19. Розкрийте сутність адапатації

Адаптивність - це здатність системи пристосовуватися до різних умов навколишнього середовища. Багато авторів пов’язують це поняття з такими економічними ознаками, як гнучкість, ефективність, конкуренція, стійкість та ін. Найважливіше завдання управління - використання перерахованих елементів таким чином, щоб забезпечити ефективне функціонування всієї виробничої системи, виживання і розвиток в умовах жорсткої конкурентної боротьби.

20. Розкрийте сутність гнучкості організації.

Гнучкість організації – це здатність органіхації до оперативних змін.

Гнучкість організації – це здатність системи нормативно або адаптивно змінювати свій стан або поведінку в певних межах

Гнучкість буває: гнучкість орієнтації (зміна пріорітетів і часткових цілей при збереженні головної мети;перегляд завдань; коригування складу і змісту функцій), гнучкість реалізації (здатність змінювати форми і способи реалізації завдань; здатність змінювати складта послідовність стадій завдань)

Гнучкість забеспечується:

- принципами побудови організаційної структури

- виробничою гнучкістю

- сучасними засобами комунікацій

- характером виробн.відносин, що включають: стиль керівництва, організ.культуру, соц.псих.клімат

22. Розкрийте сутність організаційної культури.

Організаційна культура - мае своїм завданням ідентифікацію індивідуальних та організаційних цілей та їх узгодження

Організаційна культура - це сукупність суспільно прогресивних норм, правил і стандартів, прийнята і підтримувана в області організаціоннихотношеній.

Організаційна культура покликана відобразити ставлення фірми до законності, особистості, якості продукції, що випускається, фінансів і виробничим зобов'язаннями, відкритості та достовірності ділової інформації. Це має втілюватися в комплексі правил, традицій, ритуалів і символів, які постійно доповнюються та вдосконалюються.

23,27 Розкрийте сутність поняття «соціальна організація».

Соціальною називається система, в яку входить людина або яка призначена для людини.

Загальні системоформуючі чинники соціальних систем: загальна мета всієї сукупності компонентів; підпорядкування цілей кожного компонента загальній цілі системи та усвідомлення кожним елементом своїх завдань і розуміння загальної цілі; виконання кожним елементом своїх функцій, обумовлених поставленим завданням; відносини субординації та координації між компонентами системи; наявність принципу зворотного зв'язку між керуючою та керованими підсистемами.

Першим і найважливішим компонентом соціальних систем є людина — істота насамперед суспільна, свідома, пов'язана 3 іншими людьми різноманітними відносинами та формами взаємодії. У процесі праці люди об'єднуються в групи, артілі, соціальні прошарки, спільноти та організації. Наявність людського компонента — головна відмінність соціальної системи від інших цілісних систем.

Друга група компонентів соціальної системи — процеси (економічні, соціальні, політичні, духовні), сукупність яких є зміною станів системи в цілому або в якійсь частині її підсистем. Процеси можуть бути прогресивними та регресивними. Вони викликані діяльністю людей, соціальних і професійних груп.

Третя група компонентів соціальної системи — речі, тобто предмети, залучені до господарського і суспільного життя, так звані предмети другої природи (виробничі будівлі, знаряддя і засоби праці, комп'ютерна техніка, засоби зв'язку та управління, технологічні пристрої, створені людиною, що використовуються нею в процесі виробничої, управлінської та духовної діяльності).

Четверта група компонентів соціальної системи має духовну природу — це суспільні ідеї, теорії, культурні, етичні цінності, звичаї, ритуали, традиції, вірування, які знову-таки обумовлені діями та вчинками різних суспільних груп і окремих індивідів.