Практичне завдання 1

Визначте необхідний обсяг залучення кредитних ресурсів для фінансування проекту в плановому році та визначте коефіцієнт його самофінансування, виходячи з таких даних (тис. грн.):

1. Обсяг фінансування проекту у плановому році 380.

2. Середня вартість основних засобів за рік 1000.

3. Середня норма амортизації 10%.

4. Обов'язкова частка відрахувань на капітальний ремонт 40%.

5. Балансовий прибуток 400.

6. Податок на прибуток 120.

7. Спрямування прибутку на сплату дивідендів 60.

8. Спрямування прибутку на заохочення персоналу 30.

9. Спрямування прибутку на соціальний розвиток 35.

10. Фінансове планування та його організація на підприємствах

10.1. Сутність, задачі, види і методи фінансового планування

Фінансове планування — процес визначення фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками цільового використання згідно з виробничими і маркетинговими показниками підприємства в плановому періоді. Мета фінансового планування полягає у забезпеченні виробничого процесу необхідним обсягом джерел фінансування. Головні завдання фінансового планування: :

1. Забезпечення виробничо-інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами.

2. Встановлення раціональних фінансових відносин з державою, банками, підприємствами та іншими юридични особами.

3. Визначення шляхів ефективного вкладання капіталу, оцінка раціональності його використання.

4. Виявлення і мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів.

5. Здійснення контролю за утворенням і використанням платіжних засобів. [33, 290].

Залежно від терміну планування поділяється на:

• оперативне — у формі платіжного календаря та);

•системи фінансових бюджетів (від 10 днів до половини року);

• поточне — у формах поточних фінансових планів ( рік);

• довгострокове прогнозування — у формі загальної фінансової стратегії і фінансових політик за окремими напрямами фінансової діяльності підприємства (1-5 роки).

Іноді цей план називають бізнес-планом. Варто зазначити, що фінансове планування досить багато аспектне явище, яке знайшло відображення відразу у чотирьох навчальних дисциплінах фінансового циклу, і не без підстав. Фінансове планування можна розглядати в наступних основних аспектах та відповідних учбових курсах.

1. Фінансове планування, як елемент фінансового управління. Торкаючись його сутнісного аспекту, необхідно розглянути класифікацію планів, основні їх форми, види планування та призначення і напрямки застосування певних видів планів. Цей аспект фінансового планування та його методичний інструментарій ми розглянемо у даній темі курсу „Фінанси підприємств".

2. Фінансове прогнозування звітних форм на основі визначених залежностей за допомогою розрахунково-аналітичних методів. Базується на інертності динаміки фінансових показників та принципі збереження тенденції розвитку підприємства, що склалася на момент розробки плану. Таке прогнозування дозволяє визначити можливості підприємства розвиватися у майбутньому за умов збереження тенденцій зміни основних показників підприємства та відсутності заходів, які спрямовано на активну зміну його поточного і перспективного фінансового становища. Воно потрібне для оцінки майбутнього можливого фінансового стану підприємства в рамках здійснюваного фінансового аналізу. Тому має вивчатися в рамках навчальної дисципліни «Фінансовий аналіз», як практичне використання результатів останнього.

Основні методи, які використовуються в цьому виді фінансового планування:

• планування на основі пропорційних залежностей, коли планове значення певного показника визначається як добуток середнього за декілька попередніх періодів або перед планового рівня показника, що планується, і планового значення показника, до якого в минулому визначався цей рівень (наприклад, метод відсотку від товарообороту);

• методи обробки просторово-часових сукупностей. Деякі автори називають їх статистичними, оскільки базуються вони в більшості на побудові формалізованих залежностей стохастичного характеру для екстраполяції в майбутнє динаміки певного фінансового показника (наприклад, використання рівнянь регресії або авто регресії).

3. Цільове планування — регулювання або оптимізація можливих прогнозних фінансових показників, що передбачає зміну існуючих тенденцій розвитку на основі прийняття ефективних управлінських рішень. Цей вид планування передбачає активне втручання фінансового управління у формування планових фінансових показників з метою визначення їх цільових значень під певні потреби підприємства у майбутньому. Таким чином, його можна назватї цільовим. Він вивчається в навчальному курсі «Фінансовий менеджмент».

Методи цільового планування:

• нормативний метод (розглядався нами на прикладі нормування оборотних коштів);

• метод прямого розрахунку — планування здійснюється через безпосереднє визначення потреби в конкретних видах активів та джерелах їх фінансування, та(або) через планування фінансових результатів ,,від цільового прибутку" підприємства.

• імітаційне моделювання — дозволяє визначити планове значення певного фінансового показника результату активної зміни факторів, що визначають його рівень; здійснюється через комп'ютерну алгоритмізацію визначення показника, майбутнє значення якого нас цікавить.

• оптимізація — шляхом підбору визначає оптимальне значення показника у майбутньому під конкретну обгрунтовану ціль розвитку підприємства з урахуванням певних умов і обмежень;

• експертні методи — ці методи базуються на інтуіції фахівців щодо визначення майбутніх значень певних фінансових показників (наприклад, метод Дельфи, мозкової атаки);

• метод дерева рішень — враховує кумулятивну ймовірність розвитку в майбутньому планового показника в залежності від ймовірності прояву дії певних факторів, що і на нього впливають.

4. Інвестиційне планування. Є різновидом цільового планування, яке може використовувати методичний інструментарій цільового і розрахункове-аналітичного планування. Цей вид планування розглядається в рамках дисципліни «Інвестиційний менеджмент».