарання.
- •70. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного классу
- •71. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
- •72. Громадські роботи як вид кримінального покарання.
- •73. Виправні роботи, порядок їх призначення.
- •74. Конфіскація майна, умови застосування.
- •75. Арешт як вид покарання.
- •76. Обмеження волі- вид крим покарання,умови застосування.
- •77 .Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
- •78. Поняття та зміст позбавлення волі на певний строк
- •80 . Загальні засади призначення покарання
- •81. Поняття та види Обставини, які пом'якшують покарання
- •82. Поняття та види обставин, що обтяжують покарання
- •83. Призначення більш м якого покарання, ніж передбаченого законом
- •85. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •86. Поняття та види звільнень від покарання
- •87. Звільнення від покарання за хворобою
- •97.Види покарання, що застосовуються до неповнолітніх, та особливості їх призначення
10. Зворотня дія кримінального закону у часі.
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу України (справа про зворотну дію кримінального закону в часі) від 19 квітня 2000 р. (Вісник Конституційного Суду України. - 2000. - № 2. - С. 29-34) зазначено, що суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів “полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за умови, якщо вони скасовують або пом'якшують відповідальність особи”. Крім того, “дія закону... не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом” (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа про податки) від 5 квітня 2001 р.(Вісник Конституційного Суду України. — 2001. — № 2. — С. 19-22).
2.Виходячи з викладеного та відповідно до ч. 1 ст. 5 КК зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі — це поширення нового кримінального закону, яким скасована злочинність діяння або пом’якшена кримінальна відповідальність, на осіб, які вчинили відповідне діяння до набрання таким законом чинності.
Зокрема, йдеться про поширення закону на осіб:
1) які вчинили злочини, про які ще не відомо правоохоронним органам або кримінальна справа за якими ще не порушена, якщо з дня їх вчинення до дня набрання чинності новим законом не закінчилися строки давності (ст. 49 КК);
2) щодо яких порушено кримінальну справу, що знаходиться в стадії до-судового слідства (у тому числі справа, провадження за якою зупинено);
3) кримінальна справа яких розглядається в суді, незалежно від інстанції;
4) яким винесено вирок, що не набрав законної сили, або хоча і набрав законної сили, але не обернений до виконання;
5) які відбувають покарання;
6) які звільнені від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 79, 104 КК) протягом іспитового строку;
7) які відбули покарання, але мають судимість (див. коментар до ч. 1 ст. 88 КК).
Про визначення часу вчинення злочину див. коментар до ч. 3 ст. 4 КК. Злочин визнається вчиненим до набрання законом чинності, якщо до цієї юридичної події особою була вчинена дія або бездіяльність, що становить його об’єктивну сторону, незалежно від того, коли настали чи могли настати суспільне небезпечні наслідки — до набрання законом чинності або після.
3. Підставою зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі відповідно до ч. 1 ст. 5 КК є скасування злочинності діяння або пом’якшення кримінальної відповідальності за таке діяння. При цьому слід мати на увазі, що і скасування злочинності діяння, і пом’якшення кримінальної відповідальності можуть бути здійснені шляхом внесення змін як до Загальної частини КК, так і до Особливої. Вирішення питання щодо скасування злочинності діяння або пом’якшення кримінальної відповідальності на підставі використання підзаконних нормативно-правових актів є неможливим при застосуванні закону про кримінальну відповідальність (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу України (справа про зворотну дію кримінального закону в часі) від 19 квітня 2000 р.) (ОДУ. - 2000. - № 39. - Ст. 1662). Про поняття злочинності діяння див. коментар до ч. 3 ст. 3 КК. Під скасуванням злочинності діяння слід розуміти декриміналізацію злочину, тобто переведення законодавцем діяння з розряду злочинних до незлочинних (правомірних або правопорушень іншого виду, наприклад, адміністративних проступків).
Зокрема, скасування злочинності діяння має місце у випадках:
1) вилучення із закону певного злочину (наприклад, декриміналізація при прийнятті КК 2001 р. наклепу й образи, відповідальність за які була передбачена статтями 125 і 126 КК 1960 р.);