1.3.Ринок видавничої продукції як цілісна система

Незважаючи на реальне функціонування ринку видавничої продукції, слід констатувати недостатній рівень теоретичних досліджень його розвитку. Не існує чіткого і повного визначення поняття "ринок видавничої продукції''. Деякі автори у своїх дослідженнях галузі оперують поняттям "книжковий ринок" і розглядають його "як окремий сегмент загального товарного ринку з сукупністю соціально-економічних відносин, пов'язаних із реалізацією книжкової продукції, що сприяють формуванню попиту, пропозиції та ціни". Таке визначення охоплює комплекс взаємовідносин між учасниками процесу реалізації книжкової продукції, одного з найвагоміших сегментів видавничої продукції, залишаючи поза увагою дослідження: періодичні видання (газети, журнали); видання, що продовжуються (збірники, бюлетені); неперіодичні видання (образотворчі, картографічні, аркушеві).

Залишається поза увагою і процес виробництва книжкової продукції, який в ринкових умовах господарювання зазнав значних трансформацій та істотно впливає на видавничу активність.

Професор М.Сенченко у своїх публікаціях оперує поняттям "ринок інформації', в якому книгу розглядає "як об'єкт культури та соціальної інформації, підсистему інформаційних потоків і фактор інформаційного забезпечення суспільства". На нашу думку, таке визначення є сучасним, оскільки друкована продукція на ринку інформації залишається поза конкуренцією, і водночас глобальним, що ускладнює процес дослідження проблем функціонування ринку та вироблення ефективної стратегії його розвитку.

Автор даного дослідження дотримується думки щодо доцільності використання терміна "ринок видавничої продукції' і визначає його як систему відносин між виробниками і споживачами всіх видів видавничої продукції в процесі її виготовлення та обміну, в основі яких лежать принципи свободи вибору та економічної доцільності.

У більшості країн видавниче підприємництво посідає незначне місце в загальному обсязі виробництва матеріальних благ. І лише в окремих - воно забезпечує значну частку ВВП: Фінляндія (20%), Росія (14%), США (8%). У всіх країнах видавниче підприємництво забезпечує освітній, соціальний та економічний розвиток, служить засобом формування нації у сучасному розумінні.

"Щоб розвивати економіку, треба насамперед вкласти гроші в освіту; найперше знаряддя освіти - книжки," - так вважає відомий американський фахівець у книговиданні Дейтус Кліфорд Сміт молодший.

Видавнича продукція тоді є корисною, коли вона відповідає інтересам і потребам споживачів, формується на місцевому матеріалі. Міжнародні інтеграційні процеси не можуть витіснити національне видання, хоча іноземна видавнича продукція може бути корисною для країни. Національна видавнича продукція, а особливо книга необхідні для самоосвіти, культурного збагачення, для самовираження національних митців, обміну науковою, виробничою інформацією, для розвитку почуття національної свідомості, єдності, збереження національних традицій.

Видавнича справа добре розвивається в тих країнах, де створено сприятливе середовище, вирішені такі питання, як: забезпеченість галузі необхідними факторами виробництва, вигідні умови поштової пересилки і перевезення, підготовка кадрів для галузі, облаштування бібліотек, ефективна гонорарна політика, гнучка податкова і кредитна політика та багато іншого.

Важливим чинником розвитку національного видавничого підприє­мництва є попит на різні види видавничої продукції. Великі, багатонаселені країни мають більші можливості для розвитку видавничого підприємництва в повному обсязі. Малі країни мають менші можливості, їм важко сформувати власну завершену видавничу систему, однак вони самостійно здійснюють випуск навчальних видань для початкової школи.

Величина попиту залежить від чисельності населення, кількості учнів, студентів, учених, від рівня доходів громадян, фінансування освіти і науки, традицій читання та придбання видавничої продукції.

Пропозиція формується залежно від наявних ресурсів для випуску видавничої продукції, дохідності галузі, умов державної підтримки галузі та сприяння у виготовленні окремих видів видань.

Ринок видавничої продукції є складною соціально-економічною системою. У його складі виділяють авторське середовище, видавництва та видавничі організації, поліграфічні підприємства, торговельні організації, споживачів продукції. Взаємовідносини виникають між видавництвом і авторським середовищем у процесі створення авторського оригіналу та його підготовки до видання; видавництвом і поліграфічними підприємствами - коли забезпечують процес друкування продукції; видавництвом і торговельними організаціями щодо реалізації продукції; видавництвом і споживачами - при забезпеченні зворотного зв'язку. Центральним елементом цієї системи є видавництво. Воно формує механізм взаємодії між всіма учасниками видавничого процесу, узгоджує їхні інтереси, тобто забезпечує певний стан розвитку ринку видавничої продукції.

Видавниче підприємництво функціонує в результаті тісної співпраці цілої команди учасників видавничого процесу, кожному з яких відведено певну роль і місце.

Видавець - головний стратег і організатор всього видавничого підприємництва. Він організовує весь видавничий процес, забезпечує ефективні взаємовідносини між усіма учасниками на основі узгодження інтересів, бере на себе увесь ризик видавничого підприємництва.

Видавець тісно співпрацює з авторським середовищем - авторами, перекладачами, художниками, замовляє та приймає від них оригінали, вкладає капітал, замовляє матеріали, поліграфічні роботи і послуги, вивчає ринок видавничої продукції. Він співпрацює з потенційними споживачами, організовує розповсюдження готової продукції. Отже, є рушійною силою всього видавничого механізму. І залежно від оптимальності взаємовідносин між ним та іншими учасниками, від передбачення наслідків кожного видавничого проекту залежить ефективність всієї видавничої діяльності. Сучасний видавець уособлює дух експерименту у видавничій галузі, дух творчості і фантазії, дух відповідальності не лише за економічні результати власного господарювання, але й за вплив виготовленої видавничої продукції на суспільний розвиток.

Видавець формує видавничу пропозицію, від якої залежить рівень задоволення попиту, споживчих інтересів та існування іншого суб'єкта ринку видавничої продукції - продавця.

Вітчизняний ринок видавничої та друкованої продукції представлений неперіодичними виданнями - книгами, брошурами; періодичними і продовжуваними виданнями - газетами, журналами, збірниками; нотною, картографічною, аркушевою образотворчою продукцією; друкованою комерційною та аудіовізуальною продукцією.

Видавнича і друкована продукція за призначенням ділиться на дві групи:

- для задоволення суспільних потреб;

- для задоволення особистих (індивідуальних) потреб.

Суспільні потреби у видавничій продукції пов'язані з забезпеченням державних інтересів, вирішенням актуальних завдань в сфері освіти, науки, виховання, виробництва, культури, господарської діяльності і т.д. Видавнича продукція для цих потреб, як правило, видається за державним замовленням і вимагає державної підтримки. До неї відноситься навчальна, наукова, дитяча література, видання на мовах національних меншин.

Індивідуальні потреби пов'язані з задоволенням специфічних інтересів і бажань окремої особи. Критерієм особистих потреб є потреби відкладеного попиту, які задовольняються в останню чергу: науково-популярні, науково-виробничі, рекламні, довідкові видання, видання для організації дозвілля, літературно-художні твори.

Потреби у видавничій продукції формуються під впливом суспільних факторів - наявності у споживачів (читачів, громадян) вільного часу, потреб саморозвитку, стану освіти, розвитку аудіовізуальної інформації. Внаслідок збільшення трудового навантаження і потреб додаткового заробітку та, відповідно, збільшення часу на відновлення сил, зменшується вільний час, який використовують на читання. Водночас зростають потреби саморозвитку і самовдосконалення, підвищення освітнього рівня, що спричинило потребу у діловому читанні - опрацюванні підручників, посібників, практичних та довідникових видань. Брак вільного часу породив тенденцію до збільшення попиту на лаконічні, короткі форми викладення матеріалу, періодичні видання.

Видавнича продукція на ринку виступає як товар, об'єкт ринкових відносин між продавцем (власником товару, яким найчастіше є видавництво) і покупцем (власником грошей, представником попиту). Видавнича продукція, її кількісні та якісні характеристики істотно впливають на стан ринку, його кон'юнктуру, насиченість і стабільність.

Головною характеристикою товарної пропозиції на ринку видавничої продукції є її якісні параметри, тобто наявність широкого асортименту видань, здатного задовольнити найрізноманітніші потреби споживачів. Кількісні параметри характеризують товарну масу - кількість примірників, суми продажу, кількість виробників, продавців тощо.

У кожний конкретний період часу видавнича продукція на ринку за своїми параметрами не відповідає попиту, тобто мають місце диспропорції, порушення рівноваги, які є причиною криз і розвитку.