1.4.Структура ринку видавничої продукції

Структура ринку видавничої продукції знаходиться у тісному взаємозв'язку зі станом національної економіки. Економічні кризи, нестабільність негативно впливають на характер соціально-економічних взаємовідносин суб'єктів ринку видавничої продукції. І навпаки, стабільні соціально-економічні фактори - запорука взаємовигідної співпраці, наповнення ринку високоякісною видавничою продукцією, відповідно до попиту на неї. Вони служать організаційно-функціональною основою оптимізації випуску, розподілу і продажу видавничої продукції.

Оскільки сучасний видавничий ринок - це складна багаторівнева і багатоструктурована система, доцільно охарактеризувати деякі його елементи і блоки з позиції забезпечення його необхідними ресурсами.

Авторські ідеї та проекти як елемент ринку є основою видавничого підприємництва. Автор створює або формулює свої ідеї у вигляді рукопису і є власником права публікації створеного твору. Прагнення автора продати або передати це право видавцеві для розповсюдження та отримання доходу зумовлює певні відносини між цими суб'єктами ринку.

Авторська ідея завжди є цінним товаром і видавництво повинно прагнути оперативно реалізувати її у вигляді публікації, бо інакше вона може перейти до конкурентів.

Відносини автора і видавництва регламентуються авторським зако­нодавством, хоча на практиці вони залежать від міри взаємної довіри. Якщо інтереси і прагнення сторін збігаються, то результат влаштовує і видавця, і автора, і суспільство.

Фінансовий елемент ринку видавничої продукції формує основу видавничої справи, характеризує її стійкість і стабільність. Видавнича діяльність не може здійснюватися без фінансових ресурсів, капіталу. Основними джерелами фінансових ресурсів є самі видавництва і кошти, які надходять від продажу продукції; державні установи, що виділяють кошти для випуску продукції для державних потреб; фізичні та юридичні особи, котрі фінансують випуск видавничої продукції на замовлення (автори, громадські організації, спонсори); кредитні установи, які на певних умовах інвестують видавничі проекти; споживачі друкованої продукції, котрі здійснюють передплату майбутніх видань.

Кожне видавництво залежно від стратегії розвитку, характеру продукції, термінів її випуску і швидкості продажу формує свою модель забезпечення фінансовими ресурсами, необхідними для здійснення поточної діяльності, - виплати гонорарів, заробітної плати, сплати комунальних платежів, зборів і податків, розрахунки з поліграфічними підприємствами та для подальшого розвитку. При цьому одні видавництва орієнтуються лише на власні фінансові ресурси, інші надають перевагу комплексному фінансовому забезпеченню.

Технічний елемент ринку видавничої продукції формує техніко-технологічну базу видавництв та поліграфічних підприємств, які забезпечують виготовлення видавничих замовлень. Він характеризується як самостійний ринок видавничо-поліграфічної техніки, що безпосередньо впливає на якісні параметри видавничої продукції - якість поліграфічного відтворення, оперативність, ціну.

Більшість видавництв не мають власної поліграфічної бази, тому вони змушені користуватися послугами різних поліграфічних підприємств для поліграфічного відтворення своєї продукції. Вибір партнерів та взаємовідносини з ними є складною проблемою багатьох видавництв, що можна пояснити різними інтересами цих структур при здійсненні виробничого процесу. Видавництва зацікавлені у швидкому та якісному виготовленні своїх замовлень за помірними цінами, можливості вибору необхідних поліграфічних матеріалів. Поліграфічні підприємства прагнуть завантажити наявні виробничі потужності, мати найменші запаси сировини і матеріалів, забезпечити найвищі фінансові результати. Вони зацікавлені в стабільних клієнтах, які замовляють продукцію великими накладами, оскільки це скорочує технічну підготовку замовлень до виробництва, спрощує механізм управління виробничою системою, якою є поліграфічне підприємство.

Видавнича діяльність повністю залежить від кон'юнктури ринку, є важко передбачуваною і нестабільною. Ця обставина негативно впливає на партнерів - поліграфічні підприємства, які не можуть оперативно реагувати на ці зміни. Специфіка технічної бази поліграфічних підприємств полягає в тому, що вона зорієнтована на певний характер видавничої продукції та її параметри - книжкову, образотворчу, газетну продукцію, багато- і малотиражну, багато- і малофарбову і т.д. Тому кон'юнктурні зміни у видавництві не завжди можуть оперативно реалізовувати технічні можливості поліграфічних підприємств.

Ціновий фактор також ускладнює взаємовідносини партнерів. Поліграфісти прагнуть компенсувати витрати, пов'язані з простоями дорогого обладнання. Це призводить до росту цін на поліграфічні роботи і послуги, що не може влаштовувати видавців. І хоч конкуренція серед виробників поліграфічних послуг є доволі високою, на практиці видавництвам нелегко віднайти оптимального партнера.

Конфлікт інтересів породив декілька моделей взаємовідносин між видавництвами і поліграфічними підприємствами.

Перша (класична) модель передбачає традиційні відносини, при яких видавництво передає видавничий оригінал для поліграфічного відтворення і тиражування в друкарню. Друкарня виконує весь комплекс поліграфічних робіт відповідно до замовлення і передає готову видавничу продукцію замовнику, або за його розпорядженням в торговельну мережу.

Друга модель базується на зменшенні невизначеності у взаємовідносинах шляхом створення власної поліграфічної бази. Вона забезпечує спільність інтересів, уникнення зовнішніх конфліктів у процесі виготовлення видавничої продукції. Ця модель у вітчизняному видавничому підприємництві найбільше поширена при випуску періодичних видань.

Третя модель уособлює переваги, пов'язані з розвитком кооперації в процесі виготовлення видавничих замовлень. За такої організації виробництва окремі стадії поліграфічного процесу виконуються на різних спеціалізованих підприємствах.

Четверта модель зводиться до співпраці з зарубіжними виконавцями видавничих замовлень, які характеризуються високою підприємницькою культурою та доступними цінами за надані послуги. Цю модель використовують видавництва, що випускають багатоілюстровану видавничу продукцію, частина тиражів якої реалізується за кордоном або зорієнтована на експорт. В останні роки за такою схемою працюють видавництва, що обслуговують внутрішній ринок.

Існують й інші нетипові моделі взаємовідносин, зумовлені певними виробничими обставинами.

Діяльність поліграфічних підприємств у даному дослідженні розглядається як матеріально-технічна база видавничого підприємництва, його складовий елемент, проблеми розвитку якого розглядаються зокрема у кожному розділі.

Характеризуючи технічний елемент ринку видавничої продукції, необхідно розглянути ринок техніки, що використовується в редакційному процесі при підготовці видавничих оригіналів. У даний час цьому ринку притаманна висока насиченість видавничим устаткуванням та пристроями різних марок і моделей, що свідчить про наявність конкурентного середовища. Це сприяє поліпшенню технічних можливостей обладнання, оптимізації цін відповідно до продуктивності, активізації видавничого підприємництва в цілому.

Елемент видавничо-поліграфічних матеріалів представлено ринком паперу, картону та інших витратних матеріалів, які формують матеріальну основу видавничої продукції, служать виробничим фактором, що безпосерелньо впливає на розвиток видавничого підприємництва. Зарубіжний досвід свідчить, що країни, забезпечені власними матеріалами (в першу чергу папером і картоном), мають розвинуту видавничу галузь, яка створює значну частку національного багатства країни (Фінляндія, Канада, США).

Видавнича продукція характеризується високою матеріаломісткістю: наявність паперу - істотний чинник, який визначає фінансовий стан і економічне становище того чи іншого видавництва на ринку видавничої продукції. Вітчизняний ринок видавничо-поліграфічних матеріалів характеризується широким асортиментом паперу, картону, фарб, формних матеріалів, клеїв і т.д. Однак основна їх частина є продукцією зарубіжного виробництва. Відсутність державної підтримки щодо придбання матеріальних ресурсів - серйозна перешкода розвитку видавничого підприємництва. Тому забезпечення конкурентоспроможності видавництв вимагає від них постійного контролю, моніторингу ринку матеріалів.

Трудовий елемент ринку видавничої продукції об'єднує фахівців видавничої справи, спеціально підготовлених для редакційної обробки видавничих оригіналів, видавничого менеджменту та маркетингу. З фахівців цього ринку формується команда, яка складає людський капітал видавництва. Сучасний ринок праці для видавничого підприємництва пропонує спеціалістів найрізноманітніших професій, однак далеко не всі вони підготовлені до роботи саме у видавничій галузі або в команді. При формуванні видавничого колективу важливо забезпечити спільність інтересів його членів, створити ефективні робочі взаємини, без яких немає духу команди, самовідданої і результативної праці.

Сучасний ринок праці створює найсприятливіші умови для розвитку вітчизняного видавничого підприємництва.

Ринок розповсюджувачів (продавців) характеризується як сукупність посередників між виробником і споживачем видавничої продукції. Цей елемент ринку видавничої продукції є кровоносною системою всього видавничого підприємництва, оскільки перетворює видавничий товар у грошову форму і забезпечує кругообіг фінансів у галузі. Від ефективності його функціонування залежить активність видавничого підприємництва загалом.

Ринок розповсюджувачів видавничої продукції дуже різноманітний як за формами здійснення торговельних операцій, так і географічно. Він функціонує у формі гуртової та роздрібної торгівлі, яку можна розглядати як мікроринки, на яких відбуваються безпосередні контакти між продавцями і покупцями видавничої продукції.

Ринок видавничої продукції, як і будь-який інший, не може функціонувати ефективно без його регулювання. Державне регулювання ринку видавничої продукції впливає на його стан, формування стратегії розвитку кожного видавництва і галузі в цілому.