3.2. Приймаюча антена та її характеристики

На рис. 3.4 приведена блок-схема, що містить основні компоненти приймальної системи супутникового телебачення.

Рис. 3.4. Супутниковий приймач. А – демодулятор звукового ЧМ-сигналу; Б-відновлення постійної складової після розподілу енергії; В-модулятор звукового ЧМ-сигналу

Антена супутника приймає частотно-модульований сигнал (14,25—14,5 ГГц) лінії зв'язку Земля-супутник, перетворить його в сигнал меншої частоти (10,7—11,7 ГГц і 11,2— 11,45 ГГц) і посилає сигнал назад на Землю (лінія зв'язку супутник — Земля). Зміна частоти відбувається шляхом пониження частоти лінії зв'язку Земля-супутник на певну величину (3 ГГц). ЧМ-сигнал каналу супутник-Земля приймається на домашню супутникову антену типу параболічного дзеркала і передається на малошумлячий блок (МШБ), розміщений в самій приймальній антені. Основне призначення МШБ полягає в перетворенні сигналів надвисокої частоти (НВЧ) в зручніший для управління частотний діапазон, званий діапазоном першої ПЧі що становить 950—2150 МГц. Після посилення перетворений сигнал посилається по малошумливому коаксіальному кабелю в супутниковий приймач. Приймач вибирає канал, демодулює частотно-модульований сигнал (селектор) і відтворює початковий відеосигнал.

Відтворений таким чином початковий відеосигнал містить дві складові: повний відеосигнал і частотно-модульований звуковий сигнал. Кожна складова обробляється окремо.

Основне завдання каналу обробки відеосигналу — приведення повного відеосигналу до його первинного вигляду, який він мав до введення передспотворень і розосередження енергії. Повний відеосигнал поступає тому в схему корекції передспотворень, а потім в схему відновлення постійної складової після розосередження енергії. Якщо застосовується кодування відеосигналу, то його можна усунути, використовуючи декодер. Після|потім| цього повний|цілковитий| відеосигнал набуває такої форми, що його можна направити|спрямовувати| на вивід|висновок| 19 (CVBS) з'єднувача SCART| або в УВЧ-моду­лятор для отримання|здобуття| вихідного ВЧ-сигналу.

Обробка звуку включає демодулювання частотно-модульованого звукового сигналу і формування початкових звукових L- і R-стереосигналiв, які можна потім подавати безпосередньо на виводи|висновки| 3 і 1 зєднувача |SCART|. У іншому випадку два стереосигнали| об'єднуються в один моносигнал за допомогою підсилювача, що підсумовує; цей моносигнал перед подачею на ПВЧ-модулятор для отримання|здобуття| вихідного ВЧ-сигналу піддається| частотної модуляції з несучою 6 МГц.

ПВЧ-модулятор приймає дві складові, повний|цілковитий| відеосигнал і звукову несучу 6 Мгц, модулює їх по амплітуді на частоті ПВЧ-не­сучої так, як це робиться|чинить| в ПВЧ-передавачі. ПВЧ-модульований повний| відеосигнал можна потім передавати на антенне гніздо|кубло| телевізійного| приймача для перетворення в телевізійне зображення.

НВЧ-сигнали| супутника відбиваються параболічним приймальним|усиновленим| дзеркалом в точку|точку|, відповідну головному фокусу (рис. 3.5). Круглий в перетині рупорний приймач антени може збирати сигнали з|із| вертикальною або горизонтальною поляризацією. Використовуваний зазвичай|звично| рупорний приймач дозволяє зменшити діаграму спрямованості і запобігти прийому фонового шуму. Хвилеводний приймач, встановлений|установлений| в головному фокусі, приймає сигнали і посилає їх в резонатор на вході малошумлячого бло­ка| (МШБ).

Рис. 3.5. Супутникова параболічна антена.

Малошумливий блок приймає слабкі мікрохвильові сигнали від рупорного приймача антени, підсилює їх і перетворить в проміжну частоту, звану першою ПЧ. На рис. 3.6 показана блок-схема МШБ. Для обробки НВЧ-сигналів в МШБ всюди використовуються мікросмугові лінії ікомпоненти поверхневого монтажу разом з малошумливими польовими транзисторами.

Рис. 3.6. Блок-схема малошумлячого блоку (МШБ). А — змішувач;Б — стабілізатор постійної напруги

НВЧ-сигнал приймається хвилеводним резонатором, званим зондом, налаштованим на приймання частот С- і Кu-діапазонів. За ним слідують три або більше каскадів посилення високої частоти з малошумлячими польовими транзисторами на арсеніді галію. Посилений НВЧ-сигнал потім поступає через мікросмуговий фільтр на змішувач-генератор. Як генератор використовується діелектричний резонансний генератор(ДРГ), встановлений на 9,75 ГГц для нижнього С-діапазону і на 10,6 ГГц для верхнього Кu-діапазону. Змішувач, що є мікрохвильовим діодом, який працює на нелінійній ділянці своєї характеристики, виробляє чотири частоти: частоту приймаючоїнесучої, частоту гетеродина, їх суму та їх різницю. Як нова проміжна частота, або першою ПЧ, вибирається різницева частота. Для нижнього діапазону супутникових частот проміжна частота складає 950-1950 МГц, для верхнього — 1100-2150 МГц. Після цього розташовуються три каскади посилення. Живляча постійна напруга поступає від супутникового приймача через коаксіальний кабель.