65. Основні види балансів міжнародних розрахунків.

Платіжний баланс – це сумуючий документ, в якому відображаються всі операції резидентів країни з резидентами інших країн на протязі визначеного проміжку часу, звичайно календарного року, у формі співвідношення надходжень та платежів.

За економічним змістом розрізняють баланс на певну дату і за певний період. Платіжний баланс на певну дату існує у вигляді співвідношення платежів та надходжень, які із дня на день постійно змінюються. Платіжний баланс за певний період ( місяць, квартал, рік ) складається на основі статистичних показників при здійсненні за цей період зовнішньоекономічні дії і дає змогу аналізувати зміни в міжнародних економічних зв”язках країни, масштабах і характері її участі у світовому господарстві.

Якщо загальна сума платежів по міжнародним операціях країни відповідає бюджету, то такий стан називається рівновагою платіжного балансу. Коли ж держава не може підтримувати рівень витрат у відповідності з бюджетом, то спостерігається нерівновага платіжного балансу.

Люба операція, що приводить до платежу, проведеного громадянами даної країни ( чи урядом ), є витратною статтею балансу (-); а та ,що веде до отримання громадянами країни ( чи урядом ) коштів, є прибутковою статтею балансу (+). Перелік витратних та прибуткових статей приведено у таблиці .

В платіжному балансі використовується принцип подвійного запису; кожна операція має дві сторони – дебет та кредит. У відповідності з цією обліковою системою загальна сума на дебеті повинна завжди бути рівною загальній сумі на кредиті..

Структура платіжного балансу

• Торговельний баланс

• Баланс послуг та некомерційних платежів

• Поточний платіжний баланс

• Баланс руху капіталів

• Баланс офіційних розрахунків

Торговельний баланс

• співвідношення вартості експорту та імпорту

• економічний зміст активу чи дефіциту торговельного балансу щодо конкретної країни залежить від її положення в світовому господарстві, характеру її зв”язків з партнерами та загальної економічної політики.

Баланс послуг та некомерційних платежів :

Включає платежі та надходження за транспортні перевезення, страхування, електронний, телекосмічний та інші види зв”язку, міжнародний туризм, обмін науково – технічним і виробничим досвідом, експортні послуги, утримання дипломатичних, торговельних та інших представництв за кордоном, передачу інформації, культурні та наукові обміни, різні комісійні збори, рекламу, організацію виставок, ярмарків, торгівлю ліцензіями, лізингові операції тощо.

• За прийнятими у світовій статистиці правилами сюди входять, як не дивно, виплати прибутків від інвестицій за кордоном та процентів за міжнародними кредитами ( хоча за економічним змістом вони звичайно ближчі до руху капіталу.

• За методикою МВФ показують односторонні перекази :

• Державні операції – субсидії іншим країнам по лінії економічної допомоги, державні пенсії, внески в міжнародні організації;

• Приватні перекази – перекази іноземних робітників, фахівців, родичів на батьківщину.

“Невидимі” операції – надходження від інвестицій та односторонні перекази.

Поточний платіжний баланс –

• Включає всі операції, які завершилися на протязі даного періоду, вони впливають на платіжний баланс в той же рік чи період, коли вони відбулися, а не в наступні роки чи періоди.

• Включає експорт та імпорт товарів, експорт та імпорт послуг ( куди входять туризм, перевезення та страхування ), а також прибуток від іноземних інвестицій, односторонні трансферти на приватні і офіційні рахунки – грошові перекази, пенсії, дари та урядові субсидії.

Баланс руху капіталів –

• Включає операції з довгостроковими та короткостроковими інвестиціями, що впливають на міжнародну позицію країни по інвестиціям. В наступні періоди вони будуть впливати на платіжний баланс в результаті надходжень потоків прибутків чи повернення інвестицій, зроблених в попередні роки

• Вивіз капіталу включає

• Прямі інвестиції за рубіж, проведені національними фірмами.

• Придбання національними інвесторами зарубіжних акцій та облігацій.

• Надання кредитів національними кредиторами позичальникам з інших країн.

• Придбання національними резидентами банківських депозитів в зарубіжних банках.

• Приток капіталу включає :

• Прямі інвестиції в економіку країни, що здійснюються зарубіжними фірмами.

• Придбання зарубіжними інвесторами акцій та облігацій іншої країни.

• Надання кредитів зарубіжними кредиторами позичальникам іншої країни.

• Придбання нерезидентами депозитів банків країни.

Базисний баланс – сума рахунків поточного балансу та довгострокових рахунків балансу руху капіталів.

Баланс офіційних розрахунків – це чиста сума усіх урядових операцій, кінцеві розрахунки по цих операціях для яких використовуються офіційні резерви. В офіційні розрахунки можуть включати резерви урядових витрат ( в тому випадку, коли міжнародні витрати приватного сектору переважать надходження), акумульовані резерви уряду ( в тому випадку, коли надходження приватного сектору переважають його витрати).