
- •1.Поняття та предмет кримінального права
- •2.Наука кримінального права, її зміст і задачі
- •4.Поняття кримінального закону, його риси та значення
- •5.Загальна характеристика кримінального законодавства України
- •6.Побудова кримынального закону. Структура кк
- •7. Поняття і Види диспозицій особливої частини.
- •8. Тлумачення кримынального закону, йогов иди та прийоми
- •9. Дія кримінального закону у часі.
- •10. Зворотня дія кримінального закону у часі.
- •11) Дія кримінального закону у просторі.
- •12) Поняття та ознаки злочину
- •13)Класифікація злочинів в теорії кримінального права та законодавства
- •14) Поняття кримінальної відповідальності в теорії кримінального права.
- •15) Кримінально-правові відносини (зміст, суб'єкт)
- •16. Підстави кримінальної відповідальності в теорії кримінального права та кримінального законодавства
- •17. Поняття складу злочину, його елементи та ознаки
- •18. Об’єкт злочину та його види
- •19. Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом кримінально – правової охорони
- •20. Поняття та ознаки об’єктивної сторони злочину
- •21.Суспільно небезпечне діяння та його ознаки
- •22. Поняття кримінально-правової бездіяльності, умови відповідальності
- •23. Поняття причинового звязку та його значення в кримінальному праві. Теорії причинового звязку.
- •24.Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочинів
- •25.Факультативні ознаки об'єктивної сторони складу злочину та їх кримінально-правове значення
- •27. Поняття та ознаки суб’єкту злочину.
- •28. Вік кримінальної відповідальності.
- •30. Неосудність та її критерії
- •31. Поняття і види спеціального суб’єкту злочину
- •32. Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •33. Поняття та зміст вини
- •34. Поняття та види умислу
- •35. Необережність та її види
- •36.Злочинна самовпевненість , її критерії
- •37.Злочинна недбалість, її критерії
- •38.Злочини з двома формами вини
- •39. Мотив і мета злочину , їх значення при кваліфікації злочинів
- •40.Випадок(Казус) та його відмінність від злочинної недбалості
- •41. Юридична і фактична помилки
- •42. Поняття і види стадій вчинення злочину
- •43. Кримінальна відповідальність за готування до вчинення злочину.
- •44. Поняття та види замаху на вчинення злочину.
- •45. Поняття та ознаки добровільної відмови від вчинення злочину до кінця, відмінність від дійового каяття.
- •46. Поняття та ознаки співучасті у кримінальній справі.
- •47.Види співучасті, критерії їх виділення.
- •48.Виконавець злочину.
- •49.Організатор вчинення злочину.
- •50.Пособник як вид співучасника вчинення злочину.
- •51.Підбурювач як вид співучасника.
- •52. Форми співучасті, критерії їх виділення
- •53.Співучасть у злочині з спеціальним суб»єктом.
- •54. Ексцес виконавця
- •57.Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.
- •58.Поняття та види повторності злочинів.
- •59. Рецидив злочину та його види.
- •60.Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.
- •61.Затримання особи, що вчинила злочин, умови правомірності
- •62. Поняття крайньої необхідності
- •63.Фізичний або психічний примус,їх кримінально-правове значення
- •64.Діяння пов’язане з ризиком-обставина, що виключає злочинність діяння
- •65.Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності
- •66. Давність притягнення до кримінальної відповідальності
- •67. Поняття покарання та його мета за кримінальним законодавством у
- •68. Система та види покарань.
- •69. Штраф як вид покарання.
- •70. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного классу
- •71. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
- •72. Громадські роботи як вид кримінального покарання.
- •73. Виправні роботи, порядок їх призначення.
- •74. Конфіскація майна, умови застосування.
- •75. Арешт як вид покарання.
- •76. Обмеження волі- вид крим покарання,умови застосування.
- •77 .Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
- •78. Поняття та зміст позбавлення волі на певний строк
- •80 . Загальні засади призначення покарання
- •81. Поняття та види Обставини, які пом'якшують покарання
- •82. Поняття та види обставин, що обтяжують покарання
- •83. Призначення більш м якого покарання, ніж передбаченого законом
- •85. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •86. Поняття та види звільнень від покарання
- •87. Звільнення від покарання за хворобою
- •97.Види покарання, що застосовуються до неповнолітніх, та особливості їх призначення
42. Поняття і види стадій вчинення злочину
Стадії вчинення злочину — це певні етапи його здійснення, які істотно різняться між собою ступенем реалізації умислу, тобто характером діяння (дії або бездіяльності) і моментом його припинення. КК визнає злочинними і караними три стадії вчинення злочину: 1) готування до злочину; 2) замах на злочин, що разом з готуванням до злочину становлять незакінчений злочин; 3) закінчений злочин.
Закінченим злочином визнається діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
Незакінчений злочин — це умисне, суспільна небезпечне діяння (дія або бездіяльність), яке не містить усіх ознак злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини ККу зв'язку з тим, що злочин не був доведений до кінця з причин, не залежних від волі винного.
Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.
Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
43. Кримінальна відповідальність за готування до вчинення злочину.
Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.
При готуванні до злочину дії винного ще безпосередньо не спрямовані на об'єкт і не ставлять його в безпосередню небезпеку. Суб'єкт ще не виконує того діяння, яке є необхідною ознакою об'єктивної сторони складу злочину.
З об'єктивної сторони готування до злочину може проявлятися в різних діях, але спільним для них є те, що всі вони полягають лише у створенні умов для вчинення злочину, який, однак, не доводиться до кінця з причин, які не залежать від волі винного (наприклад, винного затримали органи влади).
З суб'єктивної сторони готування до злочину можливе лише з прямим умислом, тобто особа усвідомлює, що створює умови для вчинення певного злочину і хоче створити такі умови. При цьому винний має умисел не обмежуватися лише готуванням до злочину, а вчинити такі дії, які призведуть до закінчення злочину.
Види готування до злочину. Відповідно до ч. 1 ст. 14 готування до злочину проявляється: а) у підшукуванні засобів чи знарядь для вчинення злочину; б) пристосуванні засобів чи знарядь для вчинення злочину; в) підшукуванні співучасників; г) змові на вчинення злочину; ґ) усуненні перешкод; д) іншому умисному створенні умов для вчинення злочину.
Підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину — це будь-які дії з придбання, отримання, тимчасового позичення, купівлі, пошуку, засобів чи знарядь для вчинення злочину тощо. Спосіб підшукування засобів чи знарядь може бути як злочинним, так і незло-чинним.
Під засобами вчинення злочину слід розуміти предмети матеріального світу, що застосовуються при вчиненні злочину. Вони або необхідні для вчинення злочину, або полегшують чи прискорюють його вчинення (наприклад, підроблені документи для шахрайства, одурманюючі речовини для зґвалтування тощо).
Знаряддя вчинення злочину — це предмети, призначені для безпосереднього виконання дій, що утворюють об'єктивну сторону складу закінченого злочину (наприклад, зброя, відмички тощо).
Пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину — це будь-які дії по виготовленню або зміні предметів, внаслідок чого вони стають придатними або більш зручними чи більш ефективними для відповідного застосування.
Підшукування співучасників — це будь-які дії по притягненню, залученню до вчинення злочину інших осіб: виконавця (співвико-навця), організатора, підмовника або посібника.
Змова на вчинення злочину — це згода двох або більше осіб у спільному вчиненні злочини.
Усунення перешкод — це усунення перепон, які заважають вчиненню злочину, здійсненню злочинного умислу.
Умисне створення умов для вчинення злочину — це різноманітні дії, що створюють можливість для вчинення злочину (наприклад, підготовка місця вчинення злочину, сховища для приховування викраденого тощо).
Підстави кримінальної відповідальності за незакінчений злочин. Поняття злочину охоплює не тільки закінчений злочин, але й готування до нього і замах на нього як суспільно небезпечні діяння. Однак готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 14). Закон, як відомо, виключає відповідальність і за закінчений злочин, який хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого кримінальним законом, але через малозначність (ч. 2 ст. 11) не становить суспільної небезпеки.
Стаття 2 встановлює, що єдиною підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кодексом. Така ж підстава кримінальної відповідальності існує і за готування до злочину й замах на злочин. Інакше кажучи, підставою відповідальності за готування до злочину і за замах на злочин може бути лише встановлення в діянні особи складу злочину. При готуванні до злочину і замаху на злочин має місце склад незакінченого злочину, відповідно - склад готування до злочину або склад замаху на злочин. 2. Кваліфікація незакінченого злочину. Відповідно до ст. 16 кримінальна відповідальність за готування до злочину і за замах на злочин настає за ст. 14 або ст. 15 і за тією статтею Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за закінчений злочин, до якого суб'єкт готувався або на який вчинив замах. Наприклад, готування до умисного вбивства кваліфікується за ст. 14 і ч. 1 ст. 115, а замах на вбивство - за ст. 15 і ч. 1 ст. 115. Практика вважає, що, коли обман покупців вчинений у незначних розмірах, але матеріалами справи встановлено, що умисел винного був спрямований на обман Покупців у значних розмірах і не був здійснений з обставин, що не залежали від нього, вчинене слід кваліфікувати як замах на обман Покупців у значних розмірах, тобто за ст. 15 і ч. 1 ст. 225. Якщо діяння, вчинені особою при готуванні до одного злочину або замаху на нього, містять у собі ознаки іншого закінченого злочину, все вчинене слід кваліфікувати як незакінчений злочин за ст. 14 або ст. 15 та відповідною статтею Особливої частини КК і за сукупністю - за інший закінчений злочин. Тут закінчений склад одного злочину одночасно є готуванням до іншого злочину або замахом на нього. Наприклад, незаконне придбання пістолета для вбивства кваліфікується як незаконне придбання вогнепальної зброї за ч. 1 ст. 263 і як готування до убивства за ст. 14 та ч. 1 ст. 115. У разі викрадення вогнепальної зброї, бойових припасів чи вибухових речовин або їх незаконного носіння, збереження, придбання, виготовлення з метою вчинення іншого злочину вчинене кваліфікується як сукупність закінченого злочину і як готування до вчинення іншого злочину.