Практичне завдання 1

Використовуючи структуру „Звіту про фінансові результаті (Форма №2), здійснити розрахунок валового, операційного і чистого прибутку за наступними даними:

1. Виручка від реалізації 100 тис. грн.

2. Податок на додану вартість 20%

3. Собівартість продукції 40 тис. грн.

4. Витрати на збут 4 тис. грн.

5. Фінансові витрати 12 тис. грн.

6. Втрати від участі в капіталі 5 тис. грн.

7. Адміністративні витрати 3 тис. грн.

8. Дохід від участі в капіталі 3 тис. грн.

9. Дохід від операційної оренди 10 тис. грн.

10. Інші фінансові доходи 4 тис. грн.

11. Ставка податку на прибуток 30%.

Практичне завдання 2

Здійснити аналіз зміни прибутковості підприємства через коефіцієнти прибутковості активів, власного капіталу та витрат на основі наступної інформації (дані наведені у тис. грн. у такій послідовності — обсяг або середній залишок за базовий період (обсяг або середній залишок за звітний період):

1. Обсяг продаж 600 (660)

2. ПДВ 20% (20%)

3. Собівартість 432 (492)

4. Позареалізаційні доходи 36 (42)

5. Ставка податку па прибуток 30% (30%)

6. Середні необоротні активи 780 (816)

7. Середні оборотні активи 960 (1152)

8. Середній позиковий капітал 672 (888)

5. Система оподаткування підприємств

5.1. Система оподаткування підприємств

Податки — це обов'язкові платежі, які встановлюються державою для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, що забезпечують фінансування державних витрат. Обов'язкові платежі перераховуються в бюджет і можуть здійснюватися в таких формах: податки, збори, цільові відрахування, плата за ресурси (рентні платежі).

В умовах переходу до ринкової економіки змінився механізм впливу держави на господарську діяльність підприємств: держава перейшла до здебільшого економічних методів регулювання цієї діяльності. Однією з головних форм економічного регулювання є роюзроблена державою податкова система.

Система оподаткування — це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів у бюджети різних рівнів та внесків у державні цільові фонди, які сплачуються в установленому порядку.

При побудові податкової системи важливо дотримуватись певних принципів оподаткування:

• стабільність - визначення платників податків, видів, ставок, механізму їх розрахунку та стягнення податків повинно забезпечувати стабільність у їх надходженні до бюджетів різних рівнів;

• обов'язковість - загальнодержавні податки та збори повинні сплачуватись всіма платниками у відповідності із діючим законодавством і забезпечувати рівність умов господарювання;

• соціальна справедливість при визначенні та справлянні податків, зборів та обов'язкових платежів;

• ясність та визначеність механізму розрахунку та умов вилучення податків, їх достатньо довготривала дія;

• пропорційна залежність відрахувань у бюджет від доходів суб'єктів господарювання;

• цілісність системи оподаткування - її окремі елементи повинні бути взаємоузгодженими та не допускати подвійного оподаткування.

В економіці держави система оподаткування виконує дві основні функції: фіскальну і регулювальну.

1) Фіскальна функція проявляється в мобілізації коштів у розпорядження держави, формуванні централізованих фінансових ресурсів для виконання державних функцій. Ці ресурси є джерелом формування доходної частини державного бюджету Маючи ці кошти держава в змозі здійснювати необхіду економічну політику, забезпечувати реструктуризацію галузей, реалізовувати пріоритетні напрямки економічного розвитку. Для реалізації цієї функції важливого значення набувають постійність і стабільність надходження податків.

2) Регулювальна функція полягає в тому, що система оподаткування є засобом підтримки та розвитку ринкої конкуренції. Основне призначення системи оподаткування полягає в забезпеченні справедливості оподаткування окремих господарюючих суб'єктів з метою стимулювання їх розвитку. Реалізація принципу справедливості оподаткування може реалізовуватись за допомогою диференціації рівнів ставок оподаткування в залежності від розміру підприємств, обсягу доходів та інших умов, що забезпечують ефективність діяльності на ринку. Прояв регулювальної функції по відношені до суб'єктів господарювання пов'язано з вирішенням наступних питань:

1) Визначення об'єкта оподаткування та методики його розрахунку. Відповідно до діючого законодавства при стягнені податків та зборів використовуються наступні об'єкти: валовий дохід, прибуток, вартість майна, розмір заробітної плати, обсяг реалізації, вартість товарної продукції, тощо.

2) Визначення джерел сплати податків. Такими джерелами можуть бути:

ДЖЕРЕЛО	ВИДИ ОБОВ'ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ
ПРИБУТОК	плата за землю, податок на транспортні засоби, податок на прибуток
СОБІВАРТІСТЬ	відрахування в цільові державні фонди, сплата місцевих податків та зборів
ВИРУЧКА ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ	акцизний збір, податок на додану вартість, мито

3) Встановлення розміру ставок податків та методики їх розвахунку, Відповідність та пропорційність розміру ставок є складною проблемою оподаткування, так як вони значній мірі впливають на регулюючу функцію. Податкові ставки розрізняють в залежності від;

• Масштабу застосування:

• універсальні;

• диференційовані.

• Механізму розрахунку:

• в грошовому вимірі на одиницю продукції;

• у відсотках до об'єкта оподаткування.

• Залежності від розміру об'єкта оподаткування:

1. пропорційні (не залежать від розміру об'єкта оподаткування);

2. прогресивні (зростають при збільшенні об'єкта);

3. регресивні (знижуються при збільшенні об'єкта).

4) Встановлення термінів сплати податків. Терміни сплати залежать від об'єкта оподаткування, розміру податку та джерела сплати. Терміни сплати податків диференційовані по видах податків та зборів.

5) Надання податкових пільг. Вони значно впливають на проявлення регулювальної функції системи оподаткування. Пільги поділяються на прямі та непрямі. Їх використання надає можливості підприємствам легітимно зменшувати базу оподаткування. Прямі пільги надаються в наступних формах:

• Зменшення розміру ставок оподаткування (пряме або у%).

• Надання податкового кредиту (відстрочка сплати нарахованих податкових платежів).

• Повне звільнення від сплати податків.

Непрямі податкові пільги надаються через зменшення бази оподаткування при незмінних ставках (наприклад, дозвіл на використання методу прискореної амортизації для визначення сум амортизаційних відрахувань в рамках валових витрат для цілей податкового обліку).

6) Застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства. Встановлюються у випадках:

• надання із запізненням форм звітності;

• затримка сплати податків та інших обов'язкові платежів у бюджет;

• заниження суми податку або вкривання певного об'єкта від оподаткування.

Таким чином, регулювальна функція системи оподаткування торкається майже всіх сторін діяльності окремих суб'єктів господарювання. На сьогоднішній день ця функція системи оподаткування реалізована не в повній мірі, оскільки не прийнятий новий збалансований податковий кодекс держави.

Вивчення системи оподаткування України дозволяє зробити висновки про наявність серйозних недоліків:

1) Складність розрахунку окремих податків.

2) Нестабільність податкової системи та податкової політики держави.

3) Фіскальна спрямованість податкової системи, недостатній прояв регулюючої функції основних податків. [З82-87].

Податкова система України для юридичних осіб має дворівневу структуру.

Перший рівень — загальнодержавні податки та збори. Сюди входять:

• прямі податки — на прибуток, на землю, на нерухоме майно з власників транспортних засобів;

• непрямі податки — податок на додану вартість (ПДВ, акцизний збір (АЗ), мито);

• збори — відрахування на пенсійне та соціальне страхування, відрахування в фонд від нещасного випадку на виробницві рентні збори, відрахування на фінансування дорожнього господарства, тощо.

Другий рівень — місцеві податки:

• податки — комунальний податок, податок на рекламу;

• збори — за використання місцевої символіки, за проїзд через прикордонні області, за проведення аукціонів, лотерею, конкурсних розпродаж, за паркування автотранспорту, право проведення теле- і кінозйомок тощо. Двома основними групами податків є прямі і непрямі. Непрме оподаткування відрізняється від прямого тим, що базою для нього є не безпосередній результат господарської діяльності — прибуток,а за рахунок чого цей прибуток формується. Крім того, непрямий характер податків міститься і в тому, що підприємство, де-факто, не сплачує такий податок. Останній входить в ціну товару, то його сплачує кінцевий споживач.