9.Проблема виховання в романі Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель»

Однією з центральних у романі Рабле є проблема виховання. Особливого значення набуває розповідь про виховання й навчання розумного й обдарованого від природи Гаргантюа схоластом, ученим-богословом Тубалом Олоферном. Згідно з його педагогічною системою, Гаргантюа навчався за старими, нікому не потрібними книжками середньовічної школи, довгі роки заучував безглузді наукові трактати, відстоював щодня у церкві від двадцяти шести до тридцяти мес, грав у карти, випивав і поглинав неймовірну кількість різноманітної їжі. Король Грангузьє побачив, що така наука не тільки не пішла його синові на користь, а й зробила Гаргантюа дурнішим і тупішим.Король прогнав вчителя-схоласта і доручив виховання сина гуманісту Панократу. Середньовічній науці, схоластичному методу в педагогіці, що, як показано у творі, калічить людину, Рабле протиставив новий, гуманістичний метод виховання.За системою Панократа, Гаргантюа не марнував жодної години, а весь час витрачав на те, щоб набувати корисні знання й розвиватися фізично. Він вивчав науки й мистецтво, властивості природи, ознайомлювався з різними видами ремесла, професіями, відвідував публічні лекції, диспути і змагання в мистецтві риторики. У процесі навчання обов'язковими були безпосередні спостереження, практичний досвід. Інтелектуальний розвиток поєднувався з розвитком фізичним. До системи виховання входили різноманітні фізичні вправи, види спорту, полювання, військова справа. Внаслідок цього Гаргантюа здобув широкі уявлення про світ, став всебічно розвиненою людиною. Змальовуючи гуманістичне виховання, Рабле не тільки заперечує схоластику й утверджує ідеал гармонійно розвиненої людини Ренесансу, а й надає цьому певного ПОЛІТИЧНОГО СМИСЛУ. Адже ЙДеТЬСЯ НЄ ПРОСТО Про ВИХОВаННЯ КОЖНОЇ ЛЮДИНИ; а про формування особи ідеального монарха.

Важливе значення в ідейному задумі книги має лист Гаргантюа до Пантагрюеля, який оволодівав науками в Парижі. У цьому листі викладена гуманістична програма універсальної освіти. Гаргантюа закликає свого сина «удосконалюватись безупинно», бажає, щоб він досяг довершеності в моральній доброчесності і мудрості, у всіх галузях знання, щоб він вивчив усі науки, був завжди допитливим, опанував мови, бо гой, хто не знає грецької мови, не має права називатися вченим. Лист пройнятий хвалою новому часу і прогресу, діяльності гуманістів.

10. Проблема соціального устрою в романі Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель»

Роман «Гаргантюа і Пантагрюель», що приніс Рабле світову славу, спрямований на викриття сучасного авторові суспільства, з його середньовічними пережитками, всевладною політикою «папського режиму», схоластичною освітою і літературою. Розповідаючи про народження, виховання та оточення велетнів Гаргантюа і Пантагрюеля, описуючи смішні історії, незвичайні фантастичні пригоди та подвиги своїх героїв, Рабле створює широку картину реального життя, нещадно висміює феодальний світ, середньовічний світогляд і протиставляє їм продуману систему гуманістичного сприйняття світу.

Особливо критикується папська влада. Автор засуджує сліпе поклоніння , обожнювання папи, релігійний фанатизм і боротьбу різних релігійних течій. Показовою щодо викриття католицизму є розповідь про острів Дзвінкий, де живуть ненажерні і ні до чого не придатні птахи: клірці, священці, абатці, єпископці і єдиний у своєму роді птах - папець.

Нищівною є сатира на середньовічний суд, з його системою хабарництва і продажністю суддів в описі острова Катівні, де панують Пухнасті Коти - страшні тварини, що пожирають маленьких дітей. Подібно змальовується острів Прокуратії , де сутяги за гроші дозволяють бити себе хоч до смерті.

Напротивагу реальному світу автор створює соціальний ідеал, тісно пов'язаний з його уявленнями про ідеальне виховання людини. У війні з Пікрохолем відзначився подвигами чернець Жан, людина смілива, життєрадісна і «не святенник». У нагороду за службу він одержав Телемське абатство і запровадив там разом з Гаргантюа новий порядок. У Телемі оточені всіма благами живуть молоді красиві чоловіки й жінки, керуючись у всьому тільки власними бажаннями і доброю волею. Телеміти люблять і цінять товариство, відзначаються доброзичливістю, шляхетною поведінкою, різносторонніми інтелектуальними інтересами й універсальними знаннями. Вони володіють почуттям самодисципліни, їм не властива схильність до пороку, зла і безпорядку. Все це, на думку Рабле, забезпечується свободою. Тільки на основі незалежності можливі гармонійний розвиток людини і розумні відносини в суспільстві. Створюючи свій ідеал, Рабле виходив з гуманістичної віри в людину, в її суспільну природу. Телему можна розглядати хіба що як мрію гуманістів про вільне суспільство, в якому буде можливим існування гармонійно розвиненої людини.