2.6. Небезпека авіаційного транспорту

Авіаційна катастрофа — це подія, в результаті якої загинула бодай одна людина на борту (не на землі) літального апарата. Авіаційна аварія — подія без жертв, але літальний апарат зруйнувався настільки, що відновленню не підлягає. Вважається, що 80 % трагічних подій у повітрі трапляються з вини людини і лише 20 % - за рахунок техніки. Перелік авіаційних катастроф в останні роки доповнюється аваріями легких моторних (індивідуальних) літаків.

З моменту встановлення авіаційних транспортних засобів виникла проблема забезпечення безпеки авіа польотів. Порівняльна статистика польотів свідчить про те, що ризик потрапити в автомобільну аварію в 10–15 разів вищий ризику загинути в авіакатастрофі. В середньому щорічно в світі скоюється біля 60 авіаційних катастроф, в половині з яких гинуть усі люди.

Чимало трагічних випадків сталося під час авіаційних шоу. 1988 р. (27 червня) — у Франції під час демонстраційного польоту потерпів аварію та впав на землю аеробус А-320, на борту якого знаходилися 136 чол. Троє загинуло, а 98 осіб отримало тяжкі поранення. 1988 р. (28 серпня) — під час показового польоту на базі ВПС США в Рамштайні (ФРН) 3 італійських бойових літаки “Аермаччі МБ 339” зіштовхнулися у повітрі і впали на заповнене глядачами поле, вибухнувши. Загинуло близько 70 осіб, близько 500 отримали тяжкі поранення. 1992 р. (28 червня) — в Омську під час авіашоу до дня міста у спортивного літака ЯК-52 Мар’янівского спортивно-технічного центру відмовив двигун і літак упав. Загинув пілот — Сергій Сокіл — чемпіон Росії з вищого пілотажу. 1997 р. (червень) — у Колорадо потерпів катастрофу винищувач “А-86”, що демонстрував фігури вищого пілотажу. Літак раптово втратив керування і впав у передмісті Денвера. 1997 р. (26 липня) — 9 осіб загинуло і 55 отримали поранення внаслідок авіакатастрофи на святі у бельгійському аеропорту Остенде. Літак “ХТ-300” урізався в землю, завершуючи “мертву петлю”. Палаючі уламки впали на юрбу, що зібралася поруч із трибунами. 1997 р. (вересень) — під час “Чесапікського повітряного шоу” в околицях Балтімора розбився новітній винищувач-бомбардувальник Ф-117 “Найтхок”, створений за технологією “стелс”. Вартість літака 45 млн дол. Машина впала у приміському житловому районі. Постраждало 6 місцевих жителів. Пілоту вдалося катапультуватися. 1999 р. (30 травня) — під час авіаційного ретро-шоу в Австралії розбився одномоторний літак випуску 50-х років. Він урізався в землю за кілька метрів від злітнопосадочної смуги на військово-морській базі “Альбатрос”. Загинули 2 пілоти.

Причини авіаційних катастроф пов’язані як з “людським” фактором, так і зі зростанням кількості літаків. Обидва залежать також від “старіння” техніки. Небезпека повітряного транспорту в останні роки підсилилась терористичними актами. Трагедія 11 вересня 2001 р., що сталася в США, вражає як цинізмом скоєного, так і масштабами наслідків. Загалом використання літаків як засобу знищення людини та техніки добре відомі.

Висновки

За сучасними оцінками, протягом історії свого існування людство зруйнувало 2 млрдга родючих земель - це перевищує площу нині оброблюваних полів і пасовиськ. (близько 1,5 млрдга). Площа, вкрита лісами, з 50-х до кінця 70-х років скоротилася вдвічі - з 50 до 25 млнкв.км. За останні 40 років площа вологих тропічних лісів зменшилася на половину. Але ж саме там зконцентровано значне біорізноманіття - генетичні ресурси планети.

Енергонасиченість сучасних промислових об'єктів стала колосальною - типовий нафтопереробний завод потужністю 10-15 млн т/рік зосереджує на своєму промисловому майданчику від 300 до 500 тис. т вуглеводневого палива, енергоємність якого еквівалентна 3-5 мегатоннам тротилу. Постійно інтенсифікуються технології: такі параметри, як температура, тиск, вміст небезпечних речовин, зростають і наближаються до критичних. Зростають одиничні потужності апаратів, кількість небезпечних сполук, що в них знаходяться. Номенклатура продукції хімічних підприємств з передовою технологією, яка забезпечуєкомплексну переробку сировини, складається з тисяч позицій, причому багато продуктів виробництва надзвичайно токсичні. Економічна вигода кластеризації промислових підприємств призводить до створення індустріальних комплексів з вузлами енергорозподілу, тепло- і газозабезпечення, транспортних магістралей, які, як правило, розташованими у населених місцях.

У промисловому виробництві України нараховується 1848 хімічно небезпечних об`єктів, які зберігають, виробляють або використовують близько 273 тис. т різних сильно діючих отруйних речовин. У народному господарстві України діє понад 1200 вибухо- та пожежонебезпечних об`єктів, де зосереджено понад 13,6 млн т твердих і рідких вибухо- і пожежонебезпечних речовин.

Таким чином, розвиток техносфери, спрямований на підвищення матеріального рівня життя, одночасно призводить до появи певного виду техногенної небезпеки як для здоров'я людини, так і для навколишнього середовища .

За ступенем потенційної небезпеки, що призводить до катастроф у техногенній сфері цивільного комплексу України, можна виділити об'єкти ядерної, хімічної, металургійної і гірничовидобувної промисловості, унікальні інженерні споруди (греблі, естакади, нафтогазосховища), транспортні системи (аерокосмічні, надводні та підводні, наземні), що перевозять небезпечні вантажі та значну кількість людей, магістральні газо- і нафтопродуктопроводи. Сюди ж можна віднести і об'єкти оборонного комплексу. Важливою складовою економіки України є ядерна енергетика. Так, обсяги електроенергії, виробленої на АЕС, складають понад 43 % від загального виробництва електроенергії в державі .Аналіз радіаційної безпеки в України не можна здійснювати без урахування наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки вона справляє значний негативний вплив на загальну екологічну та економічну ситуацію в державі. Вона негативно відбивається на всіх сферах життя, галузях виробництва, зачіпає інтереси всіх громадян України, держави загалом. Внаслідок аварії населення України зазнало впливу від надзвичайно великих до малих доз радіаційного випромінювання.

Одна з основних проблем, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, полягає у забезпеченні населення, що постраждало, екологічно чистими продуктами харчування. Ця проблема загострюється через економічну кризу в Україні. Складність отримання екологічно чистої продукції викликала необхідність у профілактичному використанні детоксикуючих речовин, здатних за короткий час вивести з організму радіоактивні речовини, важкі метали, патогенні мікроорганізми і продукти їхньої життєдіяльності.

Наслідки Чорнобильської катастрофи прямо або опосередковано позначилися на всіх галузях народного господарства у всіх регіонах України. Сильного негативного психологічного впливу зазнало все населення України, особливо постраждало здоров`я дітей та осіб найпродуктивнішого віку. Крім того, ця подія викликала регульовану і нерегульовану міграцію населення, сформувала у нього негативне ставлення до атомної енергетики і окремих радіаційно небезпечних виробництв. Треба зазначити, що для вирішення всіх нагальних проблем, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, зроблено ще замало.