Вступ

При функціонуванні об'єкта мають місце втрати організаційного характеру, які повинні бути ліквідовані спроектованими АРМ спеціалістів.

Розробка і впровадження АРМ — складний, динамічний процес. Теоретичні дослідження і практика виробили низку основних методологічних принципів побудови АСУ і АРМ. Основні принципи побудови АСУ (системний підхід, типізація проектних рішень та ін.) розраховані на автоматизацію обсягу інформант, які використовуються кожним працівником апарату управління, а також функціональних підрозділів організацій або підприємств. Основного економічного ефекту від впровадження АРМ досягають завдяки повноті, своєчасності й оптимальності ухвалення рішень.

Виникнення персонального комп'ютера призвело до принци­пової модернізації ідеї АСУ - від обчислювальних центрів і центра­лізації управління до розподіленого обчислювального потенціалу і децентралізації управління. Такийпідхід знайшов втілення в системах підтримки прийняття рішень (СППР) та експертних системах (ЕС), які характеризують етап персоналізації АСУ. Еволюція інформаційних технологій настільки тісно пов'язана з розвитком нових моделей корпоративного бізнесу, що ці процеси нерідко сприймаються як одне ціле. Прагнення компаній підвищити ефективність інформаційних систем стимулює появу більш доскона­лих апаратних і програмних засобів, які, у свою чергу, підштовхують користувачів до подальшої модернізації ІС.

Сьогодні, у вік інформації та комп'ютеризації інформаційні ресурси є такими самими ресурсами, як і трудові, матеріальні та енергетичні.

Обчислювальна техніка все ширше використовується як в управлінні виробничими процесами, так і всією економікою.

41

1 Постановка задачі

Поліклініка має намір автома­тизувати процес обліку хворих в лікарні. БД, що проектується, разом з обчислювальною системою, СУБД, словником даних й адміністратором БД відіграють роль забезпечувальної підсистеми ІС процесу збирання та об­роблення інформації про оплату за хвороби в закладі. Традиційно облік здійснювався вруч­ну, і заповнюваласть таблиця аналогічна, що зображена на рисунку 1.

Рисунок 1 - Вигляд таблиці «Облік хворих»

Ціна одної і тої ж хвороби різна залежно від лікарні.

У таблицю заносять такі параметри:

• код відомості;

• назва хворий;

• назва лікар;

• дата поступлення

• назва хвороба

• дата виписки

• добровільні внески

• назва відділ

Протягом тижня службовець відділу вносить дані про поступлення і виписку хворих протягом тижня. Описаний процес є процесом формуван­ня обліку хворих. Він присвоює кожній відомості номер (в лікарні прийнято наскрізну), простав­ляє дату поступлення або виписки (як правило, поточну дату), заповнює та друкує форму «Облік хворих».

Далі пакет готується для відправки в архів. Щодня вводиться до 100 рядків. З них приб­лизно 50 стосуються виписаних і поступлених хворих. Наведена постановка задачі насправді є результатом участі системних аналітиків у проектуванні ІС та її під­систем і становить початкову інформацію для розробни­ків БД.

51

2 Формулювання та аналіз вимог до бази даних

2.1. Передпроектний аналіз пс. Збирання інформації про використання даних

На рис.2 наведена функціональна схема лікарні. Робота всіх її служб — інформа­ційно-залежна.

Рисунок 2 – Функціональна схема лікарні

Різні підрозділи використовують множи­ни даних, що перетинаються. Наприклад, дані про хворих, що надаються, потрібні всім від­ділам. Всі вони необхідні для розроб­лення ІС інших підрозділів. Тому розроблювана БД має стати ще й основою майбутніх розробок, пов'язаних з ав­томатизацією оброблення інформації в лікарні.

Р

61

исунок 3 – Схема існуючого технологічного процесу оброблення інформації в лікарні

Після співбесід із службовцями лікарні були складені інформаційний список документів, що оброблялися вруч­ну, і схема існуючого технологічного процесу оброблення інформації в лікарні.

2.2. Інформаційний список документів

Ретельне оброблення зібраної інформації та врахуван­ня запитів потенційних користувачів ІС є основою забез­печення функціональної повноти БД.

Таблиця 1 Структура таблиці «Довідник хворих»

№ з\п	Назва елемента	Ідентифікатор	Тип і довжина	Призначення
1.	Табельний номер хворого	Код	Т(5)	Код хворого створений паралельним методом кодування
2.	Прізвище	Прізвище	Т(20)	Прізвище хворого
3.	Ім’я	Ім’я	Т(10)	Ім’я хворого
4.	Професія	Професія	Т(10)	Група професія
5.	Дата народження	Дата_ нар	Д	Дата народження хворого
6.	Адреса	Адреса	Т(20)	Адреса проживання хворого
7.	Місто	Місто	Т(20)	Місто проживання
8.	Область	Область	Т(20)	Область проживання
9.	Домашній телефон	Дом_телефон	Т(10)	Домашній телефон хворого

Елементи даних з наведених вище документів зістав­ляють з функціями схеми. З цією метою спочатку склада­ють родо-видові списки вихідних і вхідних документів та словник даних.

Кожен із наведених родо-видових списків аналізують з метою вилучення з них елементів, що дублюються, омоні­мів, синонімів, елементів, які обчислюються.

Р

71

одо-видові списки зручно складати відразу у вигляді спеціальних файлів БД з ключовим файлом по полю "Наз­ва елемента даних". При цьому ключовий файл слід про­ектувати неунікальним, тобто таким, що дає змогу дублю­вати дані у вказаному полі.

В таблицях 1-4 наведено остаточний варіант структури таблиць бази даних. Структура таблиці «Довідник хворих» подано в таблиці 1, «Довідник відділів» в таблиці 2, «Довідник співробітників» в таблиці 3, «Хвороби» в табл. 4.

Таблиця 2 Структура таблиці «Довідник відділів»

№ з\п	Назва елемента	Ідентифікатор	Тип і довжина	Призначення
1.	Код відділу	Код	Т(5)	Код відділу
2.	Назва	Прізвище	Т(20)	Назва даного підприємства
3.	ПІБ завідуючого	ПІБ завідуючого	Т(25)	ПІБ завідуючого
4.	Телефон	Телефон	Т(22)	Контактний телефон

Для вилучення елементів даних, які дублюються, ко­рисно розробити процедуру, що видає запит на дозвіл за­міни даних, які повторюються. Таким чином, вилучають елементи даних, що дублюються, синоніми й омоніми.

Для виділення елементів даних, спільних для вказа­них файлів, треба розробити окрему процедуру.

Таблиця 3 Структура таблиці «Довідник співробітників»

№ з\п	Назва елемента	Ідентифікатор	Тип і довжина	Призначення
1.	Табельний номер співробітника	Код	Т(5)	Код співробітника створений паралельним методом кодування
2.	Прізвище	Прізвище	Т(20)	Прізвище співробітника
3.	Ім’я	Ім’я	Т(10)	Ім’я співробітника
4.	Професія	Професія	Т(10)	Група професія
5.	Дата народження	Дата_ нар	Д	Д 81 ата народження хворого
	Дата найму	Дата_ найму	Д	Дата найму співробітника
6.	Адреса	Адреса	Т(20)	Адреса проживання найму
7.	Місто	Місто	Т(20)	Місто проживання
8.	Область	Область	Т(20)	Область проживання
9.	Домашній телефон	Дом_телефон	Т(10)	Домашній телефон співробітника
10.	Фотографія	Фотографія	Поле объекта OLE	Фотографія співробітника
11.	Примітки	Примітки	Поле МЕМО	Коротка характеристика співробітника

Таблиця 4 Структура таблиці «Хвороби»

№ з\п	Назва елемента	Ідентифікатор	Тип і довжина	Призначення
1.	Код хвороби	Код хвороби	Т(5)	Код хвороби
2.	Назва	Назва	Т(20)	Назва
3.	Відділ	Відділ	Т(22)	Відділ

Описаний вище підхід як один із можливих засобів ав­томатизації проектних робіт значно зменшує затрати пра­ці розробника БД.

Зведення зібраної інформації до вигляду, зручного для проектування. На основі сформованого інформаційного списку, словника даних та аналізу існуючого технологіч­ного процесу оброблення інформації в лікарні можна виді­лити локальні задачі виконання окремих функцій у під­системі, що проектується.