9. Кредитування підприємств

9.1. Сутність, задачі та принципи кредитування підприємств

Виникнення та функціонування кредиту пов'язане з необхідністю забезпечення безперервності процесу відтворення, тимчасовим вивільненням грошових коштів у одних підприємств і виникненням потреби в них у інших, з просторово-часовим неспівпаданням наявності коштів та потребою в них.

У всіх підприємств, незалежно від типу кругообігу, можливі коливання потреби в оборотних коштах. Додаткова потреба в коштах може обумовлюватись:

• нерівномірністю поставки сировини;

• нерівномірністю реалізації готової продукції;

• збільшенням запасів незавершеного виробництва.

Тимчасова потреба в коштах для фінансування оборотних активів може бути покрита за рахунок позикових коштів (кредиту банку, товарного кредиту і т.д.). Позикові кошти дозволяють;

• значно розширити обсяг діяльності підприємства;

• більш раціонально організувати оборот коштів підприємства;

• забезпечити більш ефективне використання власного капіталу;

• прискорити капіталізацію та збільшити ринкову вартість підприємства.

В ринкових умовах роль кредиту як інструменту регулювання фінансової діяльності підприємств значно зростає. Це обумовено наступними факторами:

• збільшенням питомої ваги кредиту у фінансуванні основних та оборотних засобів підприємств, що, в свою чергу, дозволяє раціонально організовувати оборот коштів підприємств, не відволікаючи значні ресурси на створення грошових фондів;

• активним використанням кредитів для придбання цінних паперів;

• залученням кредиту для фінансування інвестицій та інновацій;

• використання кредитів в якості одного з джерел для викупу приватизованих підприємств;

• використання кредиту у зовнішньоекономічному обороті.

Діяльність підприємств по залученню позикового капіталу пов'язана з функціонуванням кредитного ринку.

Кредитний ринок представляє собою ринок, на якому об'єктом купівлі-продажу виступають вільні кредитні ресурси та окремі фінансові інструменти, що їх обслуговують. Обертання кредитних ресурсів здійснюється на умовах повернення та сплати відсотка. Учасниками фінансових операцій на кредитному ринку виступають кредитори та позичальники.

Кредитори представляють собою суб'єктів господарювання кредитного ринку, що надають позику у тимчасове користування за певний відсоток. В якості кредиторів можуть виступати:

• держава;

• комерційні банки;

• небанківські кредитні фінансові установи (лізингові, факторингові фірми, приватні пенсійні фонди).

Позичальники — це суб'єкти кредитного ринку, що отримують позики від кредиторів під певні гарантії їх повернення та за певну плату у вигляді відсотка. Основними позичальниками кредитних ресурсів є підприємства реального сектору економіки. [17, 189, 199].

Ціною кредитних ресурсів на кредитному ринку виступає ставка відсотка за кредит (позичковий процент). Вона може виступати в різних формах, в залежності від сегменту кредитного ринку, (кредитний процент, депозитний процент, міжбанківський процент, обліковий процент). Розмір позичкового проценту обумовлюється наступними факторами:

•встановленим центральним банком рівнем облікового відсотка. Останній є мінімальним розміром відсотка , що визначає рівень цін на кредитні ресурси;

• прогнозним темпом інфляції. З урахуванням цього темпу розраховується розмір інфляційної премії кредитора, втрату вартості грошей внаслідок зростання інфляції;

•рівень кредитного ризику. Він характеризує рівень неповернення або неповного повернення позичальником отриманого кредиту. На рівень кредитного ризику впливає ступінь кредито - та платоспроможності позичальника, форма забезпечення кредиту, діловий імідж;

•рівень ліквідності кредиту. Він характеризується терміном надання кредиту і відшкодовується за рахунок включення до позичкового проценту рівня премії за ліквідність;

•рівень маржі. Він представляє собою різницю між рівнем цін продажу та придбання кредитних ресурсів банку. Маржа призначена для покриття операційних відсотків, сплати податкових платежів та формування прибутку кредитної діяльносгі продавця кредитних ресурсів.

З урахуванням зазначених факторів, ціна пропозиції кредитних ресурсів на кредитному ринку формується по кожному виду кредиту за типовою схемою:

ПП = ОС+ІП+ПР+ПЛ+М,

де:

ПП — рівень позичкового процента;

ОС - рівень облікової ставки центрального банку;

ПР - рівень премії за ризик;

ПЛ - рівень премії за ліквідність ;

М - рівень маржі;

ОТ - рівень інфляційної премії. [17, 226-227].

Кредитори дотримуються наступних принципів кредитування. підприємств-позичальників:

І) Принцип терміновості означає, що кредит повинен бути повернений у певний строк;

2) Принцип повернення кредиту. Він означає, що кредит має бути обов'язково повернений кредитору.

3) Принцип забезпеченості кредиту - це наявніс у підприємства-позичальника юридичне оформлених зобов'язань, які гарантують своєчасне повернення кредиту. В якості забезпечення кредиту може виступати:

• застава;

• гарантійна угода;

• договір поручительства;

• угода страхування відповідальності непогашення кредиту.

4) Принцип платності кредиту полягає в тому, що підприємство повинно внести в банк певну плату за використання кредитних ресурсів. Розмір цієї плати обумовлюється сумою кредиту, фінансовим станом підприємства-позичальника, терміном кредитування, ефективністю кредитної угоди.